Панасенко О. І., Самура Т. О., Панасенко Т. В., Буряк В. П., Палиця Ю. В., Юрченко І. О., Кейтлін І. М., Мельник І. В., Кремзер О. А., Саліонов В. О., Постол Н. А., Панасенко М. О.

Запорізький державний медичний університет

Запорізький національний університет

Національний Університет біоресурсів та природокористування України

Державна служба по лікарським засобам і контролю за наркотиками у Запорізькій області

ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА, НАРКОТИКИ ТА СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДИФІЦИТУ

І. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ «В’ЯЗНИЦЯ, НАРКОТИКИ ТА СУСПІЛЬСТВО»

Слід зазначити, що у результаті різкого збільшення використанні заборонених наркотиків та шкоди, яку вони завдають здоров’ю людей, істотно змінилася загальна ситуація, яка спостерігається у пенітенціарній системі усього світу. За останні 35 років такі проблеми, що пов’язані з наркоманією, а саме: погіршення епідеміологічної ситуації з туберкульозом, поява нової та небезпечної для життя епідемії ВІЛ/СНІД, спонукали усі сторони світу почати пошук найбільш ефективних шляхів зменшення шкоди для здоров’я окремої людини та суспільства в цілому, що завдають наркотики.

У всьому світі спостерігається накладання одного на одного таких серйозних проблем охорони здоров’я, як епідемія ВІЛ/СНІД та епідемія вживання психоактивних речовин (алкоголь, заборонені наркотики). Згідно даних Всесвітньої організації Охорони Здоров’я [3] у 2015 році кількість дорослих і дітей, які хворіють на ВІЛ/СНІД, досягло 42 млн. Кількість людей, які вживають наркотики у всьому світі складає 17,4 млн. людей, при цьому 6 – 7 млн. з них живуть у Європі та Центральній Азії [1]. У зв'язку із вищезазначених слід зауважити, що зростання зловживання заборонених наркотиків сприяє збільшенню хворих на ВІЛ.

У більшості держав Європи кількість людей хворих на ВІЛ-інфекцію значно більше ніж в інших країнах. В Україні цей показник серед ув’язнених складає 7%. З іншого боку, слід відзначити, що у інших країнах, наприклад в Англії, де серед ув’язнених, що вживають наркотики, вже на ранній стадії розвитку ВІЛ/СНІД були проведені успішні профілактичні міроприємства, показники розповсюдження ВІЛ у виправних колоніях, як правило, складають менше 1%.

Пенітенціарні установи – це місця занадто високого рівня ризику у плані передачі ВІЛ, що пояснюється наступними факторами: перенаселеність; погане харчування; обмежений доступ до медичної допомоги; вживання незаконних наркотиків, яке посилюється небезпечними способами вживання наркотиків; незахищений секс. У більшості випадків високі показники ВІЛ-інфекції у в’язницях пов’язані із такими причинами, як спільне використання голок і шприців та незахищений секс.

Згідно даним ВООЗ [4] у всьому світі 10% усіх випадків зараження ВІЛ пов’язані із небезпечними методами введення ін’єкційних наркотиків. Слід зазначити, що 90% ВІЛ-інфікованих у Європі – це ті, що вживають ін’єкційні наркотики.

У порівнянні із загальною кількістю населення Європи серед ув’язнених значно вище доля людей, які раніше вживали наркотики, а більшість осіб, що долучаються за грати, є стійкі наркомани.

Регулярне вживання наркотиків до того часу як людина попадає за грати реєструється 40 – 45% осуджених. Є порівняльні данні, що свідчать про те, що юні правопорушники вживають ін’єкційні наркотики рідше ніж дорослі, і що жінки роблять це частіше, ніж чоловіки.

На сьогоднішній день ми маємо наукові дані про те, що завдяки комплексній програмі міроприємств можливо не тільки попередити подальший розвиток епідемії ВІЛ/СНІД серед тих хто вживає ін’єкційні наркотики, але й повернути її назад.

Необхідність переходу від збирання даних до активних дій була підкреслена ще у 90 – х роках ХХ століття ВООЗ [9].

У багатьох нормативних документах, які спрямовані на скорочення наркотичної залежності, яка безумовно наносить шкоду здоров’ю людини, підкреслено, що: оскільки захворюваність на летальність через зловживання наркотиків уявляє собою реальну загрозу для значної кількості населення, то шкода для здоров’я, яка пов’язана із наркотичною залежністю, слід вважати однією з найбільш істотних проблем суспільної системи охорони здоров’я.

Виходячи з рекомендацій ВООЗ значна більшість держав світу визначили для себе наступні цілі:

1) Для забезпечення більш високого рівня збереження здоров’я населення держави слід виключити профілактику наркозалежності та зменшення ризиків, що з нею пов’язані, до числа найважливіших задач суспільної системи охорони здоров’я, а також розробити та реалізувати відповідні комплексні стратегії.

2) Для забезпечення значного зниження частоти захворювань, які пов’язані із наркотиками і кількості пов’язаних з цією причиною випадків смерті слід організувати працю низки служб та установ, які цілеспрямовані на зменшення ризику.

3) Для підвищення ефективності та результативності профілактики наркоманії та зниженню цього ризику для здоров’я, що пов'язаний із зловживанням наркотиків, державам слід розглянути можливість розробки оптимальних механізмів моніторингу і оцінювання праці у зазначеному напрямку.

Відомо, що Європейське регіональне бюро ВООЗ створило проект «Охорона здоров’я у в’язницях», головним завданням якого є створення мережі країн Європи, що бажають об’єднати зусилля для досягнення наступних цілей: обмін досвідом для вирішення основних проблем охорони здоров’я у в’язницях; розробка погоджених методичних рекомендацій та вказівок; поширення передового досвіду.

На попередній час, коли все більше держав починають розуміти економічні та соціальні переваги усіх аспектів зниження шкідливості як для суспільства, так і для його окремих представників, прийшов час вжити сумісні зусилля для того, щоб залучитися необхідною довгостроковою політичною підтримкою і щоб на основі результатів оцінювання різних підходів, які використовуються у різних державах світу, почати впроваджувати передовий досвід більш значних масштабах.

ЛІТЕРАТУРА

1. International Control Board (2015). Report of the International Narcotics Control Board for 2015. Vienna, International Narcotics Control Board.

2. United Nations (1998). Declaration on the guiding principles of drugs demand reduction. United Nations General Assembly Special Session on the world Drug Problem, 1998, New York.

3. UXODC (2015). Convention against the Illicit Traffic in Narcotic Drugs and Psychotropic, Substances, 2015. Vienna, United Nations Office on Drugs and Crime.

4. WHO, United Nations Office on Drugs and Crime (UNODC) and UNAIDS (2015). Substitution maintenance therapy in the management of opioid dependence and HIV/AIDS prevention, Geneva, world Health Organization, 2015.