Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

к.м.н.Вовк К.В., д.м.н. Ніколенко Є.Я., к.м.н. Сокруто О.В.,

к.м.н. Савченко В.М., к.т.н. Бруєв М.О.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Питання сучасного викладання дисципліни «Медицина катастроф» в вищих медичних навчальних закладах

         Незважаючи на високі темпи росту економічно розвинутих країн, природні стихійні лиха завдають їм багатомільйонні втрати та людські жертви. Поряд із природними катастрофами досить часто відбуваються регіональні збройні конфлікти, терористичні акти, в яких отримують поранення та гинуть люди. Для надання безкоштовної медичної допомоги потерпіли від надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру громадянам, рятівникам та особам, які беруть участь у ліквідації НС, діє Державна служба медицини катастроф (ДСМК) як особливий вид державних аварійно-рятувальних служб.

         Принципи надання медичної допомоги у системі медицини катастроф (МК) засновуються на загальних положеннях здоров’я населення та надання йому медичної допомоги. В Україні закладом екстреної медичної допомоги та МК є Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та МК (Центр), який підпорядкований Міністерству охорони здоров’я України. Метою його діяльності є надання громадянам в екстремальних ситуаціях медичної допомоги, проведення науково-дослідної роботи з проблем МК, надання методичної допомоги лікувальним закладам, які входять до складу державної служби МК із питань організації та надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях.

         Саме Центр займається розробкою уніфікованих програм та методик підготовки медичних та немедичних працівників, на яких покладено, відповідно із законодавством, надання медичної допомоги у випадках екстремальної ситуації та безпосередньо питаннями підготовки та підвищення їхньої кваліфікації.

         Центр забезпечує функціонування спеціалізованих бригад постійної готовності, які створені на його базі, бере участь у прогнозуванні медико-санітарних наслідків екстремальних ситуації та розробці рекомендації щодо здійснення конкретних заходів для зниження їх негативного впливу.

         Для лікарів знання системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення в НС являється вкрай необхідним. Це пов’язано з необхідністю швидких професійних дій в таких умовах, неприпустимості безладдя та паніки з боку медичного персоналу, що може призвести до великих людських втрат через їх непрофесійні дії.

         Перші, а іноді і єдині, знання з цього напрямку лікарі отримують саме у медичних вузах у системі викладання дисципліни «Медицина катастроф».

         Служба МК згідно з покладеними на неї завданнями:

-         надає постраждалим в екстремальних ситуаціях безкоштовну медичну допомогу на догоспітальному і госпітальному етапах насамперед силами спеціалізованих бригад постійної готовності служби МК;

-         організує та здійснює комплекс санітарно-гігієнічних й протиепідемічних заходів у зонах екстремальних ситуацій;

-         координує роботу, що спрямована на забезпечення готовності органів охорони здоров’я, визначених МРЗ України лікувальних закладів, системи зв’язку й оповіщення, медичних і спеціалізованих формувань і закладів служби МК до дій в екстремальних ситуаціях;

-         бере участь у підготовці медичних і немедичних кадрів, на які згідно із законодавством покладено завдання надання медичної допомоги в разі виникнення екстремальних ситуацій;

-         здійснює науково-дослідну роботу, що пов’язана з удосконаленням форм і методів організації надання медичної допомоги постраждалим в екстремальних ситуаціях;

-         бере участь у міжнародному співробітництві з проблем МК.

В межах цього предмету майбутні лікарі знайомляться з питаннями основних заходів та засобів захисту населення в надзвичайних умовах силами та засобами ДСМК, правовими, директивними та нормативними актами України щодо перебудови системи медичного постачання лікувальних закладів при НС, принципами лікувально-евакуаційного забезпечення в системі ДСМК та її особливостями у випадках природних катастроф, санітарно-гігієнічним та протиепідемічним забезпеченням населення в зоні НС, організацією взаємодії засобів міністерств та відомств під час ліквідації медико-санітарних наслідків НС тощо.

Студенти ознайомлюються із заходами щодо запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги потерпілим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах НС техногенного та природного характеру.

Отримання вищої освіти припускає подготовку спеціаліста, який в подальшому може зайняти посаду керівника, организатора підрозділу в підпорядкуванні якого будуть знаходитися люди. Стосовно студентів медичних вузів це є можливість стати завідуючим відділенням, заступником головного лікаря або головним лікарем медичного закладу, у веденні якого знаходяться не тільки медичні працівники, але й хворі, що лікуються у закладі. Таким чином, відповідальність керівника стосується не тільки підлеглих, але й хворих людей. Тобто рішучість дій керівника, його самовладання і впевненості у складній обстановці НС мирного або воєнного часу допомагають підлеглим у цих умовах виявляти витримку і мужність, зміцнюють почуття обов’язку. Отже знання планування та використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від їх форм власності дозволить майбутнім лікарям не тільки самим правильно діяти в надзвичайній обстановці, але й впевнено керувати діями інших людей.

Таким чином, викладання дисципліни «Медицина катастроф» у системі вищої медичної освіти сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців-лікарів, які будуть здатні виконувати свої професійні обов’язки не тільки в умовах мирного часу, але й умовах НС, що дозволить зменшити людські втрати та запобігти розвитку санітарної катастрофи.