Филологические науки/1. Методика преподавания языка и литературы

Шепелєва О.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Навчання іншомовної письмової комунікації студентів немовного ВНЗ

Соціально-економічні та політичні зміни, що відбуваються в суспільстві в даний час, пред'являють системі вищої професійної освіти якісно нові вимоги до рівня підготовки фахівців. Зміст і технології вищої освіти повинні бути орієнтовані на визначення і формування сукупності спеціальних знань, навичок і умінь, практичне застосування яких могло б забезпечити випускникові успішну реалізацію його професійних функцій. При цьому необхідно розуміти, що професійні функції не є величиною постійною, їх зміст варіюється і змінюється в залежності від економічної і політичної обстановки в країні, попиту на ринку праці. Отже, системі вищої професійної освіти важливо не тільки забезпечити випускників певним обсягом спеціальних і загальних знань, а й навчити способам і стратегіям добувати ці знання самостійно. В процесі розширення і оновлення знань завжди є необхідним пошук нової інформації і, як наслідок, професійна комунікація з метою обміну досвідом. Тому освітні технології нового покоління, в більшості своїй, орієнтовані на формування і розвиток у студентів умінь комунікації, роботи в команді, використання засобів інформаційних технологій. У зв'язку з цим виникає розуміння важливості вивчення іноземної мови студентами немовних вузів не тільки як самоціль, а й як засіб отримання і обробки інформації, засіб підвищення власної кваліфікації. Проблемними і мало дослідженими аспектами навчання професійно орієнтованої іноземної мови можна вважати навчання письмової наукової комунікації, яка є важливою частиною ділового та професійного спілкування. У сучасних умовах навчання у ВНЗ письмова комунікація все тісніше взаємодіє з іншими мовними аспектами. Це пояснюється тим, що однією з вимог, що пред'являються програмами з професійної іноземної мови, виступає вимога створення власного академічного тексту у вигляді наукової статті. Актуальним є пошук методик і дидактичних підходів до організації навчання письмової комунікації студентів немовних вузів. У зв'язку з цим цікавою видається методика, запропонована американським дослідником Крістіаном Тарді. Основною метою методики є ознайомлення студентів зі стилями та жанрами академічного письмового дискурсу; створення умов за допомогою моделювання ситуацій реального спілкування, що дозволяють студентам виступати в ролі експертів у своїй професійній галузі, використовуючи при цьому іноземну мову як засіб професійної комунікації. Розглянемо цю методику докладніше. Так як створення власного тексту у вигляді наукової статті це процес складний і тривалий, то він вимагає і багатоступеневої підготовки, яка, в свою чергу, складається з наступних етапів: - дослідження проблемної області (explore the subject area); - збір інформації для формування змісту (making the content); - план / структура статті (structure of the article); - написання чорнового варіанту тексту (drafting); - коригування тексту (revising); - контрольне вичитування (proofreading); - написання статті з наступною публікацією (final drafting and publishing). Перераховані вище етапи підготовки наукової публікації тісно взаємопов'язані між собою. Очевидно, що забезпечити їх комплексну і якісну підготовку досить важко в рамках аудиторних занять. Тому в якості додаткового резерву навчального часу пропонується розглянути самостійну роботу студентів. При цьому діяльність студентів повинна бути чітко регламентована певною шкалою оцінювання та обмеженням в часі. Результат діяльності повинен бути особистісно-значущий, що визначає основний принцип розробки завдань як принцип моделювання та максимального наближення до реальності і відповідності індивідуальним потребам студентів.

У підготовці студентів до написання наукових статей або інших видів технічної та наукової письмовій комунікації викладачі неминуче стикаються з проблемою багатоплановості тематик. Як правило, стаття, написана студентом, повинна мати зв'язок з його випускною кваліфікаційною роботою або магістерською дисертацією. Логічно, що теми робіт будуть різними. В цьому випадку працю викладача складно оптимізувати, особливо, якщо врахувати, що викладач іноземної мови не має кваліфікації в спеціалізованій області і розібратися з логічністю і повнотою змісту статті йому дуже складно. У зв'язку з цим виникає необхідність в пошуку нових компромісних рішень. Робота буде більш ефективною, якщо вибір теми для написання статті відповідає темі дослідження кваліфікаційної роботи або магістерської дисертації студента.

Як висновок можна позначити той факт, що мотивація студентів при виконанні такого роду завдань істотно підвищується. Студенти відчувають особисту зацікавленість в результаті роботи і якості одержуваних знань. Знання, в цьому випадку, не виступають поза контекстом спеціалізації, а, навпаки, мають вузьку професійну спрямованість, що в сукупності може сприяти підвищенню якості навчання в цілому.

Література:

1. Вереітіна І.А. Методи навчання професійно-орієнтованого писемного мовлення студентів немовних вищих навчальних закладів в кінці XX та на початку XXI століття (1990 – 2009 рр.) // Народна освіта – Електронне наукове фахове видання – No3 – 2010.

2. Лубянова О.В. Психолого-педагогічні особливості фомування англомовної писемної комунікативної компетенції/О.В. Лубянова // Вісник Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут». – Серія: Філологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. – Київ, 2013. –No1. – С.118 – 128.

3. Tardy C.M. Writing for the World: Wikipedia as an Introduction to Academic Writing // English Teaching Forum. – 2010. – №.1. – pp. 12–27.