Экономические науки/10. Экономика предприятия.

 

Крюк Н.М., Плахотнікова М.В.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Оцінка та шляхи підвищення ефективності праці на підприємстві

Протягом останніх років в українській економіці відбуваються складні трансформаційні процеси, зумовлені становленням ринкової економі­ки. Сьогодні позитивні зміни відбуваються в різних сферах економіки, Україна стає активним учасником євроінтеграційних процесів. Ефективність успішних кроків до ЄС залежатиме від рівня конкурентоспроможності україн­ської економіки та ефективності економічної політики, спрямованої на його підвищення. Серед факторів, які сприятимуть зростанню конкурентоспромож­ності економіки України, головне місце належить продуктивності праці, про­дуктивності капіталу та сукупній факторній продуктивності.

У сучасних умовах стає надзвичайно актуальним розробка методично­го забезпечення оцінки ефективності праці відповідно до ринкової стратегії підприємства, що дасть змогу об'єктивно визначити напрямки виходу підпри­ємств із кризового стану, розробити надійну довготермінову стратегію їх еко­номічного росту.

В ХХІ ст. в умовах прискореного розвитку науки, техніки і технологій, глобалізації економічних процесів, доступності капіталу, широкого асортименту засобів і предметів праці конкурентні переваги підприємств формуються за рахунок ефективного використання професійних, творчих, комунікаційних та інших здібностей працівників, адже швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, розробляти і впроваджувати інноваційні проекти у всі сфери діяльності підприємства, ефективно управляти його виробничим потенціалом можна лише за наявності всебічно освічених, висококваліфікованих і мобільних працівників.

Тема ефективного використання праці на підприємствах  в сучасних ринкових умовах функціонування є досить актуальною. Ефективність праці підприємств визнають одним із ключових ресурсів економіки, від ефективного використання якого на мікрорівні залежить ефективність використання активів підприємства, на макрорівні економічний розвиток держави.

Для підприємств харчової промисловості, більшість яких опинились в скрутному фінансовому стані, розв’язання проблеми оцінки  ефективного використання праці є одним із шляхів підвищення ефективності ведення їх господарської діяльності.

Праця в розвинутих країнах світу є найдорожчим чинником вироб­ництва. В Україні вона залишається малопродуктивною і дешевою. Стан ефективності праці та її резерви залишаються здебільшого поза увагою. Нех­тування трудовим чинником виявляється насамперед у недостатній увазі до проблем матеріального стимулювання. У практиці оплати праці її продуктив­ність, зазвичай, не береться до уваги. Розбіжність особистих інтересів праців­ників та суспільних інтересів, а вони вимагають безумовного врахування рів­ня продуктивності праці та раціонального використання матеріальних ресур­сів, є однією з основних причин наших економічних невдач.

Серед понять, якими характеризують окремі риси праці різні вчені та фахівці виділяють такі: результативність, ефективність, продуктивність, якість та стабільність праці.

Для вимірювання продуктивності праці в сучасній екноміці використовуються такі методи:

Натуральний метод вимірювання продуктивності праці базується на обліку роботи в натуральному вираженні (тоннах, метрах, м3) за одиницю часу – місяць, рік, зміну, годину.

Трудовий метод вимірювання продуктивності праці полягає в обчисленні витрат праці, затрачених на одиницю продукції. Показник, що обчислюється таким чином, характеризується трудомісткістю робіт і є оберненою величиною натурального показника.

Вартісний метод вимірювання продуктивності праці полягає в тому, що для розрахунків приймають весь обсяг товарної (валової) продукції підприємства, що виготовлена (реалізована) за одиницю часу.

Метод умовних одиниць застосовується для вимірювання продуктивності праці, коли випускається дек. видів продукції. Для цього методу використовуються умовно натуральні одиниці, що забезпечують зведення всієї різноманітності видів продукції до одного умовного, виходячи з певних властивостей продукції.

Продуктивність праці є рухливим і динамічним показником результативності праці та ефективності виробництва, який коригується низкою факторів, має визначальне значення в розвитку окремого підприємства в країні в цілому. Тому власники, наймані працівники та керівники повинні постійно шукати шляхи й результати підвищення продуктивності праці.

Резервами зростання продуктивності праці є використані можливості економії затрат праці, які виникають внаслідок дій тих чи інших факторів. Значну роль відіграє науково-технічний прогрес: застосування нової техніки, удосконалення системи машин, впровадження комплексної механізації, інженерних комунікацій, необхідних для виконання процесів, а також передових технологій та наукових розробок сприяють підвищенню продуктивності праці, модернізація діючого обладнання. Адже оновлюється матеріально-технічна база, скорочуються витрати ручної праці.

Суттєвий вплив має організація процесу виробництва. Вона дає змогу знаходити найбільш досконале управління виробництвом, раціональні прийоми виконання операцій та виявлення інших важливих чинників. Наукова організація праці охоплює значні потенційні резерви підвищення ефективності праці з мінімальними додатковими матеріальними витратами. Значний вплив має максимальне використання діючих потужностей, диверсифікація виробництва, скорочення втрат робочого часу ін.

Підвищення продуктивності праці залежить і від соціально-економічних показників, які пов’язані із кваліфікацією і освітою виконавців, рівнем відносин власності на підприємстві, умовами праці, застосуванням оптимальних режимів праці і відпочинку, психологічним кліматом у колективі, його згуртованістю і внутрішньоколективними стосунками, поліпшення умов праці, підвищення творчої активності працівників. Адже кожен керівник чи власник прагне отримати максимальну користь за допомогою най раціонального використання праці робітників, найменшими затратами і з оптимальною чисельністю персоналу, мінімальними витратами робочого часу.

Література:

1. Єсінова Н. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник/ Ніна Єсінова,. - К.: Кондор, 2004. - 429 с.

2. Грішнова О. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник/ Олена Грішнова,. - К.: Знання, 2004. - 535 с.

3. Богиня Д. Основи економіки праці: Навч. посібник/ Дем ян Богиня, Олена Грішнова,. - 2-е вид., стереотип.. - К.: Знання-Прес, 2001. - 312 с.

4. Богоявленська Ю. Економіка та менеджмент праці: Навчальний посібник/ Юлія Богоявленська, Євген Ходаківський,. - К.: Кондор, 2005. - 328 с.

5. Бондар Н. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Наталія Бондар, Валерій Воротін, Олег Гаєвський, За заг. ред. А. В. Калини Міжрегіональна академія управління персоналом . - К.: МАУП, 2006. - 350 с.