Інвестиційна діяльність підприємств її значення та роль для результативності підприємств

Козак С.

Студент ВНАУ

Науковий керівник: Дюк А.А.

асистент кафедри аграрної економіки ВНАУ

 

 

У статті розкрито сутність інвестиційної діяльності, роль і значення інвестування для галузей агропромислового виробни­цтва.

 Ключові слова:  інвестиційної діяльності, інвестиційної активності, інвестиційні ризики, форми інвестування.

 

Постановка проблеми.

Розвиток виробничої сфери АПК в Україні значною мірою залежить від тем­пів та пропорцій інвестицій для впровадження найновіших перевірених досвідом й екологічно чистих технологій виробничої та переробної сфери. Без прогресивних технологій, новітньої техніки та інших ін­новацій суттєво підвищити рівень економічної ефективності агропромислового виробництва нікому ще не вдавалось. Для створення стійкого та надійного функціонування АПК необхідні великі капітальні вкладення в матеріально-технічну базу і не менші інвестиції для вирішення невідкладних завдань соціа­льного розвитку села.[3]

Аналіз останніх досліджень та публікацій.  Зміст і динаміка розвитку інвес­тиційного процесу вивчались і нині досліджуються в працях багатьох вчених, таких як: С.О.Гудкевич, де розглядаються питання, пов'язані з факторами, що визначають інвестиційну привабливість, і пропону­ються шляхи її підвищення. При дослідженні проблем інвестиційного забезпечення вагомих наукових результатів досягли вчені І.Л.Сазонець, Кожемякіна М.Ю. Борейко І.П. та ін.[1]

Мета дослідження. Мета даної статті полягає в дослідженні інвестиційної діяльності підприємств та їх значення для підприємств.

Виклад основного матеріалу.

 

 Інвестиції визначають темпи розвитку агропромисло­вого виробництва, вони є могутнім стимулом для розвитку науково-технічного прогресу. Функціону­вання будь-якого суб'єкта господарювання, як правило, пов'язане з інвестиційною діяльністю. Еконо­мічна ефективність будь-якого виду витрат являє собою відношення отриманого чи очікуваного ефек­ту до суми вкладених засобів. Ефективність капітальних вкладень в виробництво в кінцевому резуль­таті виражається збільшенням прибутку, продуктивності праці при збільшенні об'єму продукції чи по­кращенню її споживчих якостей. В основному інвестиції в економічно розвинутих країнах направля­ються на вирішення саме цих завдань, які забезпечують освоєння нових ринків збуту або збереження місця на вже освоєному ринку.[1]

Під інвестуванням агропромислового виробництва розуміють процес здійснення додаткових вкла­день найбільш ефективних засобів виробництва, які сприяють збільшенню виробництва продукції і ство­рюють умови для економічного зростання.

Реалізація інвестицій передбачає взаємодію суб'єктів інвестиційної діяльності, тобто економічні від­носини. Зміни в кількісному співвідношенні інвестицій впливають на обсяг суспільного виробництва, за­йнятості, структурні зрушення в економіці.

Джерелами фінансування інвестицій в основний капітал є: власні кошти підприємств і організацій, кошти державного і місцевих бюджетів, іноземних інвесторів, населення, у тому числі на індивідуальне житлове будівництво та кредити банків й інші джерела фінансування.

Актуальним є визначення та вибір найбільш пріоритетних напрямків інвестицій. Головні вимоги в даному випадку полягають в найшвидшій окупності вкладених коштів і швидкому нарощуванні при­бутку, що забезпечить розвиток усіх галузей та виробництв АПК. До пріоритетних напрямів слід від­нести технічне переозброєння як сільського господарства, так і суміжних з ним галузей за рахунок інвестування в переробну промисловість. Що дасть можливість збільшити частку переробної сільсь­когосподарської продукції в загальному обсязі її реалізації, в наслідок чого зміняться витрати на транспортування, зменшаться втрати при транспортуванні та збереженні, розшириться асортимент, поліпшаться споживчі властивості продукції. Все це робить сферу привабливою для інвесторів. У відповідному напрямку повинна здійснюватись державна інвестиційна політика стосовно АПК на регіональному рівні [1].

