УДК 159.922.7 А.В. Шамне,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та вікової психології

Криворізького державного педагогічного університету

Т.М.Фляга

викладач кафедри соціології та психології

Криворізького факультету Запорізького

національного університету

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Ключові слова: вікові особливості, ціннісні орієнтації, соціалізація особистості.

Шамне Анжеліка Володимирівна, Фляга Тетяна Миколаївна. Психологічні особливості формування та розвитку ціннісних орієнтацій сучасної молоді.

В роботі розглядаються психологічні особливості формування та розвитку системи ціннісних орієнтацій особистості від підліткового віку до зрілості. Визначено вікові особливості становлення та трансформації змісту і структури ціннісних орієнтацій, сформульовані методичні рекомендації щодо формування ціннісних орієнтацій студентів в умовах вищих навчальних закладів.

Шамне Анжелика Владимировна, Фляга Татьяна Николаевна. Психологические особенности формирования и развития ценностных ориентаций современной молодежи.

В работе рассматриваются психологические особенности формирования и развития системы ценностных ориентаций личности от подросткового возраста к зрелости. Определенно вековые особенности становления и трансформации содержания и структуры ценностных ориентаций, сформулированы методические рекомендации относительно формирования ценностных ориентаций студентов в условиях высших учебных заведений.

Shamnae Anzhelika Volodymirivna, Flyaga Tetyana Myckolayivna. Psychological pecularities of formation and development of the modern youth’s valuating orientaions.

Psychological pecularities of formation and development of the valuating orientaions’ system of the person from teen age to maturity are considered in the work. Aging peculariries of forming and transformation of the valuating orientaions’ content and structure have been determined, the methodical recommendations as for formation of the students’ valuating orientaions in the conditions of the high educational establishments have been formulated.

Актуальність дослідження ціннісно-мотиваційної сфери молоді визначається значущістю формування особистісної ціннісної структури індивіда, яка є найважливішим чинником процесу соціалізації особистості. У зв’язку з цим зрозуміло,що проблемі ціннісних орієнтацій як стержневого компонента особистості належить одне з провідних місць у дослідженнях з психології особистісного розвитку.

Предметом дослідження виступила динаміка, зміст та структура ціннісних орієнтацій в період підлітково- юнацького віку та зрілості. Мета роботи полягала в різнобічному вивченні особливостей розвитку та змісту ціннісних орієнтацій в період переходу від дитинства до дорослості (підлітковий та юнацький віки) та від юнацького віку до зрілості («акме»). Основними завданнями роботи було: на основі теоретичного вивчення проблеми визначити сутність та зміст поняття «ціннісні орієнтації»; в широкому онтогенетичному аспекті (від підліткового віку до зрілості) розглянути динаміку та зміст значущіх для особистості термінальних та інструментальних цінностей; порівняти отримані емпіричні дані з метою виявлення вікових особливостей становлення та трансформації системи ціннісних орієнтацій як основного компонента внутрішньої структури особистості; визначити психолого-педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій студентів (методичний аспект).

Згідно з усталеними у психології положеннями, ціннісні орієнтації розглядаються у нашому дослідженні як елементи свідомості (І. С. Кон, А. С. Прангішвілі), пов’язані з мотиваційно-потребовою сферою, ідеалами (Б. Г. Ананьєв, Л. І. Божович, М. Й. Боришевський), як вид ціннісного ставлення людини до світу, як результат переваги на основі образів та еталонів (О. Г.Асмолов, І. Д. Бех, Б. С. Братусь, С. Л. Рубінштейн), як диспозиції вищого рівня, що зумовлюють уявлення людини про головні цілі життєдіяльності та засоби їх досягнення (В. О. Ядов), як усвідомлюваний рівень смислових утворень (В. О. Ядов, О. Г. Асмолов), як «ядро» особистісного розвитку (К. О. Абульханова-Славська, О. Г. Асмолов, Л. І. Божович, М. Г. Казаріна, І. С. Кон, В. С. Мерлін), яке виявляється в ситуації вибору як «вчинок свідомості» (М. М. Бахтін).

