Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»

49005, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 19.

Автори: Гурін О.А. старший викладач циклу цивільного захисту,

Гордєєв О.С. викладач циклу цивільного захисту,

Огєєнко Н.М. викладач циклу цивільного захисту.

Сховище для захисту робітників гірничих виробок

На шахті (руднику) залежно від розміщення персоналу працюючої зміни проектується одне централізоване або кілька розосереджених сховищ. Перевід виробок, що пристосовують, з режиму використання в мирний час на режим сховищ повинен бути не більше 12 годин. Планування під сховища виробок повинно бути таким, що число збудованих перемичок були мінімальним. У сховищах варто передбачити площі для: - розміщення для находження робітників ;- установки вентиляційного устаткування;- зберігання запасів питної води; - устаткування санітарних вузлів; - захисних входів. У необхідних випадках передбачаються площі для розміщення:- пункту управління;- захищеного автономного джерела електропостачання.У сховищах, у межах яких відсутній медпункт, побудований за умовами мирного часу, необхідно передбачити санітарні пости з розрахунку один санітарний пост на 500 чоловік, але не менш одного на сховище. При чисельності 900 - 1200 чоловік і більше передбачається медичний пункт. Норма площі підлоги виробки на одну людину 1 кв. м. Допускається збільшення норми площі підлоги виробки на людину, якщо вона не тягне встановлення додаткових перемичок і збільшення продуктивності вентиляційної системи. Виробки для розміщення людей повинні бути обладнані місцями для лежання та сидіння. Число місць для лежання та сидіння повинне відповідати загальній чисельності людей. Місця для лежання влаштовуються на другому ярусі й повинні становити 25% загального числа місць у сховищі. Розмір одного місця для сидіння 0,45×0,6 м, для лежання 0,55×1,8 м. Місця для сидіння влаштовуються на висоті 0,45м, другий ярус – 1,45 м від ґрунту виробки. Відстань від другого ярусу до покрівлі виробки повинна бути не менш 0,75 м.

Санітарні вузли (чоловічі,жіночі), обладнуються з розрахунку один унітаз на 75 чоловік й один умивальник на 200 чол., але не менш одного на санітарний вузол. Санітарні вузли розташовуються на вихідному із сховища струменю повітря й відокремлюють від використовуваних виробок перегородками з дверима. Дизельну електростанцію розміщають у виробках, розташованих поблизу сховища або межах сховища на вихідному вентиляційному струмені. Допускається використання ДЕС, що перебуває в сховище на поверхні. Захист виробок, пристосованих під сховища від повітряної ударної хвилі. Захист виробок, пристосованих під сховища, від повітряної ударної хвилі досягається пристроєм тамбура-шлюзу, тамбурів, захисно-герметичних і герметичних перемичок, пристроїв для перекриття стовбурів.

Сховище, як правило повинне мати два входи(виходи). При одному вході влаштовується тамбур-шлюз, при іншому –тамбур. У тамбур-шлюзі обидві перемички повинні бути захисно-герметичними. У тамбурі із зовнішньої сторони повинна бути захисно-герметична, а із внутрішньої – герметична перемичка. Довжину тамбура –шлюзу й тамбура (відстань між перемичками) варто мати не менш 5м. Двері в перемичках повинні встановлюватися відповідно до призначення перемичок і відкриватися по ходу евакуації людей. У виробках, що примикають до сховищ і мають зв'язок з поверхнею, варто влаштовувати відповідного призначення перемички або тамбури. Конструкції захисно-герметичних пристроїв рекомендується застосовувати по типових проектах захисних пристроїв для сховищ, розташованих у гірничих виробках.

Ізоляція від атмосфери й іншої мережі підземних виробок. Ізоляція сховищ від атмосфери й іншої мережі підземних виробок досягається установкою герметичних, захисно-герметичних перемичок і проведенням заходів щодо підвищення герметичності сховищ. Перемички можуть бути капітальні або тимчасовими, мати двері (ворота) або бути глухими. У виробках, що мають зв'язок з атмосферою установлюють захисно-герметичні перемички. Найважливішими заходами щодо герметичності сховищ є тампонування порід у місцях установки перемичок, обклеювальна ізоляція й інші заходи.

Аварійні виходи

Стовбури й всі піднімальні пристрої діючих виробок на шахтах (рудниках) звичайно є незахищеними й можуть бути ушкоджені дією ударної хвилі ядерного вибуху. При цьому уламками надшахтних будинків можуть бути завалені устя стовбурів. З метою забезпечення самостійного виходу людей зі сховищ підземних виробок обладнуються аварійні виходи.