Сутність інвестиційної діяльності для сільськогосподарських підприємств полягає в організації фінансово-грошових потоків і управління ними. В даному випадку інвестиційну діяльність можна звести до категорії самофінансування і розширення виробничо-технічної бази підприємств, тобто, кожне підприємство покриває свої поточні та капітальні витрати за рахунок власних джерел інвестування. Акту­альною проблемою для сільськогосподарських підприємств є вибір та пошук джерел фінансування. Тому стимулювання інвестиційної діяльності є найважливішою умовою розвитку сільськогосподарсь­ких підприємств [2].

Загальний стан економіки, податкова та фінансово-кредитна політика держави, рівень інфляції, стимулювання імпорту (звільнення від імпортного мита на інноваційні товари, обладнання, запасні частини, комплектуюче обладнання і сировину, що пов'язані з виробничим процесом), відстрочення-сплати  мита на  імпортні  матеріали;  стимулювання експорту (звільнення від експортного мита); пом'якшення оподаткування доходів від експорту; відшкодування мита є основними методами стимулювання інвестиційної активності в галузях АПК. Проте, заходи щодо реформування відносин власності на землю і майно не мають інвестиційної стимулюючої спрямованості, процес створення фондового ринку практично не охоплює аграрну сферу, система амортизації не забезпечує умов простого відтворення основних фондів, недостатньо важелів для пріоритетного спрямування іноземних інвестицій в аграрну сферу, відсутній механізм забезпечення та підтримки інвестицій в оборотній капітал, фінансово-кредитні установи не зацікавлені в здійснені інвестиційних операцій в сільському господарстві, товаровиробники АПК практично не володіють і не застосовують сучасні методи розробки інвестицій­них проектів [1].        

Фінансово-економічна криза, що склалася в державі та початком припала на останній квартал 2008 року, багатосторонньо впливає і на розвиток інвестиційного процесу у всьому АПК. За умови над­звичайно високої монополізації економіки, відсутності всебічної державної підтримки суб'єктів господар­ської діяльності, що працюють в галузях переробної промисловості, підприємства АПК виявилися дуже чуйними до різких змін фінансово-економічної ситуації в Україні. Ситуація, що склалася, зумовлює необ­хідність здійснення структурної перебудови, яка в свою чергу, вимагає чималих капітальних вкладень у такі ключові виробництва, як машинобудування для переробних галузей АПК, випуск засобів і матеріа­лів, включаючи необхідне устаткування, біотехнології в аграрному виробництві. Економічний підйом цих господарських ділянок, призвів би до значної позитивної ланцюгової реакції у всьому агропромисловому комплексі. [2]

Негативною ознакою інвестиційного клімату для зовнішніх інвесторів є незначні обсяги внутрішніх капіталовкладень. Адже загальновідомо, що в країну з низьким рівнем внутрішнього інвестування не вкладатиме кошти й іноземний інвестор. З метою залучення іноземних інвестицій в аграрну сферу не­обхідно перш за все розв'язати проблеми макроекономічної, політичної та законодавчої стабілізації, проводити заходи щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку.[3]

У вітчизняних господарствах повністю відсутнє довгострокове банківське кредитування, залучення іноземних інвестицій та неефективна амортизаційна політика в АПК.

 

Висновки Отже, можна зробити наступні висновки та узагальнення: інвестиції займають ключове місце в соціально-економічному і розвитку АПК, а їх обсяги обумовлюються станом інвестиційного клімату; Сучасний стан аграрного інвестиційного процесу позначається різким скороченням усіх видів капітальних вкладень як у виробничій, так і в соціальну сфери агропромислового комплексу. Знижується рівень їх ефективності. Обсяги і зовнішнього інвестування не набрали необхідних розмірів, щорічні надходження іноземних інвестицій не відповідають потребам економіки.

А структурована комплексна робота спрямована на політику підтримки галузей народного господарства, у майбутньому, забезпечить процвітання національної економіки.[4]

Література:

1.     Борейко І.П. Оцінка інвестиційної діяльності підприємств аграрного сектору економіки / Економіка АПК – 2009.-№12.-С.68-74.

2.     Кожемякіна М.Ю. Інвестиційне забезпечення як основа розвитку аграрної економіки України / Економіка АПК – 2009.-№12.-С.74-80.

3.     Крижанівський О.В. Основні перешкоди залученню інвестицій в АПК України /Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету-2009.-№17.-С.303-309.

4.     Рогаченко І.С. Раціональна система інвестицій – умова ефективного агропромислового виробництва/ Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету-2009.-№17.-С.3013-302.