Экономические науки/7. Учет и аудит

К. е.н. Оспіщев В. І.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Магістр Мещерякова А. Ф.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Обліково-аналітичні аспекти підприємств при банкрутстві

Макроекономічна нестабільність, з одного боку, та відсутність досвіду роботи у конкурентному середовищі, з іншого, призвели до виникнення й поглиблення кризових явищ на підприємствах торгівлі України. Так, якщо в 1992 році збитковим було кожне одинадцяте підприємство, то в 2009 – кожне шосте.

За даними Головного управління статистики по Харківській області частка збиткових підприємств у 2009 року збільшилась порівняно з минулим роком з 39,2% до 39,4% від загальної кількості звітуючих.

Тому і постала проблема банкрутства суб’єктів господарювання, виникла необхідність у розробці системи діагностики та запобігання банкрутству, а також стратегій виходу з кризових ситуацій на самих підприємствах.

Антикризове управління та діагностика банкрутства є предметом пильної уваги науковців і практиків. На сьогодні досить багато вчених досліджують питання діагностики ймовірності банкрутства підприємства. Серед них доцільно виділити М.І. Баканова, О.В. Єфімову, В.С. Ківачука, А.М. Ковальова, А.Д. Шеремета, Я.О. Фоміна тощо.

На практиці, серед заходів, які спрямовані на “оздоровлення” та виведення з фінансової кризи підприємства, основну увагу приділяють санації. Новий закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.1999 року, розрізняє поняття «санація» та «досудова санація». У цьому разі санація розглядається як система заходів, передбачених процедурою провадження справи про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника і спрямованих на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів і (або) зміною організаційної та виробничої структури боржника. [1].

Санація, як зазначалося вище, здійснюються підприємствами в процесі впровадження справи про банкротство, а отже передбачає розголошення, що дає стимул конкурентам та споживачам засумніватися у діяльності підприємства. Також слід зазначити, що до санаційних заходів звертаються вже після встановлення стійкої неплатоспроможності та кризи на підприємстві.

У зв'язку з цим виникає необхідність більш ранньої діагностики кризових ситуацій з метою своєчасного реагування на них та не доведенням підприємства до стану неплатоспроможності.

Отже, реально моделювати, передбачати кризи, впливати на їх хід та наслідки дає можливість обліково-аналітична система стратегічного направлення, яка набула широкого практичного застосування в країнах з розвиненою ринковою інфраструктурою. На виборі саме цій моделі наполягає професор М. Войнаренко, який вважає, що «… в Україні в результаті трансформаційних процесів повинна сформуватися облікова модель стратегічного типу, яка … відповідає стану ринкового середовища, що постійно змінюється та дозволяє досягти конкурентних переваг у довгостроковій перспективі».

У сучасних умовах функціонування вітчизняних підприємств одне з центральних місць у структурі повинна займати формалізована система стратегічної оцінки всіх напрямків діяльності з метою прогнозування кризових явищ, враховуючи вплив змін як середовища в цілому, так і його макрооточення.

Врахувавши досвід вітчизняних і зарубіжних вчених пропонуємо використовувати модифіковану модель головними функціональними задачами обліково-аналітичної системи для антикризового управління яких є:

1. Своєчасне виявлення негативних тенденцій фінансово-господарської діяльності (за допомогою сканування зовнішнього та внутрішнього середовища та ситуаційного аналізу).

2. Вибір стратегічної моделі поведінки в кризовій ситуації на основі проведеної експрес-діагностики та фундаментального аналізу.

3. Приймання ефективних управлінських рішень по їх нейтралізації.

Представлена модифікована модель обліково-аналітичної системи дасть можливість оцінювати діяльність підприємства за кожний квартал, беручи за основу данні фінансової звітності. Кінцева діагностика стану підприємства за розробленою схемою може проводитись щомісячно на основі деталізованих облікових даних. Задача значно спрощується при автоматизації таких процесів.

Ми рекомендуємо для проведення діагностики кризового стану підприємств торгівлі застосовувати програму «ЕДІП», оскільки вона має найбільш повну функціональну можливість та забезпечує обчислення як абсолютних, так і відносних показників фінансового стану, ліквідності балансу, інших фінансових коефіцієнтів. Закладені в програму інтервали допустимих значень служать гідом при проведенні аналізу та розробки стратегії діяльності підприємства.

Отже, цілеспрямований комплекс моніторингу поточної діяльності підприємства, аналіз чинників зовнішнього середовища на основі запропонованої моделі та використання в якості інструменту діагностики універсальної програми «ЕДІП», дасть можливість попереджувати або пом’якшувати кризові ситуації і обирати моделі поведінки та стратегій розвитку підприємства.

Література:

1. Оспіщев В.І., Лачкова Л.І. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. – Харків: ХДУХТ, 2006. – 147 с.