В контексті завдань нашого дослідження особлива увага приділяється конкретизації вікових закономірностей формування ціннісних орієнтацій як самодетермінованого процесу, джерелом якого є, передусім, активність особистості. «Соціальний стрибок» від дитинства до дорослості пов’язаний з активізацією потреби у самовизначенні, що дозволює багатьом авторам вважати даний етап сензитивним щодо становлення системи ціннісних орієнтацій. В період зрілості розвиток людини визначається прагненням до реалізації себе у професійний діяльності та сімейних стосунках, виробляється індивідуальний життєвий стиль, реалізуються індивідуальні смисли життя, відбувається подальша розбудова особистісних моральних, культурних, духовних цінностей.

Досліджуваними були 453 представників різних вікових груп (учнів загальноосвітніх шкіл м. Кривий Рог № 57, 71, 111, ТОВ «Фінансово-економічний ліцей»): молодшого підліткового віку (85 учнів 5-го класу),середнього підліткового (93 учня 7-го класу), старшого підліткового (101 учень 9-го класу), раннього юнацького (63 учня старших класів) та ранньої зрілості (дорослості) (111 студентів Криворізького державного педагогічного університету віком від 20 до 27 років).

В дослідженні використовувалися відомі методики вивчення ціннісних орієнтацій: методики О. Б. Фанталової «Рівень співвідношення «цінності» й «доступності» в різних життєвих сферах» та «Вільний вибір цінностей» [ 5 ].

та методика «Ціннісні орієнтації М.Рокича» [ 4 ].

За допомогою методики «Ціннісні орієнтації М.Рокича» було обстежено група студентів I курсу спеціальності «Психологія» Криворізького факультету Запорізького національного університету (18 студентів віком 18-22 років) та група студентів факультету післядипломної освіти I курсу спеціальності «Психологія» (18 студентів віком 26- 50 років). Останні виступили представниками періоду ранньої та середньої зрілості.

Для отримання максимально повної картини динаміки усвідомлення значущості та доступності ціннісних орієнтацій отриманих за методикою О. Б. Фанталової вони були розподілені по трьом групам. До першої увійшли ціннісні орієнтації, що мають перші чотири ранги з точки зору їх значущості та доступності. Друга група –ціннісні орієнтації з п’ятого по восьмий ранг. Третя група – ціннісні орієнтації, що оцінювалися як найменш значущі або найменш реалізовані (доступні), тобто ті, що займали з дев’ятого по дванадцятий ранг.

Аналіз рангових ієрархій цінностей за їх значущістю довів, що більшість ціннісних орієнтацій не змінюють свого місця розташування по групам впродовж зазначених вікових періодів, але необхідно звернути увагу на те, що варіативність різних показників з точки зору рангових місць, які вони займають в різних вікових групах, змінюється. Можна виділиті ряд показників, які в усіх вікових групах (крім 5 класу) займають практично одне й те саме рангове місце,тобто є однаково значущими або незначущими для підлітків, юнаків і дорослих. До таких можна віднести орієнтації ( у дужках-рангове місце) на «Щасливе сімейне життя» (1), «Здоров’я» (2-4), «Любов» (2-3, крім 5 класу – 7 місце), «Активно-діяльне життя» (11-12), «Красота природи і мистецтво» (11-12, крім 5 класу – 4 місце).

Можна, поряд з цим, виділити більш варіативні, лабільні показники, які при переході від одного вікового періоду розвитку до іншого «переходять» з однієї в іншу з виділених груп значущості. До таких ціннісних орієнтацій відносяться: «Цікава робота» (8-11), «Суспільне визнання» (8-10), «Матеріально забезпечене життя» (4-9), «Наявність хороших і вірних друзів» (2-6), «Впевненість у собі» (5-8), «Пізнання» (3-10), «Свобода, як незалежність у вчинках і діях, та самостійність як незалежність у судженнях і оцінках» (3-9). Найбільша варіативність притаманна орієнтації на «Пізнання», яка має найбільшу значущість у період молодшого підліткового віку. З віком значущість її поступово зменшується. В період «типово» підліткового віку вона оцінюється як нейтральна (5), починаючи з старшого підліткового віку і до дорослості орінтація на «Пізнання» входе в групу незначущих ціннісних орієнтацій (9-10).

