Экономические науки/1. Банки и банковская  система

К. е. н. Черемісова Т.А.

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води

Реструктуризація кредитної заборгованості: реалії сьогодення

 

Процеси дестабілізації валютного курсу, різке знецінювання національної валюти, втрата платоспроможності позичальників, і, як наслідок, збільшення обсягів проблемної заборгованості, особливо за валютними кредитами – нові реалії кризового періоду. 

З метою упередження кризових явищ в банківській системі, Правління Національного Банку України, беручи  до  уваги  найкращу банківську  практику  та  світовий  досвід у цій сфері, прийняв низку постанов про окремі питання діяльності банків та про заходи щодо забезпечення погашення кредитів, а саме: № 413 від 04.12.2008, № 49 від 05.02.2009, № 421 вiд 22.07.2009, № 328 від 03.06.2009 року, № 461 від 06.08.2009 року. Одним із вагомих заходів, на наш погляд, є дозвіл щодо розроблення та впровадження банківськими установами власних програм реструктуризації кредитної заборгованості клієнтів. Саме від ефективності останніх залежить не лише спроможність позичальника обслуговувати основну суму боргу та відсотки, але й стан банківських активів в умовах масового неповернення кредитів.

Проведений системний аналіз можливих поступок і змін в умовах повернення кредитів, що запропоновані вітчизняними банками, дозволяє виділити такі узагальнені варіанти реструктуризації кредитної заборгованості:
-   придбання на власні кошти позичальника валюти за пільговим курсом аукціону НБУ;
-   пролонгація строку кредитної угоди;
-   перегляд графіку погашення платежів;
-   рефінансування кредитної заборгованості;
-   переведення заборгованості на іншого позичальника.
Розглянемо реальні можливості вирішення проблем між кредитором та позичальником шляхом реструктуризації в умовах сьогодення. 

Перше, що пропонують комерційні банки своїм позичальникам – фізичним особам купувати валюту на цільовому аукціоні НБУ за єдиним пільговим курсом, який нижче за ринковий. Зазначимо, що останнім часом спостерігається тенденція їх наближення один до одного, що порушує баланс інтересів у системі держава – суб’єкти кредитної угоди. Зведення до мінімуму різниці між курсами спонукає подальшу відмову позичальників від валютних аукціонів, що дозволить зекономити значні резерви Центрального банку, але є раціональним лише в умовах стабільності валютного ринку.

Безумовно, практика проведення валютних аукціонів НБУ має ряд недоліків, а саме: виведення за межі пільгового курсу юридичних осіб; складність процедури; обмеження щодо кількості придбаної валюти та цілей її використання; не особливо приємний валютний курс, невизначеність преференцій у часі та інші. Але, незважаючи на це, такий захід можна сміливо назвати позитивним явищем, за умови значних валютних коливань та підтримки зацікавленості суб’єктів кредитної угоди.
Якщо ж купівля валюти за пільговим курсом не вирішує проблем позичальника, то вітчизняні банки пропонують здійснити реструктуризацію кредитної заборгованості шляхом пролонгації строку кредитної угоди або перегляду графіку погашення платежів. Збільшення строку кредитування зменшує щомісячний платіж, але збільшує розмір переплати банку за користування кредитними ресурсами. Крім того, банками введені певні обмеження щодо граничного строку подовження різних видів кредитних угод.

Максимальне зниження щомісячних виплат можливе лише у разі суттєвого збільшення строку кредитування з одночасним застосуванням ануїтетної схеми погашення боргу (коли щомісячний платіж за кредитом не змінюється). Це дає можливість позичальнику планувати свої витрати на покриття кредиту та зменшити щомісячне кредитне навантаження. Вітчизняний банківський досвід показує, що за період дії ануїтету позичальник сплачує більше відсотків лише в разі погашення кредиту чітко за графіком та в разі обмеження банком можливості дострокового погашення.

До перегляду графіку погашення платежів, на нашу думку, можна віднести тимчасове звільнення від погашення основної суми заборгованості по кредиту без зміни терміну кредитної угоди та графіку сплати відсотків, що здобули назву «кредитні канікули». Останнім часом, цей варіант реструктуризації відбувається без додаткової застави, без підвищення процентної ставки та без зниження фінансового класу боржника і, відповідно, зайвих витрат на формування додаткового резерву. Термін звільнення, як правило, не перевищує рік, а відстрочена сума переноситься на залишковий період або на останній рік кредитування, тим самим збільшуючи фінансове навантаження на позичальника у майбутньому.

Рефінансування кредитної заборгованості сьогодні, можна розглядати у двох аспектах. По-перше, коли відбувається конвертація валюти кредиту за діючим курсом та перегляд відсоткової ставки за новою кредитною угодою. По-друге, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом отримання нового кредиту в іншій фінансово-кредитній установі на більш вигідних умовах. Актуальність рефінансування визначається конкретними пропозиціями кредиторів, але завжди існує ризик збільшення витрат позичальника на обслуговування боргу через нестабільність курсу та додаткові комісії.

Ситуація з дорожнечею кредитних ресурсів, що склалася сьогодні, дозволяє розглядати переведення заборгованості на іншого позичальника, не лише як засіб реструктуризації проблемного кредиту, але й як єдину можливість отримати кредит на старих умовах. Переведення заборгованості на іншого позичальника можливе лише у разі знаходження платоспроможної особи, що зацікавлена в переуступці боргу на визначених умовах.

Підсумовуючи, зазначимо що реструктуризація є дієвим інструментом і механізмом відновлення платоспроможності позичальника та уникнення банківського дефолту, а відтак і регенерації та розвитку держави…

Реалії сьогодення такі, що Національний банк й далі повинен проводити політику підтримки ліквідності банків пом’якшуючі умови реструктуризації.

 


Відомості про автора:

 

Черемісова Тетяна Анатоліївна, к.е.н., доцент кафедри “Обліку та аудиту”

Службова адреса: вул. Гагарина 38, м. Жовті Води, індекс52200

Домашня адреса: Всебратское-2, б.58. кв.76;  м. Кривий Ріг, індекс: 50046

Електронна адреса: 25tasya@mail.ru

Службовий телефон: 8(05652)5-52-78

Домашній телефон: 8 (0564) 27-70-21

Мобільний телефон: 8-067-1401095

Основні наукові інтереси автора: інноваційний розвиток економіки, лізинг, оподаткування, фінанси підприємств, банківське кредитування.