Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность
Магаляс Анастасія
Ігорівна, Арич Михайло Іванович
Науковий керівник – Малиновська І.В.
АНАЛІЗ ПОТОЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ УКРАЇНИ
ПЕРЕД
МІЖНАРОДНИМ ВАЛЮТНИМ ФОНДОМ
Постановка проблеми
Як відомо Міжнародний
валютний фонд – це фінансовий кооператив, який за останніми статистичними
даними включає 187 країн-членів. Фінансові ресурси цієї організації складаються
із внесків країн, що входять до фонду. Величина цих квот залежить від рівня
економічного розвитку країни та інвестиційного клімату держави. Офіційною метою
фонду є укріплення міжнародного економічного співробітництва та сприяння
створенню більш стабільної економіки. Кредити МВФ надаються на вирішення
проблем платіжного балансу за певними умовами.
Актуальність дослідження
Питання відновлення
четвертого траншу для України є, напевне, найактуальнішим ніж зимовий “свинячий грип”. Україна і МВФ ведуть
переговори стосовно відкриття нової програми співробітництва чи відновлення уже
діючої програми. Якщо говорити про появу нової програми, то мова буде йти про
продовження періоду співробітництва. У цьому випадку Україна звалиться у
глибоку боргову яму.
Співробітництво
України і МВФ є досить актуальним у наш час, і не лише тому, що МВФ – це
додаткове фінансування, але і по причині появи нового уряду, яке поки що
проводить радикальні зміни в економіці і бюджеті для покращення фінансового
становища України у світовому масштабі.
Єдине, що
слід зауважити: звіту про використання коштів попередніх трьох траншів і досі
немає, хоча перший транш був наданий ще у 2008 році, тому уряду слід
постаратися, щоб переконати МВФ і
відновити довіру населення щодо ефективності використання можливо наданих
коштів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Над даним
питанням працюють такі дослідники як Кучик О.С., Михайловська І.М., Ларіонова К.Л., Мозговий О.М.,
Оспіщев В.І., Близнюк О.П. Кривошей В.В. Серед дослідників, які займалися
аналізом відносин між МВФ та Україною слід виділити: Шатковська А.О., Круглик С
та О. Єременко, Салтинський В.В.
Викладення основного матеріалу
Відносини
України і МВФ в основному мають кредитний характер. Україна почала
користуватися кредитами МВФ з 1994 року в умовах наростання незбалансованості
зовнішніх платежів і нажаль розмір цих кредитів був досить великий.
Стосовно
напрямів на які використовуються позичені МВФ кошти – то це в основному
обслуговування зовнішнього боргу,
фінансування дефіцитів платіжних балансів, у тому числі – на закупівлю імпорту
для багатьох сфер діяльності, включаючи паливно-енергетичний комплекс, сільське
господарство тощо.
Ще одним
напрямком використання кредитів МВФ є формування валютних резервів. Допомога
МВФ дала Україні змогу підтримувати стабільність національної валюти, успішно
провести грошову реформу, запровадити конвертованість гривні за поточними
операціями. Збільшення валютних резервів та їх високий рівень служать
підтвердженням стабільності фінансової системи країни і підвищує рівень довіри
до неї [6, 134-139].
Таблиця 1
Динаміка споживання кредиту найбільшими
позичальниками МВФ та їх відсотки від загальної кількості кредитних виплат
протягом 2006-2008
фінансових років, в млрд. СПЗ [7]
|
2006 ФР |
2007 ФР |
2008 ФР |
2009 ФР |
||||
Сума |
% |
Сума |
% |
Сума |
% |
Сума |
% |
|
Найбільші споживач кредиту |
8,898 |
46,3 |
5,237 |
71,4 |
4,180 |
70,9 |
6,323 |
31,0 |
3 найбільших споживачі кредиту |
15,347 |
79,8 |
6,020 |
82,1 |
4,910 |
83,3 |
14,428 |
70,6 |
5 найбільших споживачів кредиту |
16,738 |
87,1 |
6,581 |
89,7 |
5,319 |
90,2 |
17,628 |
86,3 |
В даній таблиці ми можемо розглянути динаміку
споживання кредиту найбільшими позичальниками МВФ та їх відсотки від загальної
кількості кредитних виплат протягом 2006-2009 фінансових років, в млрд. СПЗ.