Як аварійні виходи із сховищ використовуються основні, допоміжні й вентиляційні стовбури, шурфи (у похилих стовбурах), стовбури сусідніх шахт. Аварійні виходи обладнуються для пересування людей пішки. Виробки, призначені для пересування людей пішки, повинні мати: - при куті нахилу від 7 до 15 ̊ - поручнями; - більше 45 ̊ - сходами.

Забезпечення людей повітрям, що вкриваються у сховищах підземних виробок здійснюється системою вентиляції по режиму чистої вентиляції та режиму фільтровентиляції. Чиста вентиляція може забезпечуватися природною тягою ( природна вентиляція) або із примусовим спонуканням ( примусова вентиляція). Природна вентиляція сховищ, розташованих у гірничих виробках шахт (рудників), що не виділяють вибухонебезпечних і шкідливих для подиху людей газів, передбачається незалежно від напрямку природної тяги. На шахтах (рудниках), що виділяють вибухонебезпечні й шкідливі для подиху людей гази, природна вентиляція передбачається тільки при однозначному напрямку тяги в зимову й літню пору року.

Примусова вентиляція влаштовується з урахуванням природної тяги шляхом установки вентиляторів з електроручним або електричним приводом. У режимі чистої вентиляції очищення повітря від радіоактивного пилу здійснюється рухом по вологих виробках, стандартними масляними фільтрами або сукневими проти пильними фільтрами, установлюваних на повітрязаборі сховища. У режимі фільтро-вентиляції очищення повітря від отруйних і бактеріальних засобів здійснюється стандартними фільтрами –поглиначами (ФП-100у, ФП-300), установлювальних на лінії повітряпостачаня.

Система вентиляції сховищ, розташованих у гірничих виробках, повинна забезпечувати створення в сховищі експлуатаційного підпору повітря не менш 1 мм водяного стовпа. Вона повинна забезпечувати гранично припустимий зміст кисню –не менш 18, 5-18%, вуглекислого газу - не більше 2-2,5 і теплові умови ( температура повітря – не більше 28-30 ̊С). При тиску у фронті ударної хвилі затікання більше 0,1 кгс\см² на повітрязаборах і повітрявикидах сховищ установлюються противибухові пристрої. У вугільних шахтах, де видобуток пов'язаний з оголенням вугільних шарів і розкриттям порід, а також з підривними роботами, повітря може бути забруднене такими шкідливими й вибухонебезпечними газами, як метан, сірководень, сірчистий газ та ін.. для боротьби зі шкідливими й вибухонебезпечними газами на шахтах передбачаються заходи, які спрямовані на запобігання скупчення й проникнення шкідливих газів у виробки, пристосовані під сховища, а також по попередженню нещасних випадків. Вони наступні: - сховища вибираються у виробках, у яких зміст шкідливих і вибухонебезпечних газів не досягає небезпечних концентрацій; - передбачається напрямок струменя повітря з поверхні й регулювання його подачі у виробки, у яких розміщене сховище, шляхом встановлення перемичок; - передбачається відсічення виробок сховищ від виробок які не використовуються, від нижніх горизонтів і очисних виробок із метою обмеження можливості і проникнення шкідливих газів у них шляхом встановлення перемичок; - передбачаються заходи щодо ізоляції й гасіння пожеж у підземних виробках; - забезпечується контроль концентрації шкідливих газів у виробках; - у сховищах установлюється примусова вентиляція.

Енергопостачання сховищ, розташованих у гірничих виробках, повинне здійснюватися від зовнішньої мережі, а при необхідності й від захищених автономних джерел енергопостачання. Як автономні джерела електроенергії можуть бути використані електростанції (ДЕС).

Освітлення. Освітлення сховищ здійснюється освітлювальними установками стаціонарного освітлення з живленням від зовнішньої мережі й автономних джерел електроенергії. У сховищі повинне бути ручне перемикання освітлювальних установок і живлення від автономного джерела електроенергії. При відсутності автономних джерел електроенергії використовуються переносні світильники індивідуального користування.

Зв'язок. Сховище повинне мати телефонний зв'язок з пунктом управління об’єкту, а також автономний зв'язок у середині сховища з камерою вентиляторів, ДЕС, медичним пунктом.

Література

1. Ю.Ю.Каммерер, А.К.Кутирев, А.Е.Харкевич Защитные сооружения ГО М.: Энергоатомиздат, 1985, -232 стр.

П.Т. Егоров, И.А.Шляхов, Н.И. Алавин Гражданская оборона изд.3-е, перераб. Москва.; Вісшая школа, 1977. 303с.