Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»

49005, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 19.

Автори: Гурін О.А. старший викладач циклу цивільного захисту,

Гордєєв О.С. викладач циклу цивільного захисту,

Огєєнко Н.М. викладач циклу цивільного захисту.

Пристосування гірничих виробок для захисту населення

Захисні властивості виробок обумовлюються глибиною їхнього розташування й міцністю захисних конструкції й ( кріплення виробок, обробка тунелів). На захисні властивості також впливають велика кількість води, загазованість шкідливими газами, стійкість систем забезпечення, що перебувають на поверхні. Досвід устаткування захисних споруджень у гірничих виробках показує, що найбільш раціональним є їхнє розміщення в протяжних виробках з мінімальною кількістю відгалужень. Як правило під захисні спорудження пристосовують протяжні квершлаги й інші виробки в стійких породах, а також виробки біля стовбурового двору. На шахтах з розкриттям родовища штольнями й похилими стовбурами з кутом нахилу 30 ̊ сховища розташують у штольнях і стовбурах, входи в які з поверхні розміщені на основній промисловій площадці гірничого підприємства. Виробки можуть мати різну форму перетину: прямокутну, трапецієподібну, склепінну або аркову. Великий інтерес для розміщення захисних споруджень представляють родовища корисних копалин, які розробляють камерним способом ( гіпс, повареної та калійної солі та інш.). Розміри камер можуть досягти до 10 м у висоту й до 20 м завширшки. Між камерами залишають невироблені ділянки, які називаються цілі нами. Цілини служать для підтримки стійкості покрівлі. Гіпсові й соляні виробки звичайно сухі, внаслідок чого вони навіть без кріплення довгий час зберігають стійкість.

Незважаючи на високі природні захисті властивості не всі гірничі виробки придатні для розміщення в них захисних споруджень: - значний гірничий тиск може привести до деформації захисно-герметичних вузлів ( двері, ставні та ін .); - газовий склад, температура й вологість повітря у виробленнях; (метан, сірчистий газ, сірководень, чадний газ (СО»); Гранично припустима концентрація шкідливих газів установлена: для сірчистого газу й сірко водню -0,01мг\л; для вигарного газу – 0,02мг\л. Небезпечно для життя вмісту в повітрі сірчистого газу- 0,05%, для окису вуглецю -0,16%. Особливо небезпечним для життя стає наявність метану в повітрі, при концентрації метану 5-15% метано - повітряна суміш вибухає від відкритого вогню, викликаючи сильні руйнування.

Наявність великої кількості ґрунтових вод спричиняє високу вологість повітря в підземних виробках. Температура повітря в гірничих виробках залежить від глибини шахти. На глибині 30м температура залишається незмінною цілий рік – 4-17 ̊С у подальшому через 25-30 м температура підвищується на 1 ̊С. крім того, температура підвищується через кожні 100м на 1 ̊С внаслідок збільшення атмосферного тиску. Підвищення температури й вологості повітря негативно позначається на організм людини через порушення його терморегуляції. На захисні властивості підземних виробок істотний вплив роблять: міцність захисних конструкцій, загазованість шкідливими газами, велика кількість води, стійкість системи енергопостачання і вентиляції. Вертикальні стовбури шахт ( рудників) мають обмежену пропускну здатність входу. Кліті для прийому й спуска людей мають місткість 10-40 чол. Спуск кліті може відбуватися при максимально припустимій шкідливості до 8 м/сек. Похилі входи, обладнані трапами, горизонтальні входи (штольні) дозволяють улаштовувати захисті спорудження для укриття населення.

Вимоги, пропоновані до виробок, що пристосовують під сховища:мінімальні розміри входів (виходів) повинні бути по висоті 1,8 м по ширині – 2м., кількість виходів на поверхню повинно бути не менше двох, виробки не повинні піддаватися затопленню шахтними та поверхневими водами, загазовуванню шкідливими газами протягом передбаченого строку їхнього використання під сховища, розрахункова тривалість перебування людей у сховищах повинна бути не менш 48 годин. Сховища в підземних виробах призначаються для захисту підземного персоналу працюючих змін. Кількість людей підземного персоналу приймається рівним чисельності однієї найбільшої працюючої зміни у воєнний час.

У сховищах підземних виробок, що мають вихід на поверхню через похилий стовбур ( з кутом нахилу не більше 30 ̊) або штольню, допускається також захист персоналу, що працює на поверхні шахт, рудників та інших об’єктів і підприємств. Сховища в гірничих виробках повинні розташовуватися в радіусі збору до 500м від місця роботи основного складу персоналу, що вкривається, працюючого під землею й на поверхні шахти. Сховища варто розташовувати у виробках зі свіжим вентиляційним струменем, з кутом нахилу виробок не більше 18 ̊. Гірничі виробки, використовувані під сховища, повинні бути стійкими при впливі на них динамічних навантажень. Найбільш стійкими підземними виробками є квершлаги, виробки біля стовбурових дворів, штольні, похилі стовбури, камери, штреки й інші виробки зі стійкими непорушними породами. При необхідності варто передбачати додаткове кріплення виробок. Підземні виробки діючих шахт( рудників) пристосовуються під сховища по окремих проектах. При розробці нових і реконструкції діючих шахт (рудників), а також проектів підготовки нових горизонтів складаються окремі розділи на пристосування гірничих виробок під сховища.

Пристосування гірничих виробок під сховища неповинне порушувати виробничу діяльність гірничого підприємства в мирний час.

Література

1. Ю.Ю.Каммерер, А.К.Кутирев, А.Е.Харкевич Защитные сооружения ГО М.: Энергоатомиздат, 1985, -232 стр.

2. П.Т. Егоров, И.А.Шляхов, Н.И. Алавин Гражданская оборона изд.3-е, перераб. Москва.; Вісшая школа, 1977. 303с.