Філологічні науки/3.Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови

Гармаш А.Б.

КЗ «Мелітопольська спеціалізована школа-інтернат «Творчість» Запорізької обласної ради», Україна

Реалізація способу словоскладання в сучасній англійській мові

Вокабуляр будь якої мови світу, англійської зокрема, є достатньо гнучкою системою. Дослідники зауважують, що “невід’ємними головними чинниками, які визначають динамізм розвитку мови, є відкритість, проникливість та мінливість” [О.Л. Гармаш, с. 8]. Це підтверджується постійним зростанням кількості нових лексем (неологізмів) та, відповідно, збагаченням словникового складу.

На відміну від семантичної та форматичної деривації, за якими вже існуюче слово набуває нової форми або семантики, словотвірна деривація представляє собою утворення нових як за формою, так і за змістом лексем. На позначення явища словотвору також широко використовується в лінгвістиці термін “деривація” та “епідигматика”.

Дослідження епідигматичних процесів поставало у фокусі уваги таких учених, як: О.Л. Гармаш, Ю.О. Жлуктенко, В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, А.Е. Левицький, М.М. Полюжин, Дж. Ейто, Дж. Олджео, С. Морт, Р. Фішер. На думку Л.Г. Радочинської, “словоскладання - один із найважливіших засобів збагачення мови, який є одним із найдавніших способів словотвору, що зберіг в англійській мові продуктивність і на сучасному етапі його розвитку” [Радочинська 2014, с. 56]. Досліджуючи виникнення нових лексем за останні роки чітко прослідковується роль словоскладання як домінуючого способу деривації.

Однак, слід чітко відрізняти інновації, що утворені за словоскладанням, від телескопних дериватів та словосполучень. На відміну від телескопії при словоскладанні не порушується структура жодного зі слів-компонентів, а при телескопії структура хоча б однієї з лексем змінюється, тобто утворюється уламок, який надалі поєднується з цілим словом або також з уламком.

Існує також ціла низка ознак, за якими можна ідентифікувати неологізм – композит. Так, “ознаки цільнооформленості можна розділити на внутрішні (фонетичні, морфологічні, орфографічні) і зовнішні (синтаксичні)” [Радочинська 2014, с. 56]. Крім того, ідіоматичні вирази слід вважати саме словосполученнями, оскільки вони представляють собою певним чином переосмислені одиниці спілкування. На відміну від словосполучень, у лексемах, утворених шляхом словоскладання (контамінації), жодного переосмислення не відбувається.

Інновації, утворені шляхом словоскладання, можуть мати різнооформлений, дефісований (як проміжний етап) та цільнооформлений вигляд, наприклад: iceberghome, iceberg-home, iceberg home. Тобто, різнооформлені неологізми можуть надалі стати цільнооформленими. На відміну від них, ідіоматичні словосполучення ніколи не набувають цільнооформленості.

Із когнітивної точки зору, слова-композити, представляють собою єдиний (неподільний) концепт у ментальному середовищі людини. В ході творення англомовних неологізмів за аналогією, як зазначають лінгвісти, “відбувається свого роду моделювання, оскільки відновлюється модель еталона, його морфологічна структура, тільки заповнюється вона новим матеріалом, шляхом заміни одного з компонентів” [Кубрякова 2004, с. 145].

Словоскладання оперує цілою низкою моделей, серед яких, найпродуктивнішою, як відомо, є модель N+N. Так, прикладом дії словоскладання можуть послугувати наступні англомовні інновації: iceberghome (n. A home where what is seen at ground level is only a small part of structure, with the rest being underground); dopaminedressing (pp. Wearing clothes that boost one’s mood); bignudging (n. The use of massive collections of personal data to suggest and optimize behavioural science techniques that subtly encourage people to make better choices in their lives); Januaryfeeling (n. An emotional state characterized by feelings of optimism and possibility, particularly at the start of a new year); icebergtweeting (pp. Posting a note to Twitter where the visible text is only a small part of the overall message); compassionfade (n. The decrease in compassion felt for the unfortunate as their numbers increase); mediasnug ( n. A small, comfortable room or space to read, watch, play, or listen to media); researchrapture (n. A state of intense delight and enthusiasm brought on by in-depth historical research for a writing project, leading to delays in writing or excessive historical detail in the finished piece).

His subterranean escapade became a hot topic in London and shed light on the growing trend among the superrich for “iceberg homes,” named because most of the house is below ground. (The Globe and Mail, February 9, 2017)

We’ve looked at serotonin-boosting food, and happiness workouts, but did you know that the so-called dopamine dressing trend, which is all about fashion choices that make you feel happy, actually has its roots in solid scientific research? – In other words, wearing “happy clothes” genuinely can make you feel happier. ( Lumity, February 23, 2017)

The new, caring government is not only interested in what we do, but also wants to make sure that we do the things that it considers to be right. The magic phrase is “big nudging”, which is the combination of big data with nudging. (Scientific American, February 25, 2017)

Behind the seductive lure of “New Year, New You” lies another kind of mistake, too: the idea that what we require, in order finally to change, is one last push of willpower. (Presumably, the hope is that the “January feeling” of fresh starts and clean slates will provide it.) (The Guardian, 2016)

Here, we were laying the foundation for iceberg tweets — tweets beyond Barrier 140. (The Message, July 30, 2014)

They include “compassion fade”, the well-studied effect whereby our urge to help the unfortunate declines as their numbers increase. (The Guardian (London), January 15, 2016)

A horrible estate agent’s neologism: the apartment contains ‘a media snug’. (Twitter, January 16, 2016)

Moore’s decision to include long excerpts from the journals of voyagers and missionaries at times makes for dense and challenging reading. She seems to have succumbed to the research rapture as she combed through these long-ago accounts. (The Denver Post, November 22, 2015)

Література

1. Гармаш О.Л. Англомовна епідигматика та розвиток вокабуляру Монографія. − Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009. − 128 с.

2. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Рос.академия наук. Ин-т языкознания. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.

3. Радочинська Л.Г. Особливості словоскладання в англійській мові // Materialy Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Aktualne problemy nowoczesnych nauk - 2014» Volume 16. Filologiczne nauki - Przemysl. Nauka i studia, 2014 - 88 st. – C. 56-60.