Тарасюк Н.І.

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”

Психологічні аспекти навчання аудіювання у немовних ВНЗ.

З точки зору психофізіології, аудіювання, трактується як складний процес перцептивної розумової мнемічної діяльності. [2]. Процес аудіювання зумовлений психологічними, соціолінгвістичними, психолінгвістичними і лінгвістичними факторами. Розглядаючи психологічні аспекти навчання аудіюванню, необхідно розглянути труднощі, зумовлені особливостями роботи пом’яті. Це питання досліджували Р.Аткінсон, Г.Бак, Р.К. Буллард, О.Б.Тарнопольський. Маємо зазначити, що в дослідженнях, присвячених роботі пам’яті і процесам обробки інформації, існують дуже різні моделі цих процесів і використовуються різні терміни для їх позначення. В нашій роботі ми будемо спиратися на концепцію О.Б. Тарнопольського. [1].

В своїй концепції пам’яті Р. Аткінсон розділяє її на два компоненти – короткостроковий і довгостроковий. Згідно з Р. Аткінсоном інформація, яка надходить із зовнішнього середовища, обробляється різноманітними сенсорними системами, потім потрапляє до короткострокового сховища і зберігається там протягом певного часу. На жаль, кількість компонентів, які можуть утримуватись в короткостроковому сховищі є обмеженою, приблизно 7-9 одиниць. Інформацію втрачену з короткострокового сховища неможливо відновити. Коли інформація знаходиться в короткотривалому сховищі, вона може бути скопійована в довготривале сховище. Перенос інформації в довготривале сховище визначається процесами управління в короткотривалому сховищі, від них залежить процес обробки інформації, вилучення інформації і забування.

У своїх роботах О.Б. Тарнопольський зазначає, що процес обробки інформації проходить по-різному у досвідченого і недосвідченого слухача. Досвідчений слухач може швидко опрацювати акустичні сигнали, він встигає зрозуміти почуту інформацію поки вона зберігається у короткотривалій пом’яті. Потім інформація переходить до оперативної пам’яті, де відбувається об’єднання всіх частин повідомлення. Наприкінці це інтегроване повідомлення переходить до довготривалої пам’яті і там зберігається. Недосвідчений слухач не встигає переробити весь обсяг почутої інформації, яка знаходиться у короткотривалій пам’яті і таким чином нова інформація витісняє попередню. Такий самий процес відбувається з наступною інформацією. В наслідок цього процесу у слухача немає цілісної картини почутого.

Крім того при навчанні аудіюванню слід враховувати такі психологічні аспекти як незворотність і короткочасність мовної перцепції.

Отже, слід зазначити, що сприйняття мовлення на слух супроводжується складною розумовою діяльністю. Процес обробки інформації проходить по-різному у досвідченого і недосвідченого слухача. При створені комплексу вправ для навчання аудіювання студентів немовних ВНЗ необхідно враховувати психологічні особливості процесів запам’ятовування і обробки інформації.

Література:

1.Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М.: «Прогресс», 1980. – 528с.

2.Петренко О. В. Психологічні та соціолінгвістичні передумови формування аудитивної компетенції у студентів магістратури технічних спеціальностей / О. В. Петренко // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. – 2007. – № 3 (21). – Ч. 1. – С. 169–174. 3. 3.Brown,G.(1995). Dimensions of Difficulty in Listening Comprehension. In D.J.

Mendelsohn and J. Rubin (eds.), A Guide for the Teaching of Second Language Listening, pp. 59-73. Dominie Press, Inc.