Филологические науки/ 3.Теоретические и методологические проблемы исследования язика

Космацька Н.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ

У ВЕРБАЛЬНО-ІКОНІЧНОМУ ТЕКСТІ

Поняття простору, поряд із поняттям часу, відіграє надзвичайно важливу роль у житті і свідомості людини. Метою цієї розвідки є встановлення мовних і немовних засобів, що вказують на зміну місця перебування об’єкта мовлення у текстах з невербальним компонентом.

Для визначення просторових координат об’єкта мовлення за точку відліку прийнято брати людину, суб’єкта мовлення. Для позначення мовних одиниць, розуміння яких залежить від суб’єкта мовлення, його розміщення у просторі і часі О.Єсперсен ще 1922 р. запропонував поняття «шифтер» [2, р. 123].

Зміну місця перебування об’єкта мовлення серед вербальних засобів покликані зазначати ціла низка іменників та дієслів з просторовою семантикою, рідше – інші лексико-граматичні вкраплення. Наприклад:

а) La DRH n’a toujours pas le droit d’imposer aux agents une mutation à plus de 30 kilomètres de leur lieu de travail [3, p.16], де аналізовані семи є експліцитними – «зміна» та «місце», відповідно;

б) En tant que grand voyageur, j’aimerais compléter votre article de novembre sur les voyages en avion par quelques conseils issus de mon expérience personelle [3, p.9] – для подорожей загалом та подорожуючих звичним є покидання одного місця та повернення до постійного місця свого перебування.

Неперехідні дієслова, як-от: marcher, circuler, déménager, які містять сему «зміна місця перебування», вживають в активній і пасивній формах:

а) Les NMPP, rebaptisées Presstalis, ont déménagé le 14 décembre [3, p.16];

б) ... des solutions pratiques et d’abord celles qui me permettrons de continuer à circuler en voiture sans me sentir trop coupable ! [3, p.9];

в) Les températures sont elles aussi au beau fixe, oscillant l’après-midi entre 22°C à Cherbourg et 34°C dans le Sud-Ouest [5, p.36];

г) ... l’activité a été partiellement déplacée sur deux sites plus productifs... [3, p.13].

Загалом, у певному контексті майже будь-яка одиниця може набувати характеру просторової координати, як у такому прикладі: Bien qu’il adore les arbres, dans certaines circonstances il préfère un menhir [7, p.25]. Іменник menhir не містить у своєму семному складі вказівки на місце. Це предмет об’єктивної дійсності. У цьому ж контексті менгір слугує місцем, де собака на ім’я Ідефікс задовольняє своє фізіологічні потреби, що у реченні передається інакослівно – dans certaines circonstances.

Дейктичні параметри гармонійно вплітаються у композиційну будову невербальної складової гетерогенного тексту, яка відображає тимчасові характеристики позиції спостерігача (фотографа), динаміку або статичну мить переміщення, зміщення світлотіні. Зауважимо, що динаміка є універсальною властивістю простору. Вказівки на зміну місця перебування героя статті зазвичай зазначають на початку повідомлення, що співвідноситься з категорією членування художнього тексту. За твердженням Є.І. Шейгал дейксис «орієнтований на внутрішню організацію тексту (дискурсу), забезпечує його семантичну зв’язність і є одним із виявів метакомунікації» [1, с. 215].

Візуально із загального вербального ряду виділяються власні назви завдяки їхньому написанню з великої літери, математичні символи та цифри, форма яких відрізняється від літерних позначень, вони слугують опосередкованому відсиланню до певного просторового відрізку:

а) Il s’est inscrit sur Facebook pour rejoindre un groupe de déçus de Geoxia qui compte 89 membres [6], де з великої літери починаються ергоніми Facebook, що відсилає до віртуального простору, та Geoxia, що вказує на територіальний простір Франції, де розміщено об’єкт мовлення.

б) ... roulant essentiellement en milieu urbain, sur de petits trajets, je m’accomoderais très bien de l’autonomie de 160 kilomètres que vous mentionnez pour le modèle Zoé [3, p.9], де цифрове позначення числа 160 виступає детермінантом іменника kilomètres, що вживають для вимірювання певного відрізку простору, а власна назва моделі електромобіля Zoé, що виробляють у Франції, слугує, відтак, відсиланням до певного місця у просторі.

Переконливими є зображення, які унаочнюють переміщення, як, наприклад, опускання стрілки на рис.1, що презентує фінансову ситуацію підприємства і супроводжується вербальним текстом «Le résultat d’exploitation s’est effondré [3, p.14].

Рис.1. Візуалізація переміщення

Привертають увагу читача до повідомлення й пунктуаційні та діакритичні знаки. Наприклад, у реченні «En France, plusieurs régions, majoritairement à droite (Île-de-France, Normandie, Hauts-de-France, Centre-Val-de-Loire, Auvergne-Rhône-Alpes), mais aussi certains départements et villes, ont choisi de mettre en place « la clause Molière » qui oblige les travailleurs du BTP à maîtriser la langue française sur les chantiers publics» [4] візуалізації просторових вказівок сприяють дефіси (Île-de-France, Hauts-de-France, Centre-Val-de-Loire, Auvergne-Rhône-Alpes), абревіатура (BTP – bâtiment et travaux publics – сектор економіки Франції), круглі дужки, що вміщують топоніми Франції, та лапки, що обрамлюють вираз з особовим іменем відомого французького драматурга («la clause Molière»).

Коли необхідно вказати на різницю між безпосередньою близькістю і більш віддаленим простором, використовують дейктичні маркери « -ci » та « -là », вживані, зокрема, у вказівних займенниках « celui-ci » et « celui-là », які здатні також з’явитися у будь-якому вказівному номінативному словосполученні: « cet objet-ci », « cet objet-là », а також є складовими презентативів voici і voilà (ось, тут), де присутній, зокрема діакритичний знак accent grave, що візуально виділяє слово із загального вербального ряду: Voilà ! C’est un peu haut, mais on y respire un air très pur ! [7, p.9], де презентатив Voilà слугує вказівкою на місце, де розташована хижа, в якій житиме новоприбула.

Отже, позиція мовця у просторі є важливою характеристикою дейксису, який залежить від позиції спостерігача. Просторова локалізація об’єкта мовлення, редундентність на вербально-невербальному рівнях у вигляді посилань на координати події забезпечують цілісність повідомлення. Опозиція, що виражається за допомогою досліджуваних одиниць там-тут, туди-сюди, одержує конкретне змістовне наповнення в тексті.

Література:

1. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса / Е. И. Шейгал. – М. : Гнозис, 2004 . – 326 с.

2. Jespersen O. Language: Its nature, development and origin / Otto Jespersen. – London : Allen and Unwin, 1947. – 448 p.

Джерела ілюстративного матеріалу:

3. Capital. – N 220. – Janvier 2010. – 136 p.

4. France : une clause sur les travailleurs étrangers dans les chantiers fait débat [Ressource électronique]. – Mode d’accès : http://www.tsa-algerie.com/20170323/france-clause-travailleurs-etrangers-chantiers-debat/

5. Le Parisien. – 2016. – Samedi 13 août. – № 22375. – 36 p.

6. Un propriétaire part en guerre contre le constructeur de sa maison [Ressource électronique]. – Mode d’accès : http://www.lavoixdunord.fr/45000/article/ 2016-09-14/un-proprietaire-part-en-guerre-contre-le-constructeur-de-sa-maison

7. Uderzo A. La Rose et le Glaive / A. Uderzo. – Paris : Les Editions Albert René, 1991. – 48 р.