Серед цих країн в 2006 році
найбільшими позичальниками були (в порядку зростання): Турція, Індонезія,
Уругвай, Україна, Сербія і Македонія. У 2007 році – Турція, Україна,
Домініканська республіка, Ірак та Судан, і у 2008 році – Турція, Домініканська
республіка, Ліберія, Судан і Україна. У 2009 – Турція, Україна, Пакистан та
Ірландія.
Україна є одним із найбільших
споживачів кредитів МВФ на даний час, що підтверджує залежність від фінансових
ін’єкцій МВФ. Протягом своєї співпраці Україна взяла, як вже говорилося, 8,2
млрд. дол. США.
Таблиця 2
Обсяг отриманих кредитів від МВФ
протягом 1994 – 2010 років,
СПЗ [7]
Рік |
Загальний рахунок ресурсів |
Всього |
Навантаження і сплачені відсотки |
|||
|
Кредити |
Сплачені відсотки |
Купівлі і кредити |
|||
|
Виплати |
Викуп кредиту |
Виплати |
Викуп кредиту |
||
2010 |
0 |
0 |
36 545 362 |
0 |
0 |
36 545 362 |
2009 |
4 000 000 000 |
57 283 337 |
87 374 376 |
4 000 000 000 |
57 283 337 |
87 374 376 |
2008 |
3 000 000 000 |
215 618 334 |
8 608 160 |
3 000 000 000 |
215 618 334 |
8 608, 60 |
2007 |
0 |
278 975 000 |
25 278 365 |
0 |
278 975 000 |
25 278 365 |
2006 |
0 |
278 974 998 |
35 979 125 |
0 |
278 974 998 |
35 979 125 |
2005 |
0 |
202 825 419 |
34 108 497 |
0 |
202 825 419 |
34 108 497 |
2004 |
0 |
201 800 002 |
30 057 314 |
0 |
201 800 002 |
30 057 314 |
2003 |
0 |
144 516 665 |
31 075 544 |
0 |
144 516 665 |
31 075 544 |
2002 |
0 |
140 748 392 |
42 719 449 |
0 |
140 748 392 |
42 719 449 |
2001 |
290 780 000 |
361 231 584 |
68 164 641 |
290 780 000 |
361 231 584 |
68 164 641 |
2000 |
190 070 000 |
643 491 270 |
92 499 478 |
190 070 000 |
643 491 270 |
92 499 478 |
1999 |
466 600 000 |
407 031 249 |
80 734 514 |
466 600 000 |
407 031 249 |
80 734 514 |
1998 |
281 815 500 |
77 331 250 |
84 795 670 |
281 815 500 |
77 331 250 |
84 795 670 |
1997 |
207 262 000 |
0 |
74 062 799 |
207 262 000 |
0 |
74 062 799 |
1996 |
536 000 000 |
0 |
51 289 813 |
536 000 000 |
0 |
51 289 813 |
1995 |
787 975 000 |
0 |
27 551 931 |
787 975 000 |
0 |
27 551 931 |
1994 |
249 325 000 |
0 |
38 868 |
249 325 000 |
0 |
3 ,868 |
У 2008 році Україна затвердила
отримання найбільшого за роки незалежності і співпраці з МВФ кредиту, Україна ще не погасила
заборгованість за даним кредитом, як вже веде переговори з МВФ про отримання
наступного кредиту. Стосовно поточного кредиту, то кредит від МВФ є досить дешевим і
спокусливим для уряду, оскільки передбачає виплату відсотків у розмірі близько
2% річних від загальної суми боргу. Виплата
тіла позики почнеться аж у 2012 році і триватиме до 2014 року. Якщо економіка України у цей період буде зростати, погашення позики не
складе особливих труднощів. Коли ж реалізується песимістичний сценарій, тягар
боргу, навіть з врахуванням знецінення грошей, виявиться занадто важким для
ослабленої держави. Зараз заборгованість перед МВФ у розрахунку на одного
жителя України складає близько 225 доларів.
