Педагогические науки/1. Дистанционное образование.

Муханова О.М.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Іншомовне дистанційне навчання студентів технічних ВНЗ

У зв'язку з процесами посилення глобалізації, інтернаціоналізації, міжкультурного діалогу, розвитку інформаційно-комунікаційних технологій назріла необхідність в тому, щоб сучасний фахівець вмів на необхідному рівні володіти іноземною мовою. Це вимагає розробки ефективної моделі іншомовного дистанційного навчання, яка буде здатна забезпечувати якість іншомовної професійної підготовки майбутнього фахівця. Дистанційне навчання це іншомовне навчання, що: 1) проходить в ситуації просторового роз’єднання викладача і студента; 2) відбувається за допомогою використання переважно сучасних інформаційно-комунікаційних технологій із забезпеченням синхронної, усної комунікації; 3) характеризується певною свободою вибору місцезнаходження, часу, темпів, програми навчання, високим ступенем пізнавальної активності, коли на перший план виходять функції контролю і самоконтролю; 4) надає можливість подальшого вдосконалення досягнутого рівня іншомовної комунікативної компетентності. У педагогічній науці проблема іншомовного дистанційного навчання вирішується сьогодні з позицій теоретико-методологічних підходів загальнонаукового і конкретно-наукового рівнів. Найбільш повно вирішення такого завдання забезпечують комунікативний, лінгвосоціокультурний, модульний підходи. Відповідно до комунікативного підходу вивчення мови повинно враховувати особливості реальної комунікації, а в основі процесу навчання повинна знаходитись модель реального спілкування. В комунікативному підході виділяють три компоненти: власне комунікативний, особистісний (в центрі навчання знаходиться студент як суб'єкт навчальної діяльності, при цьому система навчання передбачає те, що будуть враховані індивідуально-психологічні, вікові та національні особливості особистості студента, а також його інтереси), діяльнісний (реальне спілкування на заняттях здійснюється за допомогою мовної діяльності). Головний акцент при комунікативному підході необхідно ставити на створенні ситуації як системи взаємовідносин між студентами. Обговорення ситуацій, які побудовані на основі взаємин студентів, дозволяє зробити процес навчання іноземної мови максимально природним і наближеним до умов реального спілкування. Для успішної реалізації комунікативного підходу в дистанційному іншомовному навчанні необхідно забезпечити максимально можливу інтерактивність між студентом і викладачем а також високоефективний оперативний зворотний зв'язок, щоб студенти могли бути впевненими в правильності своїх дій. Таким чином, комунікативний підхід в іншомовному навчанні в значній мірі задовольняє вимогам, що висуваються до змісту і рівня підготовки випускника вузу в контексті модернізації освіти, оскільки здійснюється з опорою на екстралінгвістичні параметри ситуації міжкультурної комунікації.

Другою складовою є лінгвосоціокультурний підхід. В основі будь-якої комунікації лежить обопільне знання реалій, знання предмета комунікації між учасниками спілкування. Тому вивчення і викладання мови має вестися на широкому тлі соціального, культурного, політичного життя народів, які розмовляють цими мовами, тобто в тісному зв'язку зі світом мови, що вивчається, в нерозривній єдності з культурами народів, що використовують ці мови як засіб спілкування. Тільки таким чином можна забезпечити студентам, які вивчають іноземні мови необхідні фонові знання, без яких неможливо реальне спілкування. Лінгвосоціокультурний підхід багато в чому забезпечує не тільки більш ефективне досягнення цілей іншомовного навчання, а й містить величезні можливості для підтримки мотивації навчання. Таким чином, комунікативний і лінгвосоціокультурний підходи до навчання іноземної мови взаємно обумовлені і нерозривно пов'язані.

Третьою складовою є модульний підхід до навчання іноземної мови. Сутність модульного навчання полягає в тому, що студент самостійно може працювати за запропонованим йому індивідуальним завданням, що включає в себе цільову програму дій, банк інформації і методичне керівництво щодо досягнення поставлених дидактичних цілей. Модульний підхід в іншомовному дистанційному навчанні дозволяє вирішувати ряд педагогічних завдань забезпечення індивідуального темпу навчання, врахування можливостей, схильностей і потреб студента, навчання самостійного управління різними інформаційними потоками, самоконтролю і корекції. Таким чином, найбільш перспективним в іншомовному дистанційному навчанні є синтез комунікативного, лінгвосоціокультурного і модульного підходів.

Література:

1. Дистанційне навчання у вищих навчальних закладах України: [Інформаційні матеріали] / МОН України. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – 50 с.

2. Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г. Дистанційне навчання: Умови застосування.Дистанційний курс: Навч. посібн.–2-ге вид., доп. – Х., 2001.114

3. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні // www.udec.ntu-kpi.kiev.ua.

4. Любчак В.О., Купенко О.В., Лаврик Т.В., Муліна Н.І., Кузіков Б.О., Возна І.В. Дистанційне навчання: досвід впровадження в українському університеті: Монографія – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 160 с.

5. Ясулайтіс В.А. Дистанційне навчання: Метод. рекомендації. – К., 2005.