Протилежна тенденція спостерігається щодо динаміки орієнтації на «Свободу.... і самостійність». Незначущий ранг ця цінність має у 5 класі (9). У період підліткового віку (7, 9 клас) вона входить в групу середньо-значущих цінностей (6-7). У групі представників раннього юнацького віку ця орієнтація займає одну з провідних позицій (3) і входе до групи найбільш значущих цінностей. Динаміка значущості цінностей «Пізнання» і «Свобода... і самостійність» підтверджує і конкретизує тенденції, виявлені у динаміці образу дорослості і «образу власних змін» в період переходу від дитинства до дорослості: зниження значщості категорій «Пізнання, інтелект, розум», «Навчання», «Розум» і збільшення значущості категорій «Самостійність», «Самостійність, незалежність» [ 6 ].

«Суспільне визнання» всіма віковими групами оцінюється скоріше як незначуща ціннісна орієнтація. Тим не менш в період «типово» підліткового віку (7 клас) цей показник є більш значущим (8), ніж в усіх інших вікових групах. Подібна тенденція характерна для орієнтації на «Цікаву роботу», яка входить до групи середньо значущих тільки у період ранньої юності (8) і дорослості (8).

Орієнтація на «Матеріально забезпечене життя» найменшу значущість має у 7 класі (9), найбільшу- в період дорослості (4). В усіх інших вікових групах вона може бути віднесена до нейтральних, середньо значущих (5-6). Колокоподібну динаміку мають орієнтації на «Впевненість у собі» і «Наявність хороших і вірних друзів». Найбільші ранги вони мають в період «типово» підліткового і старшого підліткового віку. Орієнтація на «Впевненість у собі» є, однак, середньозначущою.

Для всіх досліджуваних вікових груп (5-8) орієнтація на «Наявність хороших і вірних друзів» в 7 і 9 класах входе в групу найбільш значущих цінностей і займає друге місце. В період ранньої юності і дорослості її значущість знижується (5-6).

Таким чином, у результаті дослідження було встановлено, що розподіл ціннісних орієнтацій по їх значущості найбільш суттєво змінюється при переході від молодшого підліткового до «типово» підліткового віку.

Отримані результати було перевірено за методикою «Вільний вибір цінностей», яка дає більш достовірні результати, оскільки містить перелик 73 інструментальних та термінальних цінностей. Це дозволило підтвердити особливе місце рангового профіля учнів 7 класу і припустити появу істотних якісних змін в ціннісно-мотиваційній сфері у старшому підлітковому віці.

Встановлено, що в період переходу від дитинства до дорослості однаково недоступними для досліджуваних виявилися орієнтації на «Цікаву роботу», «Матеріально забезпечене життя» (крім 5 класу), «Красоту природи і мистецтва» (крім 5 класу), однаково доступними – «Наявність хороших і вірних друзів», «Здоров’я». Виявлена тенденція збільшення доступності орієнтації на «Активно-діяльне життя» (від 11 місця у 5 класі до 6 - у дорослих), «Впевненність у собі» (від 6 місця у 5 класі до 3-4 місця в подальших вікових групах), «Свободу.... і самостійність» (від 8 місця в 5 класі до 5 місця в 11 класі). Колокоподібну динамуку мають орієнтації на «Суспільне визнання» (найбільша доступність у 9 класі) і на «Пізнання» (найменша доступність у 9 класі).

Встановлені відмінності у ступені значущості та ступені доступності термінальних ціннісних орієнтацій у періоди підліткового віку, ранньої юності і дорослості дозволяють припустити, що період «типово» підліткового віку є сенситивним щодо формування змістовних засад системи ціннісних орієнтацій, що зумовлено інтенсивним розвитком нової форми самосвідомості і «образу Я», як новоутворень підліткового віку. В цей період поява системи ціннісних орієнтацій починає виконувати функцію регулюючого впливу на діяльність і роль стрижневого компоненту процесу формування людини як особистості. Є, однак, певні підстави вважати, що в період «типово» підліткового віку починається формування пізнавального компоненту ціннісних орієнтацій, зумовленого накопиченням індивідуального досвіду життя і життєвими відносинами, в яких знаходиться підліток.

