Бондаренко А.Л.

Національний Технічний Університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Логістика складування в умовах нестабільного середовища

 

Сучасний світовий ринок є ринком споживача і характеризується високою конкуренцією, непередбачуваністю змін попиту, швидким виникненням нових потреб та видів продукції, скороченням довжини життєвого циклу товарів і часу реагування на зміни ринкового середовища. Одним із визначних наслідків світової фінансової кризи є нестабільність зовнішнього середовища, яка вимагає гнучкої стратегії від промислових підприємств. Сукупність зазначених факторів призводить до виникнення високого ступеню ризику нереалізації товарів на ринку, і, як наслідок, – невиправданого нагромадження запасів і зростання витрат.

Така ситуація вимагає нових практичних підходів до логістичного управління промислових підприємств, які б ефективно та з найменшими витратами здійснювали б управління матеріальними та пов’язаними з ними потоками. Проблеми перетворення систем логістичного управління і адаптування їх до ситуації на зовнішньому ринку викликає зайві навантаження на виробничо-фінансову систему підприємств, уповільнює вихід із кризи, погіршує соціальний стан суспільства, загрожує економічній безпеці України. Практична потреба у вирішенні цих проблем зумовлює актуальність теми даного дослідження.

Для більшості товарів процеси виробництва і споживання не співпадають у просторі й часі, тому в логістичних ланцюгах постачання необхідною ланкою виступають товарні склади і розподільчі центри. Наприклад, консервація фруктів і овочів здійснюється протягом короткого періоду, а продаж консервів - круглий рік. Сьогодні підприємства часто закуповують товару більше, ніж прогнозують реалізувати, для запобігання непередбачено дефіциту товару або для отримання додаткового прибутку за рахунок цінової скидки при закупівлях великих партій.

Існує декілька основних проблем, успішне вирішення яких може гарантувати ефективне функціонування складського господарства. До них відносяться:

- вибір між власним складом або складом загального користування;

- кількість складів і розміщення складської мережі;

- розмір і місце розташування складу;

- вибір системи складування [1, с. 254].

Товарні склади, розподільчі центри

 
Для визначення традиційних підходів до складського господарства і пропонування нових необхідно дослідити систему функцій складування товарів (рис. 1).

Рис. 1. Функції складування товарів [2]

Критичним чинником економічності складу фірми (власного складу) є стабільно високий оборот. На користь вибору власного складу можна віднести постійний попит з насиченою щільністю ринку збуту на обслуговуваній території. На власних складах краще підтримуються умови зберігання і контролю за продукцією. Керівництву фірми в таких умовах легше корегувати стратегію збуту і підвищувати перелік пропонованих клієнтові послуг, що дає йому можливість укріплювати свої позиції конкурентній боротьбі [1, с. 255].

Складам загального користування (СЗК) слід віддавати перевагу при низьких об'ємах обороту фірми або сезонності товару, що зберігається. До вибору СЗК звертаються у випадках, коли фірма виходить на новий ринок, де рівень стабільності продажів або невідомий або непостійний. СЗК не вимагають приватних інвестицій фірми в розвиток складського господарства, до того ж скорочуються фінансові ризики від володіння своїми власними складами, збільшується гнучкість в потребі складської площі (можна змінювати орендовані складські потужності і терміни їх оренди) [1, с. 256].

Таким чином, вирішальним є вибір (рис. 2).

 

Рис. 2. Вибір між власним складом або складом загального користування [авторська інтерпретація].

Пропускаючи процес такого вибору крізь вплив нестабільного зовнішнього середовища, підприємству необхідно виходити з обраної стратегії, яка базується ї на мінімізації найбільш значимих загроз і оптимальному використанні можливостей. Невизначеність зовнішнього середовища безпосередньо пов’язана з ризиками, тому вибираючи між корпоративним і складом загального призначення підприємству слід проаналізувати загрози з боку фінансових ризиків і з боку ризиків, пов’язаних з відносинами довіри в логістичному ланцюзі.

Одним з вирішень основної задачі логістики, що полягає в мінімізації затрат на рух матеріального потоку на протязі всього ланцюгу постачань, є довіра і прозорість відносин між його учасниками. Розвиток співпраці у сфері логістики зумовлює створення нових довгострокових союзів між перевізниками і товарними складами. Фірми об'єднуються, аби використовувати ефект синергії, досягнувши більшого ефекту від загального цілого, ніж сумарного від його частин. Наприклад, представники служб по роботі з клієнтами розподільчого центру (РЦ) і постачальника окремо ведуть роботу із споживачем. Але якщо їх об'єднати, то представник РЦ сам може усунути труднощі по дорозі продукту до постачальника, за рахунок чого збільшується додана вартість продукту [2].

Основними факторами, які впливають на визначення числа об'єктів, що підлягають розміщенню є:

-       Виробничі потужності;

-       Тип магазинів;

-       Прогноз гіпотетичного споживацького попиту;

-       Спроможність кожного об’єкту розподілу задовольняти дефіцит, забезпечити мінімальний рівень обслуговування;

-       Взаємозв’язок із сусідніми розподільчими центрами;

-       Варіація рівнів обслуговування [3, с. 304-305].

Раціональна і ефективна організація складського простору є очевидно необхідним сучасним промисловим українським підприємствам, тому дослідження питань економічної обґрунтованості витрат на зберігання і сортування продукції в його межах, правильна організація роботи на складах, мотивація складського персоналу набувають сьогодні великої практичної значимості.

Вирішення питання мінімізації затрат на рух матеріального потоку на протязі всього ланцюгу постачань в рамках системного підходу до логістичного управління полягає в довірі і прозорості відносин між його учасниками.

При вирішенні питання створення власного складу чи використання складу загального користування в умовах нестабільного зовнішнього середовища підприємство має орієнтується не лише на особливості власного виробництва а й на можливість підтримки прозорих відносин і відносин на основі довіри з учасниками ланцюгу постачань. Такий підхід дозволяє отримати конкурентні переваги, мінімізувати фінансові ризики і досягти ефекту синергії ланцюгу постачань.

Іншим підходом є налаштування ефективної роботи власних складських приміщень, що дозволяє мінімізувати ризики погіршення відносин з контрагентами. Кризове становище економіки впливає на кожного учасника ринку, зокрема і на учасників ланцюгу постачань.

Результат дослідження показав, що різні практичні підходи до організації складської логістики не суперечать, а доповнюють, усуваючи недоліки один одного. В умовах нестабільного середовища промислові підприємства мають розробляти гнучкі стратегії, орієнтуючись на доступні джерела конкурентних переваг.

Полем для подальших досліджень в цій галузі є пошук інвестицій для першого підходу і аналіз контрагентів для другого.

Література:

1. Анікін Б.А. «Логістика» / Б.А. Анікін. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 327 с.

2. Смирнов И. Функции и размещение складов / И. Смирнов // Дистрибуція и логістика: всеукраинский информационно-аналитический журнал, посвященный вопросам оптимизации логистических процессов на всех этапах производства, распределения и сбыта. – 2004. - №1. – с.46-52. - ISSN 1810-3944.

3. Джонсон Дж.С., Вуд Д.Ф., Вордлоу Д.Л., Мерфи П.Р. Современная логистика, 7-е издание: Пер. с англ. под ред. Н.А. Коржа. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. — 624 с.