Майка Н.І., Юдіна К.К.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені

Михайла Туган-Барановського

Особливості організації економічного аналізу як складової частини управління підприємством в умовах кризи

На сучасному етапі розвитку світової економіки виникає потреба постійного вдосконалення управління на основі впровадження досягнень науки і удосконалення відповідного рівня організації економічного аналізу як важливої функції управління. Проведення аналізу вимагає правильної організації аналітичної роботи, тобто упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів.

Метою роботи є визначення особливостей раціональної організації аналізу економічної діяльності підприємства та узагальнення результатів аналізу, а також розгляд можливостей здійснення аналітичної роботи в умовах кризових явищ на підприємстві.

Дослідженнями проблеми організації економічного аналізу на підприємстві займалися Ф.Ф. Бутинця, І.П.Житної, І.Д. Лазаришина, Є.В. Мниха, Г.В. Савицької, М.Г. Чумаченка та інших. Водночас у сучасних умовах проблеми організації економічного аналізу потребують подальшого їх дослідження. Особливо вони загострилися на перехідному етапі розвитку економіки України, який характеризується нестабільністю законодавчої бази та макроекономічної ситуації. Тому в даний час назріла потреба дослідження, обґрунтування та вдосконалення організації аналізу, адаптації його до сучасних умов функціонування підприємств з урахуванням чинників ризику, що можуть вплинути у кінцевому підсумку на прийняття управлінських рішень.

Успішне проведення аналізу значною мірою залежить від його організації, що покликана налагодити, впорядкувати, привести в системну норму інформаційно-методологічне забезпечення. Адже організація економічного аналізу – це система методів і засобів, які забезпечують оптимальне її функціонування та подальший розвиток.

Аналіз інформації з раціональної організації економічного аналізу на підприємствах свідчить, що така організація передбачає дотримання певної послідовності виконання аналітичної роботи. Найдоцільніше здійснювати її поетапно: розробити план аналітичної роботи, визначити мету та об’єкти аналізу, відповідальних виконавців і терміни вирішення окремих питань, підготувати матеріали для аналізу, перевірити й аналітично обробити їх; виявити та вивчити фактори та причини відхилень фактичних показників від поставлених завдань, виявити вплив факторів на показники, виявити невикористані резерви, оцінити й узагальнити господарську діяльність підприємства; результати проведеного аналізу оформити наказом по підприємству [1, с. 161].

Раціональна організація забезпечує реальність і дієвість економічного аналізу, зводиться до мінімуму втрата чи спотворення вхідної інформації. Забезпечується вихід аналітичної інформації за різною ієрархією управління чи за різним ступенем досягнення проміжних і кінцевих аналітичних результатів.

Головними завданнями організації економічного аналізу є: забезпечення ефективності аналізу, його розвиток та вдосконалення; раціональна організація праці; автоматизація аналітичних робіт; підвищення якості використання аналітичної інформації; раціоналізація аналітичних процесів тощо.

Важливим принципом аналізу є комплексний підхід для пов'язання мети з ресурсами та можливостями підприємства, виробітку шляхів досягнення мети, що є реальною тільки в результаті розробки програм аналізу по виробах і по кожному господарському підрозділі підприємства. Методи розробки таких програм вимагають орієнтування на максимальне використання потенційних можливостей підприємства та резервів виробництва.

Специфіка організації аналітичного процесу потребує жорсткої регламентації, що має бути відображено в регламентацій них документах. До них належать: положення про відділ, управління, посадові інструкції, стандарти, графіки, інструкції, програми, регламенти робочого дня. Поряд з положеннями, посадовими інструкціями широко використовуються графіки. У них визначаються види аналітичних робіт, конкретних виконавців, заплановані та фактичні терміни виконання [1, с. 164].

Неодмінною умовою вдосконалення управління підприємством є докорінна реконструкція його технічної та інформаційної бази на основі автоматизованих систем управління.

На сьогодні проведення аналізу неможливе без використання ЕОМ, що підвищує вірогідність аналітичних висновків, дає змогу зекономити час, працю, затрати і на цій основі підвищує ефективність даної роботи. Наразі відомо багато комп’ютерних алгоритмів для розв’язування різноманітних задач математичного програмування. Тому навіть невеликі підприємства можуть застосовувати методи математичного програмування при здійсненні аналізу. Аналітична служба конкретних підприємств при цьому, залежно від своїх внутрішніх можливостей і потреб, може проводити необхідні розрахунки з допомогою використання пакетів прикладних програм. На сучасному ринку, поряд із обліковими програмами «1С: «Бухгалтерія», «Акцент-бухгалтерія», є програми, які реалізують функції аналізу: «Галактика», «Форт: аналітик», «Бест-аналіз» [2, с. 43].

Тобто, організація аналітичної роботи передбачає систематичне дослідження усіх факторів, які безпосередньо впливають на діяльність підприємства і визначення ступеня їх впливу та можливі наслідки.

У діяльності будь-якого підприємства існує ймовірність прояву кризових явищ, уникнути яких неможливо, проте можна зменшити їх гостроту, якщо враховувати функціональні можливості такого підприємства, а також своєчасно виявити появу кризових симптомів. Тому виникає потреба в антикризовому управлінні, що являє собою систему менеджменту, яка здатна попереджувати чи пом’якшувати кризи та підтримувати функціонування підприємства у режимі виживання у такому становищі і виводити його із кризового стану з мінімальними витратами.

Провідна роль у забезпеченні антикризового управління належить системі економічного аналізу, який виступає інструментом як виявлення та оцінки кризових явищ, так і обґрунтування антикризової програми і її ресурсного забезпечення, контролю й регулювання, досягнення поставлених цілей.

У методологічному й організаційному аспектах аналіз у системі антикризового управління здійснюються у двох площинах: при виявленні й оцінці загрози фінансової кризи та при обґрунтуванні проекту подання і виходу підприємства із кризи. Такий аналіз охоплює широкий спектр програм техніко-економічного, соціально-екологічного, маркетингового та інших планів життєдіяльності підприємства [3, с. 33-37].

Отже, системне і комплексне проведення економічного аналізу вимагає правильної і цілеспрямованої організації аналітичної роботи. Раціональна організація досягається за допомогою всебічного дослідження підприємством чинників, які здійснюють вплив на його діяльність і розробку оптимальних управлінських рішень. Щодо кризових умов життєдіяльності підприємства, то тут слід підкреслити, що створення аналітичного забезпечення антикризового управління є основою комплексного економічного аналізу його діяльності в усіх часових і просторових формах, тому є важливим напрямком у розвитку діяльності.

Література:

1. Р.К. Шурпенкова, І.І. Демко Основи організації економічного аналізу в системі управління підприємством // Регіональна економіка. - №3.- 2008. – С. 161- 166.

2. Р.К. Шурпенкова Організація економічного аналізу на підприємстві // Вісник НБУ. - №6. – 2009. – С. 38-45.

3. Є.Мних Економічний аналіз у системі антикризового управління підприємством // Бухгалтерський облік і аудит. - № 6. – 2007.- С. 33- 37.