Результати методики вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокіча, аналізувалися так: були виділені 3 цінності, котрі респондент вибирав у першу чергу, як найвагоміші й найбільш значущі. Крім того, визначалася цінність, яку респондент виключав.

Аналіз термінальних цінностей у першій групі показав перевагу у молодшого покоління цінностей «Матеріального забезпечення» - 30%, «Здоров’я» - 20%, «Дружба» і таких, як «Робота», «Розвиток», «Впевненість у собі», «Любовь», «Активність» і «Досвід» - по 20%. Найменше значення мають такі цінності як «Щастя інших», «Творчість», «Визнання». Серед інструментальних цінностей у цієї вибірки переважаються цінності «Вихованості» - 40%, «Акуратності», «Раціоналізму», «Чесності» й «Самоконтролю» - по 30%;.

У структурі ціннісних орієнтацій цієї підгрупи досліджуваних простежується значна вага цінностей матеріального забезпечення і цінностей приватного життя. Це може бути пов’язане, в першу чергу, з матеріальною залежністю від старшого покоління та бажанням зміцнитися як самостійна і незалежна особистість при підтримці друзів. Проблеми матеріального забезпечення, фізичного виживання витісняють духовні потреби і запити молоді. На другий план відходять духовні, політичні й громадські цінності. Крім того, простежується жорстка позиція в оцінці зовнішніх проявів інших людей – вагомого значення набувають такі цінності як «Вихованість», «Акуратність».

В групі студентів першого курсу спеціальності «Психологія» визначена така ієрархія цінностей: на першому місці – «Взаєморозуміння в сім’ї», на другому – «Матеріальне благополуччя», а далі «Успіхи в навчанні», «Матеріальне забезпечення сім’ї», «Кар’єра», «Визнання в колі друзів». У середині ієрархії знаходяться такі цінності, як «Незалежність у діях», «Гарні взаємини з оточуючими». Завершують ієрархію цінностей – «Цікаві розваги».

В групі студентів факультету післядипломної освіти, яка характеризувалася зрілим віком і усталеними поглядами на пріоритети в житті, в якості термінальних цінностей назвали: «Здоров’я» - 50%, «Любовь» - 40%, «Розвиток», «Сім’я», «Досвід» і «Свобода» - по 30 %. Для досягнення цих цінностей респонденти готові жертвувати повнотою й емоційною забарвленістю свого життя і розвагами.

Серед інструментальних цінностей в групі студентів факультету післядипломної освіти спостерігається висока диференціація від «Акуратності» до «Освіченості». Більше виборів отримали «Життєрадісність», «Чесність», «Чутливість», «Терпимість», «Самоконтроль» і «Воля». У якості негативних цінностей з високою повторюваністю (20%) називають «Нетерпимість до думки інших» і «Високі запити» (10%). Загалом, визначається усталене формування таких ціннісних орієнтацій як «Впевненність у собі», «Терпимість до інших», «Постійне фізичне і духовне удосконалення», «Повага до точки зору інших».

Ієрархія цінностей в групі студентів факультету післядипломної освіти представлена таким чином: перше місце займає - «Здоров’я», друге - «Активна життєдіяльність», далі - «Відповідальність», «Сім’я», «Робота». Посередині ієрархії знаходяться такі цінності як «Хороші й вірні друзі», «Життєва мудрість». Завершує ієрархію цінностей – «Творча діяльність», «Повага оточуючих».

Слід зазначити, що для обох виборок не мають значення проблеми політичної орієнтації країни, послаблення авторитету держави і незначними стають питання, пов’язані з національноми ідеями і політичною сферою держави.

Отримані дані дозволяють зробити наступні висновки: динаміка становлення основних компонентів ціннісних орієнтацій є показником поступової реорганізації структур ціннісно-мотиваційного розвитку в період переходу від дитинства до дорослості. Ключовим моментом цього процесу є середній підлітковий вік (становлення пізнавального компонента), старший підлітковий і ранній юнацький вік, коли нові форми самосвідомості трансформуються у процеси смислоутворення, становлення більш-менш зв’язаної системи ціннісних орієнтацій.

Досліджувані зрілого віку мають більш стійку та внутрішньоузгоджену систему ціннісних орієнтацій, яка визначає не лише рівень сформованості позитивного образу світу, а й подальше становлення професійної та життєвої позиції особистості.