Оскільки
Україна повинна повернути взятий у 2008 році кредит, то МВФ розробив програму
2010-2013 фінансових років, протягом яких Україна зобов’язана повернути кредит.
Таблиця
3
Прогнозовані виплати до фонду, протягом
2010-2013 фінансових років
[7]
|
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
Основний |
- |
- |
2 234, 38 |
3 500, 00 |
Відсотки/Збори |
148,02 |
148,02 |
132,53 |
51,96 |
Всього |
148,02 |
148,02 |
2 366, 91 |
3 551, 96 |
Під час
підписання боргової угоди на умовах стенд-бай у листопаді 2008 року українська
влада пообіцяла фондові бездефіцитний бюджет-2009, гнучку курсову політику,
пенсійну та податкову реформи. Стабілізаційний кредит надавався під запевнення
влади не підвищувати соціальні стандарти більш ніж на 10% та навести порядок в
енергетичній сфері. Саме на цих умовах Україні був виданий перший транш у
розмірі понад 4 мільярдів доларів. При видачі другого траншу розміром 2,8
мільярда доларів у травні 2009 року МВФ був змушений піти на поступки,
погодившись на 4% дефіциту держбюджету. Після отримання третього траншу влада
не змогла виконати вимогу фонду підняти ціну на газ для населення у вересні
2009 року. А в жовтні парламент всупереч позиції МВФ прийняв закон про
підвищення соціальних стандартів. Документ передбачає вливання 10-14 мільярдів
гривень до кишень громадян і становить серйозну інфляційну загрозу. Відтак,
черговий транш був відкладений з огляду на підвищений рівень популізму та
неузгодженість у діях усіх гілок влади. Втім, більша частина суми угоди
стенд-бай уже перерахована в НБУ та використана на погашення зовнішніх зобов’язань
уряду, підтримку фінансової стійкості “Нафтогазу”, покриття касових розривів
для виплат зарплат і пенсій, рекапіталізацію та рефінансування банківської
системи і на підтримку обсягів золотовалютних резервів Нацбанку. Таким чином,
за допомогою зовнішніх коштів уряд зумів майстерно залатати численні фінансові
дірки у бюджеті та платіжному балансі, відклавши виплату боргу до 2013 року.
Однак для
сучасної економіки України важко виплатити суму 215,5 млн.дол.США для покриття
поточної заборгованості. Якщо новий уряд не покращить фінансове становище
України, то ми просто не зможемо розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Цей
варіант є більш песимістичним для України.
Незважаючи на
призупинку надання траншу, як вже зазначалося, фонд планує продовжити співпрацю
з Україною. Більше того, керівник місії МВФ Джейла Пазарбашіоглу в останньому
інтерв’ю відзначила деякі успіхи від виконання угоди stand-by: зниження
інфляції, зменшення ризиків у банківському секторі, стабілізація
валютного курсу. Довгострокові і
дешеві кредити МВФ сприяють вирішенню проблем платіжного балансу. Завдяки
наданій підтримці, став можливим відтік 7,1
Рис 1. Графік погашення Україною кредиту “стенд-бай” від МВФ
мільярда доларів на рефінансування
зовнішнього боргу банків та корпорацій за вісім місяців 2009 року, а також
внутрішній відтік 5,7 мільярда доларів з банків, які осіли у кишенях населення.
Висновки
Якщо
поглянути на ситуацію ширше, глибинна проблема української економіки полягає у
тому, що її макроекономічна стабільність стала занадто чутливою до рішень
зовнішніх фінансово-політичних гравців. Від намірів однієї організації виділити
чергову дозу фінансових ін’єкцій залежить доля 46-мільйонної держави.
