УДК339.543(477)
Солоненко Юлія
Валеріївна
студентка 3 курсу
ВНАУ
гр. 39-ОА
Митна політика та соціально-економічна
стратегія України
Інтеграційні
процеси, які відбуваються в світовому розвитку, неминуче позначаються й на
пошуку Україною свого місця в міжнародному розподілі праці. На сучасному етапі
Україна визначила вектор розвитку своєї зовнішньої політики як інтеграційний шлях до ЄС.
В
Україні поступово формуються передумови включення її економіки до глобальних та
європейських економічних процесів. Створюється цілісна система національного
законодавства у сфері митних відносин, формується механізм регулювання
зовнішньоекономічної діяльності шляхом його
відповідності до норм і стандартів ГАТТ/СОТ та
країн Євросоюзу. Але інтегрування економіки України до світового економічного
простору має здійснюватись з урахуванням особливостей перехідного етапу її
розвитку.
В цьому
контексті найважливішою складовою є визначення митної політики держави,
виявлення найбільш ефективного рівня захисту чи відкриття економіки для
зовнішнього ринку. Посилюються й вимоги міжнародних організацій щодо забезпечення вільного доступу іноземних товарів
на внутрішній ринок України. Реалізація цих вимог пов’язана з певними загрозами
національним інтересам України. Певна «відкритість» національної митної
території для міжнародної торгівлі може завдати державі економічних збитків:
недонадходження до бюджету внаслідок викривлення митної вартості товарів, шкода
здоров’ю та безпеці споживачів, контрабанда товарів тощо. В таких умовах
доцільно: підвищити ефективність митної політики держави шляхом невідкладного
реагування на зовнішні загрози,
оперативно протидіяти негативним
наслідкам таких загроз, максимально забезпечити економічні інтереси
держави, використовувати в національній
системі регулювання міжнародні правила та вимоги.
Здобутками національної митної політики останніх років є:
поліпшення взаємодії митних органів із суб’єктами господарювання. Підписано 8
меморандумів та 5 протоколів між ДМСУ та суб’єктами зовнішньоекономічної
діяльності. Активізовано роботу з приведенням законодавства України у сфері
захисту прав інтелектуальної власності. Налагоджено ефективну взаємодію з
митними службами суміжних держав. Досягнено певного прогресу в розвитку
електронного декларування товарів. Вжито низку заходів щодо нормативного забезпечення
недопущення ввезення в Україну продуктів незадовільної якості, зокрема м’ясопродуктів
.[8]
Згідно з ст.2 МК України, «митна політика – це система принципів і
напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та
безпеки за допомогою митно-тарифних і
не тарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.»[1,c.134]
З метою спрощення митних процедур
встановлюється митний режим. В Україні запроваджено такі види митного
режиму(ст.185 МК України): імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове
вивезення (ввезення), митний склад, митна зона, магазин безмитної торгівлі,
переробка на митній території, переробка за межами митної території України,
знищення або руйнування, відмова на користь держави.
Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної
діяльності є одним із пріоритетних важелів державного управління економікою
країни, який заснований на використанні цінового фактора впливу на
зовнішньоторговий оборот. Його сутність полягає у стягненні мита з товару, що
прямо захищає внутрішній ринок і внутрішні ціни та дає можливість національним
товаровиробникам одержувати додатковий прибуток за рахунок підвищення загального
рівня цін на вітчизняні товари. До
основних складових митно- тарифного механізму регулювання в Україні
відносяться: митний тариф, застосування мита, митна вартість товару та країна
походження товару. [4,c.156]
За економічним змістом і характером
дії мито належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторгового обороту,
тобто збільшує ціну товару і знижує його конкурентноспроможність.
Відповідно до чинного законодавства
підставою для переміщення через митний кордон є сплата митних платежів. В
Україні використовують такі види мита: ввізне(імпортне), вивізне(експортне),сезонне,
особливі види (спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне).
Митні платежі поділяються на дві групи: основні
– це обов’язкові платежі, які стягуються при переміщенні через митний кордон із
суб’єктів, що не характеризуються специфічними особливостями та додаткові –
митні платежі, за додатково надані митницею послуги. До основних митних
платежів належать мито та митні збори, які нараховуються за вантажною митною
декларацією, податок на додану вартість, акцизний збір.
Отже, основні цілі митної політики держави це:
реалізація зовнішньоторговельного
курсу країни;створення сприятливих умов для розвитку національного виробника;
встановлення справедливого(такого, що відповідає потребам держави)
конкурентного середовища на внутрішньому ринку; забезпечення оптимального
платіжного балансу; формування раціональної структури експорту та імпорту; сприяння
структурній перебудові економіки країни; наповнення дохідної частини державного
бюджету; сприяння інтеграції економіки країни до світового економічного простору.
Запровадження мита призводить,
також, і до таких наслідків:
стимулює неефективне вітчизняне
виробництво (зумовлює його стагнацію);змушує споживачів скорочувати купівлю
товарів, на які запроваджено мито, що призводить до зниження обсягів споживання
обкладених митом товарів до рівня нижчого від раціонального (зменшує купівельну
спроможність);збільшує доходи держави, хоч і не є суттєвим джерелом державних
доходів.
Перші два з цих наслідків призводять до
зниження ефективності економіки, які не компенсуються третім наслідком. [7,c. 94-100]
Механізм митно-тарифного регулювання
зовнішньоекономічних операцій відіграє важливу роль у процесі створення
сприятливого економічного клімату функціювання вітчизняних суб’єктів
господарювання та безпеки українського економічного середовища.В умовах
посилення інтеграційних і глобалізаційних процесів у світовій економіці перед
Україною постає нагальна потреба вдосконалення
митної політики держави в напрямі підвищення конкурентноспроможності
національної економіки. Основним напрямком
митно-тарифної політики України в умовах світової економічної кризи є
необхідність поєднання її тактичних і стратегічних цілей в контексті
інтегрування економіки України до світової системи господарювання.
СПИСОК
ЛІТЕРАТУРИ
1.
Митний кодекс України. За станом на 18 грудня 2008 року: офіційне видання / Верховна Рада України. - К.: Парламентське вид-во,
2008.- 134с.
2.
Закон України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до
Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур // Відомості Верховної Ради України. – 2006.- № 47.- С.1542
3.
Закон України Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф
України» // відомості Верховної Ради
України. – 2009.- №32/33.
4.
Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної
системи: монографія. - К.:КНТУ, 2001.- 156с.
5.
Кругман П., Обстфельд М. Международная экономика. - 5-е изд. – СПб.:
Питер, 2004.- 218с.
6.
Бондарчук М. Ю. Аспекти митної політики щодо сільськогосподарської техніки //
Економіка АПК.- 2009- №7. – С.71-74.
7.
http://www.dmsu.customs.gov.ua