“Филологические науки”\ 1.Методика  преподавания языка и литературы

к.філол.н. Мітіна О.М., к.філол.н. Караваєва Т.Л.

Одеський державний університет внутрішніх справ

ОСВІТНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОВЕДЕННЯ

СУЧАСНОГО ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Сучасна освіта переносить акцент з масових педагогічних явищ на особистість людини, вивчення її можливостей, всебічного розвитку. Розвиток наукових та інформаційних технологій сучасного виробництва, вимоги загальнокультурного процесу потребують фахівців з достатньою професійною підготовкою, практично зорієнтованих, які вміють теоретично мислити та успішно реалізувати задумане. Основним завданням викладачів вищої школи в сучасних умовах можна вважати формування і особистісних якостей як системне мислення, правова, інформаційна та комунікативна культура, вміння самостійно учавлювати правильні рішення, проводити аналіз своєї діяльності, творча активність, відповідальність.

Проблеми оновлення змісту навчального процесу, запровадження інноваційних освітніх технологій, пошуку продуктивних за змістом та формою методів організації навчальної діяльності студентів опрацьовувались багатьма науковцями, серед яких Матвієнко В.М., Трінчук О.П., Шевцова В.І. та інші.

Актуальність лекційних занять зумовлена тим, що в сучасній вищій школі неприпустимо зведення єдності наукового знання до будь-якої єдиної істини або будь-якого єдиного правильного шляху її пізнання. Для сучасного курсу лекцій необхідним виявлення можливостей кількох наукових напрямків. Традиційні лекції як одна з найважливіших форм організації навчального процесу у вік
комп’ютерних технологій та Інтернету демонструють інформаційну недосконалість, бо використання їх для передачі інформації в сучасних умовах є неефективним.
Водночас кожний викладач зобов’язаний домагатися практичного втілення низки вимог, що характеризують сучасну ефективну лекцію як організовану форму, активний метод і психологічну технологію спільної освітньої діяльності зі студентами:

- високий науково-теоретичний і соціально-культурний рівень лекції;

- три ланкова структура кожної лекції: вступ (завдання та план роботи), основна частина (дедуктивна або індуктивна побудовазмістового викладу) і висновки (підсумки, узагальнення рекомендацій);

- жваве та цікаве подання змісту лекції, що посилюється чіткістю вимови, граматичною правильніст’ю живого мовлення лектора, а також умілим використанням допоміжних засобів – інтонації, міміки, жестів;

- повідомлення в процесі лекції не лише теоретичного матеріалу (теорії, закони, закономірності, поняття тощо), а соціально унормованої (плани, проекти, програми, технології, методики) та культурно-ціннісної інформації (ідеї, ідеали, переконання, оцінки, вірування, мотиви та ін.)

- економне використання лекційного часу завдяки вибору оптимального темпу викладання матеріалу, підготовки проблемних запитань студентам з метою налагодження оперативного зворотного зв’язку з аудиторією;

- широке застосування графічно-символьних засобів (моделі, схеми, таблиці, креслення, символи, графіки, формули)для підтвердження або спростування теоретичного або методологічного положення;

- професійна робота з психоемоційним настроєм аудиторії.

Ефективне навчання передбачає активну участь майбутніх фахівців організації навчального процесу. Сучасна лекція має бути концептуальною за спрямуванням та проблемною за змістом і методикою. Це певною мірою забезпечує проблемно-модульна лекція, що є культурно організованими спілкуванням лектора зі студентською аудиторією, у процесі якого створюється сприятливий соціально-психологічний клімат у ході спільного розв’язання окремої суспільної або наукової проблеми; здійснюється діловий, інформаційний та психологічний обмін знаннями, вміннями, нормами і цінностями між викладачем і студентом; формується полімотиваційність освітньої діяльності кожної особистості.

Проблемно-модульна лекція спрямована на активне опанування не тільки знань, але й засобів та прийомів їх засвоєння. Отже вона є необхідною частиною реалізації положень Болонської системи в організації освітньої діяльності вищої школи. Викладання такої лекції передбачає три етапи:

- визначення проблеми та виявлення протиріччя, що є її підґрунтям;

- аналіз розв’язання проблеми,

- доведення правильності запропонованої лектором концепції для її вирішення.

Елементами проблемно-модульної лекції можуть бути: проблемне питання, проблемна задача, проблемний пошук, проблемна ситуація.

Проблемне питання має передбачити чітке визначення невідомого, пошук якого є достатньо важким для пізнання. Таке питання містить у собі поштовх до спільного пошуку відповіді на нього, пропонує оцінку явища, припускає невизначену кількість відповідей, може передбачити вибір правильної відповіді з декількох варіантів, запропонованих лектором.

Література

1.Кожевников К.П. Методика підготовки лекций.-Минск, 1976.-30с.

2.Мойсеюк Н.Є.Педагогіка.Навчальний посібник.3-є видання,доповнене.-К.,2001.

3.Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчальний посібник/За заг.ред.О.Г.Мороза.-К.,2001.-337с.

4.Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К.,2002. – 135 с.

5.Комар О.А.Модернізація сучасного навчально-виховного процесу/ Зб. Наукових праць. Частина II.-К.: Мінімум,2005.-С.159-166

6.Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи). – К.: Грамота, 2003. – 216 с.