Добриніна М.М.

Донецький Національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Науковий керівник: Кислицина О.В.

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ

У будь-якій державі, незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин, банківська система відіграє ключову роль. Недарма банківську систему порівнюють часто із кровоносною системою економіки держави. Адже саме вона забезпечує економіку необхідним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахунки суб’єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію цілого ряду інших функцій та завдань. Без розвинутої банківської системи неможливо навіть уявити собі розвинуту економіку держави.

Сьогодні банківська система України – це один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було розпочате раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. Саме банки відіграють основну роль в утворенні оптимального середовища для мобілізації й вільного переливу капіталів, нагромадженні коштів для структурної перебудови економіки, приватизації й розвитку підприємництва. [1]

Банківська система бере участь у виконанні основних функцій фінансової системи, зокрема, шляхом:

- забезпечення способів переміщення фінансових ресурсів у часі, через кордони держав та між окремими галузями тощо;

- розробки та забезпечення способів управління ризиками;

- забезпечення механізму об’єднання фінансових ресурсів та їх розподілу між окремими суб’єктами господарювання;

- забезпечення безперебійного функціонування платіжних систем, зокрема, шляхом удосконалення способів клірингу та здійснення розрахунків, що сприяють торгівлі;

- забезпечення насичення ринку ціновою інформацією, що дозволяє координувати децентралізований процес прийняття рішень в окремих галузях економіки.

Банківська система є складовою кредитної системи держави.

Аналізуючи організацію банківських систем західних держав в умовах розвиненої економіки, фахівці дійшли висновку щодо трьох основних напрямів розвитку таких систем та їх складових:

1) банківські системи з великою кількістю банків з небагатьма відділеннями;

2) банківські системи з невеликою кількістю банків із багатьма відділеннями;

3) банківські системи з багатьма банками, пов’язаними участю.

Поняття банківської системи в науці фінансового права не дістало однозначного визначення.

Відповідно до навчального посібника „Банківське право України” за загальною редакцією А. Селіванова „банківську систему в Україні юридична наука визначає як внутрішньо організовану, взаємопов’язану, об’єднану загальною метою сукупність банківських та фінансово-кредитних установ, що утворені і діють на основі Конституції та законів України”.

О. А. Музика розуміє під банківською системою сукупність банків різних видів і банківських інститутів, за допомогою яких відбувається акумулювання коштів та надання клієнтам різноманітних послуг із приймання вкладів та надання кредитів. [2]

Згідно з Господарським кодексом України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків (державних і недержавних), що створені і діють на території України відповідно до закону.

Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку. Асоціація (спілка) банків є договірним об'єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків - членів асоціації (спілки).

Безперечним елементом банківської системи є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Основу банківської системи становлять банки України та іноземні банки, що здійснюють діяльність на території України через належним чином зареєстровані представництва.

До банківської системи включається також так звана банківська інфраструктура, тобто сукупність організацій та установ, що безпосередньо забезпечують функціонування банківської системи. [3]

З огляду на викладене можна дійти висновку, що банківська система України – це складова кредитної системи держави, що включає в себе Національний банк України, інші банки (резиденти та нерезиденти, зареєстровані у встановленому законодавством порядку на території України) та небанківські фінансові установи, виключною діяльністю яких є прийняття вкладів, розміщення кредитів або ведення рахунків клієнтів, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, банківську інфраструктуру, а також зв’язки та взаємини між ними.

Література:

1. Банківське право України / За ред. А. О. Селіванова. – К.: ІнЮре, 2006.

2. Близнюк О. С., Губерська Н. Л., Музика О. А., Усенко Р. А. Місцеві фінанси в Україні: Правове регулювання. Навчальний посібник, , 2007

3. Султан Х. М., Руда О. Оцінка нового Закону України «Про Національний банк України» в контексті автономії центральних банків// Економіст, 2000, №3, с. 71-79