Україна має
нераціонально побудовану економіку: ресурсів багато, але не має належного
обладнання і розроблених програм для їх раціонального використання. Саме тому,
на нашу думку, основним напрямом відносин МВФ і Україна має бути надання
технічної допомоги і консультацій, а відповідно лише після розроблення
відповідної програми фінансування цієї розробки.
Звичайно, що
отриманий кредит дещо стабілізував платіжний баланс, однак ці позитивні
тенденції мають і свою негативну сторону – зменшилися реальні доходи населення. Крім того отриманий
стабілізаційний кредит ще не виплачений, а Україна вже потребує нового кредиту.
На думку
авторів, перед тим як брати кредит уряду України потрібно було нагадати, що
кредит – це борг, який потрібно віддавати. Тому слід використовувати цей вид
позики слід так, щоб з його допомогою створити умови для повернення кредиту.
Що ж
стосується МВФ то він і надалі продовжує розширювати свою діяльність,
продовжується вдосконалення наявних і створення нових механізмів фінансування,
також лише два роки тому відбувся черговий перегляд квот – значно збільшилася
квота для використання кредитів МВФ. До осені заплановано розробити новий
механізм антикризового фінансування. Очікується, що ідея нового кредитного
механізму буде оформлена до вересня, а потім, ймовірно, затверджена Радою
керуючих.
Новий кредит,
за словами директора-розпорядника Домініка Стросс-Кана, можна подавати відразу
групі країн, які на думку МВФ виявилися під загрозою у часи кризи. При цьому
країнам не потрібно буде звертатися по допомогу: МВФ сам відкриватиме кредитну
лінію, якщо виявить їх антикризову економічну політику раціональною.
МВФ під час
кризи почав переосмислювати механізми своєї діяльності, а саме те, як
організація повинна працювати над “профілактикою” кризи. Переглядаються традиційні підходи експертів
Фонду, зокрема ті, що пов’язані з механізмами контролю над переміщенням
капіталу, сукупність інструментів, які країни повинні використовувати для
боротьби з кризою.
Не так давно
МВФ ввів новий тип кредиту – Flexible Credit Line, який країни, що відповідають певним вимогам, можуть
використовувати відразу, без додаткових умов у великих об’ємах і на тривалий
період часу. Для країн, які не відповідають критеріям механізму Flexible Credit Line була запропонована
кредитна лінія за механізмом stand-by.
Україна і МВФ
співпрацюють уже досить давно, саме тому для України є перспективно
співпрацювати із організацією такого масштабу, тим паче, що МВФ не стоїть на
місці, а розробляє такі механізми і рекомендації, які б допомогли Україні
ефективно знищити всі наслідки кризи.
Список використаних джерел.
1.
Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші і кредит: навч. посібник. – Львів:
Новий світ. – 2000, 2007. – 432 с.
2.
Румянцев А.П. Міжнародна економіка: підручник /А.П. Румянцев, Г.Н. Климко,
В.В. Рокоча та ін..; За ред. А.П. Румянцева. – 2-ге вид., випр., і доп. – К.:
Знання, 2004. – 449 с. – (Вища освіта XXI століття)
3.
Савлук М.І. Гроші і кредит: підручник – 4-те вид., перероб. і доп. / М.І.
Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ,
2006. – 744 с.
4.
Круглик С., Єременко О. Проблеми реформування управління Міжнародним
валютним фондом/ Круглик С., Єременко О.// Вісник НБУ. – 2009. - №1. – С. 50-53
5.
Круглик С., Єременко О. Міжнародний валютний фонд перед новими викликами/
Круглик С., Єременко О.// Вісник НБУ. – 2008. - №3. – С. 8-13
6.
Шатковська А.О. Членство України у міжнародних фінансових організаціях:
основні форми співробітництва// Економіка АПК.-2006.-№1.- С.134-139
7.
http://www.imf.org – Офіційний сайт Міжнародного
валютного фонду
8.
http://www.me.gov.ua/ - Міністерство економіки України
9.
http://www.mfa.gov.ua – Міністерство
Закордрнних справ