Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания

Свірепчук І.А.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

ДИСТАНЦІЙНА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Дистанційне навчання – це навчання на відстані, тобто студент відділений від викладача відстанню. Довгий час ведеться пошук шляхів ефективного навчання на відстані. Разом з друкованими засобами для цих цілей використовувались можливості телебачення, аудіо- та відеозаписи, а в останні роки – комп`ютерні технології. Справа в тому, що без систематичного зворотного зв`язку з кваліфікованим викладачем такі курси, як правило, не ефективні, не дивлячись на намагання надати їм розважальних та комунікативних елементів.

Останніми роками університети різних країн звернули увагу на те, що існує можливість використання комп`ютерних комунікативних технологій для навчання на відстані, в тому числі іноземним мовам. Навчання на основі комп`ютерних технологій дає можливість:

· оперативної передачі будь-якої інформації на відстані;

· зберігання цієї інформації в пам`яті на протязі тривалого часу, її редагування тощо;

· доступу до різних джерел інформації, в тому числі до віддалених та розподілених баз даних;

· організації сумісних телекомунікаційних проектів, а також міжнародних, електронних конференцій, комп`ютерних аудіо- та відеоконференцій;

Ефективність будь-якого виду дистанційного навчання залежить від чотирьох факторів:

· ефективної взаємодії викладача та студента, не дивлячись на те, що вони розділені відстанню;

· педагогічних технологій, що використовуються;

· ефективності методичних матеріалів та шляхів їх доставки;

· ефективності зворотного зв`язку.

Крім того, виділяється ряд характеристик, котрі повинні бути притаманні будь-якому виду дистанційного навчання іноземної мови, щоб його можна було розглядати як ефективне:

1. Дистанційне навчання передбачає більш детальне планування діяльності студентів, чітку постановку завдань та цілей навчання, доставку необхідних навчальних матеріалів.

2. Ключове поняття освітніх програм дистанційного навчання – інтерактивність. Курси дистанційного навчання повинні забезпечувати максимальну інтерактивність між студентами та викладачем, зворотній зв`язок між студентами та навчальним матеріалом, а також надавати можливість групового навчання.

Дуже важливо передбачати високоефективний зворотній зв`язок, щоб студенти могли бути впевненими в правильності своїх дій. Зворотній зв`язок повинен бути оперативним, поопераційним та таким, що надає зовнішню оцінку.

3. Найважливіший елемент будь-якого курсу – мотивація. Для цього потрібно використовувати різноманітні методи та прийоми.

4. Структура курсу дистанційного навчання повинна бути модульною, щоб студенти мали можливість бачити своє просування від модулю до модулю, мали можливість обирати будь-який модуль в залежності від свого рівня знань. При цьому слід зауважити, що модулі великого об`єму помітно знижують мотивацію навчання.

5. Особливе значення при навчанні англійської мови має звукове супроводження, котре може бути реалізоване за допомогою мережевих технологій.

Таким чином, методика дистанційного навчання має цілу низку позитивних характеристик. Перша, і, напевно найважливіша позитивна характеристика – це можливість вивчати іноземну мову, яка з`являється у людей, котрі раніше, з будь-якої причини, такої можливості не мали. Наприклад, на периферії. Інші позитивні характеристики дистанційної освіти – це оперативна передача будь-якої інформації на будь-яку відстань, доступ до різних джерел інформації, конференції в мережі по всьому світу. Ще однією позитивною рисою є гнучкий графік занять, тобто студент може вивчати мову в зручний для нього час. Це значно підвищує процент успішності його навчання.

Необхідно відмітити, що у цієї системи є і ряд недоліків. Найбільш важливим з них є форма контролю набутих знань, тому що його результати не можуть бути стовідсотково вірними завдяки відсутності безпосереднього візуального контакту. Між тим, дистанційна форма навчання є непоганою альтернативою за відсутністю інших варіантів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Богданова, Д. А. Возможности использования сетевых технологий в образовании / Д. А. Богданова, А. А. Федосеев // Системы и средства информатики. -М.: Наука. Физматлит, 1996. - Вып. 8. - С. 132-145.

2. Виленский, В. Я. Технологии профессионально-ориентированного обучения в высшей школе: Учебное пособие. Издание второе / В. Я. Виленский, П. И. Образцов, А. И. Уман / под ред. В.А. Сластенина. - М.: Педагогическое общество России, 2005. - 192 с.

3. Карамышева, Т. В. Изучение иностранных языков с помощью компьютера. В вопросах и ответах / Т. В. Карамышева. - СПб.: Союз, 2001. - 192 с.