Піддубна К.С.

ЛІЗИНГ В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Лізинг є однією з актуальних тем, впливаючих на розвиток економіки України. Але і в цьому питанні є свої позитивні і негативні сторони. Мета даної роботи - розглянути поняття «лізинг» на прикладі України, і виявити його тенденції і перспективи розвитку. В умовах становлення ринкових відносин в Україні і гострій необхідності реконструкції застарілої матеріально-технічної бази виробництва особливе значення в практичній роботі із структурної перебудови економіки країни набуває лізингу, як форма підприємницької діяльності, що більш повно відповідає вимогам науково-технічного прогресу і гармонійного поєднання приватних, групових і суспільних інтересів і що дозволяє при фінансових утрудненнях долати відчуження ініціативних працівників від новітніх технологій і сучасного устаткування. Лізинг - слово англійського походження, що бере початок від дієслова lease, - здавати або брати майнову оренду. Лізинг почав своє життя в англомовних країнах і незабаром перетворився на дуже поширену операцію: у США в лізингу знаходиться 45% виробничого устаткування, в Японії - 33, у ФРН - 18; у США здається 19% наявних комп'ютерів, 12,5% літаків, 86,7% вантажних автомобілів, 5,5 будов. На сьогоднішній день лізинг є одним з основних фінансових інструментів, що дозволяють здійснювати значні капітальні вкладення в розвиток матеріально-технічної бази будь-якого виробництва. Досвід проведення лізингових операцій в Україні відноситься до часів існування Радянського Союзу, коли існували організації, які займалися лізингом судів і літаків. На початку 90-х років деякі банки робили спроби проведення лізингових операцій за відсутності спеціальних організаційних структур і відповідної законодавчої бази. І лише в середині 90-х років український уряд звернув увагу на інститут лізингу, розглядаючи лізинг як інструмент стимулювання інвестиційної діяльності, адже, як ми вже відзначали, в розвинених країнах світу лізинг є невід'ємною частиною економічних процесів[1,с.32-37]. Враховуючи складну ситуацію, в якій знаходяться більшість підприємств України, оновлення практично повністю зношених основних фондів за рахунок власних засобів – завдання дуже складне. У цих умовах лізинг для багатьох українських підприємств може стати одним з реальних джерел придбання засобів виробництва, з іншого боку це один з шляхів диверсифікації діяльності банків і фінансових компаній. Також лізинг може стати основою розвитку малого і середнього бізнесу в Україні, оскільки відкриває цим підприємствам, які не мають в своєму розпорядженні засобів для покупки устаткування, величезні фінансові можливості для розвитку. Щодня ми говоримо про залучення іноземних інвестицій до України. Так, здійснення лізингових операцій привернуло б додаткові іноземні інвестиції у вигляді устаткування, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів і ін. Багато в чому, зниження лізингової активності на Україні пов'язане із загальною макроекономічною ситуацією, проблемами визначення кредитоспроможності партнерів і з адекватністю фінансового забезпечення лізингових операцій. Впровадження лізингу завжди супроводжується багатьма труднощами. Однак без упровадження лізингових схем український споживач може залишитися взагалі без можливості придбати нову техніку — транпортну,сільськогосподарську. Економічна ситуація, що склалася в Україні, створює сприятливі умови для розвитку лізингових відносин. Передумовами цих відносин є: велика потреба в оновленні виробничих потужностей, криза неплатежів, погіршення збуту продукції, спад виробництва. В національній економіці створилася така ситуація, коли, з одного боку, має місце і підтримується гостра нестача фінансових коштів і низька платоспроможність усіх категорій споживачів при імпорті споживчих товарів, який зріс, що зумовило низький сукупний попит на товари вітчизняного виробництва і його обсяг. З другого боку, має місце зниження надходжень до бюджету і, відповідно, підвищений рівень податків із супутнім цьому “придушенням” виробництва, розширенням “тіньової економіки” і зростаючим відпливом коштів зі сфери банківського обігу. Для того, щоб організувати будь-яке виробництво товарів, надання послуг, виконання робіт або розширити масштаби вже розпочатої справи потрібні певні витрати. Дістати у своє розпорядження нові робочі машини, обладнання можна двома способами - придбати чи взяти в оренду. Придбання тих чи інших потужностей можливе тільки тоді, коли покупець має достатні власні кошти або одержить довгостроковий кредит у банку. Більшість суб'єктів підприємницької діяльності в Україні не можуть ні виділити кошти для інвестицій, ні взяти в кредит, бо не спроможні забезпечити його заставою, а за інших умов банки кредитів не надають[2,с.12].

Отже, лізинг – один із головних механізмів фінансової підтримки суб’єктів підприємництва, тому що це - строкове, цільове і платне користування майном відповідно до умов, визначених конкретним договором/контрактом, а також довгострокова/довготермінова оренда обладнання, транспортних засобів, споруд виробничого призначення тощо. З використанням лізингу ефективність орендованого устаткування зростає. Висока рентабельність лізингу та наявність чіткої нормативної бази можуть сприяти форсуванню темпів розвитку цієї операції. При дефіциті внутрішніх капіталовкладень такий шлях є виходом із створеної ситуації.

Список літератури:

1.  «Экономічний вісник»- №3-2010г., стр.32-37;

2. Григоренко Є. Лізинг як перспективний вид діяльності// Ринок цінних паперів України. - 2002. - № 1 - 2. – С.12.