Ковальчук С. Я.

К.е.н., доцент, доцент кафедри Економіки

Стрілецька Ю. С.

Факультету Обліку та аудиту

Вінницький національний аграрний університет

Особливості діяльності міжнародної транспортно-логістичної системи

У міжнародному товарообігу транспорт займає одне із чільних місць. По - перше , він є неодмінною умовою здійснення зовнішньоекономічних зв'язків міжнародного поділу праці. По - друге - на світових ринках транспортна індустрія виступає експортером продукції — транспортних послуг.

Транспортна логістика в умовах глобалізації міжнародної економіки набуває першорядного значення.  У межах міжнаціональних логістичних систем різні види транспорту використовуються на основі принципів оптимізації контактних графіків, коли при наявності багаторічних стабільних перевезень усі види транспорту, що беруть у них участь, управляються з одного центру [3].

Транспортно-логістична система – це інтегрована багаторівнева та багатофункціональна сукупність суб’єктів транспортно-логістичної діяльності та об’єктів транспортно-логістичної інфраструктури країни, що взаємодіють між собою з метою оптимізації руху вантажопотоків за мінімальних витрат на максимально вигідних умовах, та забезпечує якісне надання транспортно -логістичних послуг [1].

На транспортно-логістичну систему, на сьогодні покладено завдання:

—  обрання типу та виду транспортних засобів;

—  планування транспортного процесу разом на різних видах транспорту;

—  забезпечення згуртованості транспортно-складського процесу.

Підприємству при реалізації готової продукції доводиться вирішувати ряд питань,які пов'язані із доставкою, а також вибрання виду і типу транспорту, та методів організації перевезень. При раціональному виборі транспортних засобів потрібно керуватись відповідно до їх типу властивостей вантажів, які перевозяться, а також і іншим критеріям.

Орієнтована на споживача система логістики — це динамічна система оперативного планування транспорту і виробництва. Оперативний цикл планування зазвичай приймається рівним одному або двом тижням. Протягом циклу перевіряється декілька завдань щодо задоволення попиту. До основних показників завдання відносять:

—  географію перевезення вантажу;

—  вид транспорту та термін перевезення з точністю до декількох годин;

— умови навантаження і тип транспортних засобів [3].

У цілому логістика є не окремою сферою, а допоміжною у процесі виробництва, тому залежить від промислових потреб які знаходяться в стані еволюції, а початковим етапом якого є впровадження інновацій.

Розвиток транспорто-логістичної системи в умовах нестабільної фінансової ситуації, які склалася в країні,а також і зважаючи на економіко географічне положення України, можливе завдяки участі України в міжнародних транспорно-логістичних проектах, а також і розвиток транзитного потенціалу країни.

Все ж на сьогодні Україна швидко утрачає свої позиції щодо країни-транзитера і стає на міжнародному ринку транспортних послуг неконкурентоспроможною. Теперішня ситуація, розвивається у стрімкому напрямі звуження транзитних можливостей України.

Основними чинниками зменшення ролі України як транзитера є:

- цілеспрямована політика Росії щодо виключення України із транзитних потоків;

- недостатність темпів та обсягів розбудови транспортної інфраструктури, техніко-технологічне відставання якої суттєво здорожує процес доставки товару та призводить до переорієнтації транспортних потоків в обхід території України;

- незадовільний транспортно-експлуатаційний стан доріг, 90 % яких потребує реконструкції або ремонту, середня швидкість руху на автодорогах України у 2–3 рази нижча, ніж у західноєвропейських країнах, на вітчизняних дорогах стає економічно невигідною експлуатація сучасних автомобілів з поліпшеними технічними та екологічними характеристиками;

- відсутність послідовної державної політики щодо розвитку транзитного потенціалу України та розбудови пріоритетної транспортної мережі [2].

У діяльності вітчизняних підприємств в рамках транспортно-логістичної діяльності спостерігається необхідність у створенні чіткого механізму, який буде здійснювати контроль над усіма операціями по вантажних перевезеннях усіма видами транспорту, не зважаючи на вид компаній і також їх ступінь спеціалізації в наданні послуг клієнтам.

Отже,можна сказати, що саме формування цілісної системи транспортно-логістичної системи України буде сприяти як розвитку самої економіки країни, а також і підвищить конкурентоспроможність на міжнародному ринку транспортно-логістичних послуг. Саме завдяки їх розвитку можливе відновлення транзитного потенціалу України, а саме її участь у міжнародних транспортних проектах.

Література:

1. Брагінський В. В. Розвиток транспортно-логістичної системи як форма реалізації транзитного потенціалу України / В. В. Брагінський // Державне управління: теорія і практика. — 2011. — № 2 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej/ej14/index.htm

2. Михайличенко К. М. Відновлення транзитного потенціалу як чинник підвищення конкурентоспроможності України / К. М. Михайличенко // стратегічні пріоритети. – 2015.- №4. – С.59-65.

3. Міжнародна транспортна логістика. Організація зовнішньоекономічних перевезень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zbs.lutsk.ua/news/pereviznykam/mignarodna-transportna-logistyka-organizatsiya-zovnishnoekonomichnykh-perevezen/