Экономические науки/4. Финансовые отношения

 

Котляр Ю. В.

Національний гірничий університет, Україна

КРЕДИТУВАННЯ ЯК ОДНЕ З ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Розвиток інноваційного підприємництва потребує створення якісно організованої та обґрунтованої системи фінансового забезпечення, активізації інвестиційних процесів, детального аналізу можливостей мобілізації капіталу для здійснення інноваційних вкладень.

Кредитування інноваційної діяльності підприємств може бути успішно реалізовано шляхом використання різноманітних форм залучення до неї банківських кредитів, у т.ч. кредитів Національного банку, інвестиційних фінансових організацій та ін..

Кредити комерційних банків належать до джерел позичкових коштів і виступають вагомим фінансовим важелем стимулювання та забезпечення інноваційної діяльності. Серед різних видів фінансово-кредитних установ комерційні банки є головною ланкою грошово-кредитної системи і реальними посередниками на інвестиційному ринку, оскільки вони мають можливість залучати необхідні фінансові ресурси та вкладати капітал у найбільш привабливі інноваційні проекти підприємств. При вирішенні питання про видачу довгострокового інноваційного кредиту банк аналізує перспективи економічного зростання підприємства-позичальника, можливості реалізації продукції та очікуване зростання доходів. Ця інформація міститься в бізнес-плані, який готується по кожному інноваційному проекту.

Комерційний банк кредитує, як правило, такі заходи, які мають реальні строки окупності і наявність джерел повернення кредиту, забезпечують окупність фінансованих вкладень в більш короткі строки, ніж середньогалузеві строки окупності. Нестабільність економіки і відсутність достатніх гарантій повернення інноваційних кредитів обумовлюють їх високий фінансовий ризик, а відповідно і неприйнятність для банків таких фінансових операцій. Але не зважаючи на цей факт, спостерігається значне зростання обсягу виданих кредитів як юридичним, так і фізичним особам.  Одним із важливих напрямів підтримки розвитку інноваційної діяльності може стати запровадження державою механізму стимулювання комерційних банків до надання позик (пільгових позик) інноваційним підприємствам. Йдеться насамперед про механізм довгострокового кредитування через інструменти   рефінансування   комерційних банків.

Крім банківських установ необхідно також стимулювати розвиток фінансового небанківського сектора в Україні, який формується на основі розвитку фондів підтримки підприємництва разом з інноваційними й інвестиційними фондами, страховими і лізинговими компаніями, фінансово-кредитними установами, гарантійними фондами тощо. Так, досить цікавим в процесі формування фінансово-кредитних відносин буде створення в Україні інститутів спільного інвестування, які передбачають венчурне фінансування.

Діючим способом створення виробничої бази для освоєння нововведень може стати лізинг. Для фінансового лізингу характерно те, що термін оренди дуже близький до строку служби обладнання. Головна перевага лізингу в тому, що при наявності рентабельного проекту підприємець має можливість отримати обладнання і почати нове виробництво без великих початкових затрат.

Фінансовий лізинг знаходить застосування перш за все тоді, коли вирішується завдання швидкого промислового освоєння крупних технічних інновацій, які потребують придбання дорогих верстатів, обладнання, унікальної контрольно-вимірювальної техніки і т. ін.

Важливою складовою стратегії підтримки інноваційного розвитку в частині формування фінансових ресурсів є також створення умов для найширшого залучення найрізноманітніших джерел всіх суб'єктів інноваційного процесу. З цією метою важливо підтримувати недержавний, приватний, іноземний потенціал фінансування, а також фінансові ресурси фізичних осіб.

В Україні головним джерелом фінансування реалізації інноваційної політики повинен стати державний кредит, призначення якого виявляється в першу чергу в тому, що він є засобом мобілізації в руках держави додаткових фінансових ресурсів. У випадку дефіцитності державного бюджету додатково отримані фінансові ресурси спрямовуються в основному на фінансування соціальних витрат. При позитивному бюджетному сальдо отримані за допомогою державного кредиту фінансові ресурси повинні прямо використовуватися для фінансування програм інноваційного розвитку України.

Таким чином, для розв'язання проблеми інноваційного розвитку потрібна виважена довгострокова стратегія держави щодо розвитку передусім інноваційного підприємництва, його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралася на інтереси основних економічних суб'єктів. Крім того, світовий досвід переконує, що запорукою становлення ефективної системи інноваційного розвитку є фінансова підтримка державою міждисциплінарних комплексних   досліджень,   які   визначатимуть   довгострокові   перспективи розвитку і сприятимуть розв'язанню соціально-економічних проблем України.

 

 

Література:

1.     Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. №40-ІV.

2.     Кредитування як джерело фінансування інноваційної діяльності підприємства / Спосіб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Vzuk/2008_18/tom_3/101_109.pdf. - Загол. з екрана

3.     Руда О.Л. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://intkonf.org/ruda-ol-finansovo-kreditniy-mehanizm-innovatsiynogo-rozvitku-ekonomiki/. - Загол. з екрана