Зміст та структура ціннісних орієнтацій вибірок студентів КДПУ (20-27 років) та студентів КФ ЗНУ (18-22 роки), отримані за допомогою різних методик (О. Б. Фанталової та М. Рокича) в цілому виявилися подібними. Отримані результати дозволяють стверджувати, що студентська молодь має систему ціннісних орієнтацій та ідеалів, яка характеризується незавершеністю та схильністю до трансформацій за нових життєвих обставин, що супроводжується процесом подальшого ціннісно-мотиваційного самовизначення, подальшим вибором моральних, політичних, соціальних та духовних цінностей-орієнтирів.

В результаті дослідження визначені динамізм змісту та структури ціннісних орієнтацій студентів як еталона майбутньої діяльності та визначального чинника розвитку особистості, що потребує особливої уваги до їх формування в навчально-виховному процесі вищої школи. Враховуючи, що формування особистості зумовлюється не тільки генетично але й соціальними умовами розвитку, необхідно зазначити, що результативність соціального розвитку особистості, і особливо етапу її становлення (дитинство та юність), значною мірою визначається рівнем компетентності і професіоналізму педагогічних колективів навчально-виховних закладів. Таким чином, отримані в дослідженні результати надають дослідженню методичного характеру, оскільки дозволяють педагогам та кураторам, класним керівникам шкільних та студентських груп більш цілеспрямовано створювати організаційно-педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій молоді.

Методичні рекомендації щодо оптимізації цього процесу полягають у наступному: формування у навчанні та вихованні специфіки розвитку ціннісно-мотиваційної сфери юнаків як ключового механізму психічної саморегуляції поведінки та різних видів діяльності, саморозвитку та самовиховання особистості, здатної визначити стратегію і тактику власного життя, осмислено здійснити вибір і нести за нього відповідальність; врахування педагогами, вихователями, кураторами ціннісно-диференційного характеру формування «образу Я», що є необхідною умовою реалізації у вищих навчальних закладах гуманістичної, особистісно-орієнтованої моделі навчально-виховного процесу як оптимального поєднання прямого впливу на вихованця з метою транслювання соціокультурних норм та одночасно збереження за ним права самостійного вибору власних змін та перспектив; стимулювання позитивного ставлення до створення та реалізації життєвих планів, їх конкретизація та осмислення, послідовне та систематичне перетворення «образу майбутнього» в актуальні дії, дотримання умов суб’єкт-суб’єктної взаємодії та підтримка прагнень до індивідуально-особистісних досягнень у напрямку наближення до «ідеального Я»; сприяння формуванню адекватної самооцінки учнів та студентів як суб’єктів навчальної діяльності, становленню в них внутрішнього узгодженого образу світу та свого місця в ньому.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психологический журнал.–1984.–Т.5, № 5.– С 63-70.

2. Єгорова Г.А. Ціннісні орієнтації як фактор життєдіяльності сучасного старшокласника // Соціальний працівник.– 200 .– № 8 (56).– С. 21-22.

3. Научитель Е.Д. Ценностные ориентации молодежи // Практическая психология и социальная работа.– 1999.– № 3.– С.36-38.

4. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / В. Д. Балин, В. К. Гайда, В. К Гербачевский и др. Под общей ред. А. А. Крылова, С. А. Маничева.– 2-е изд., доп. и перераб.– СПб.: Питер,2006.– 560 с.

5. Фанталова Е.Б. Диагностика и психотерапия внутреннего конфликта. –Самара:Издательский дом БАХРАХ-М,2001. – 128 с.

6. Шамне А.В. Динаміка і особливості становлення новоутворень самосвідомості в період переходу від дитинства до дорослості // Актуальні проблеми психології. Збірник наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д.– К.: Міленіум, 2005.Т.7, вип.4.– С.377-389.

7. Черних В.П., Кайдалова Л.Г. Ціннісні орієнтації студентської молоді

в умовах переходу до ринкової економіки // Проблеми освіти.– 2005. –

№ 5.– С. 139-143.

8. Чибісов Н.Г. Культурно-освітнє середовище як чинник формування

ціннісних орієнтацій студентської молоді // Грані.– 2005.– № 1.– С.89-91.