Біологічні науки / 8.Фізіологія людини і тварин

Григорова Н.В.

Запорізький національний університет

Вміст цинку в гранулоцитах і плазмі крові при різному

функціональному стані інсулярного апарату

Порівняльні дослідження цинку в клітинах і плазмі крові при різному функціональному стані інсулярного апарату дозволяють визначити причину коливань вмісту даного металу в клітинах при змінах цього стану. Активацію інсулярного апарату викликали введенням глюкози – специфічного стимулятора секреції інсуліну клітинами В панкреатичних острівців, гальмування цього апарату – гострим стресуванням організму та введенням адреналіну, преднізолону, АКТГ.

Дослідження проведені у 38 осіб, 111 кролів. У людей визначали цинк у крові в нормі та при діабеті. Кролів піддавали голодуванню та іммобілізації. Тваринам також уводили глюкозу, алоксан, адреналін, преднізолон, АКТГ. Кров на дослідження брали з вени здорових і хворих на цукровий діабет людей, у кролів – після двохдобового голодування, через 8 год з початку іммобілізації, через 5 діб після введення алоксану та 2 год після ін’єкції останніх речовин. Проби крові використовували для приготування мазків, а також для визначення вмісту цинку в плазмі крові.

Для цитохімічного виявлення цинку мазки крові забарвлювали розчином сульфарсазену. На препаратах у цитоплазмі зернистих лейкоцитів визначалися гранули помаранчевого кольору. Інтенсивність цитохімічної реакції оцінювали за трибальною системою, запропонованою В.В.Соколовським [2], а також Хейхоу Ф. і Квагліно Д. [3].

У контрольних (інтактних) кролів інтенсивність цитохімічної реакції сульфарсазену складала – 1,2 ± 0,08 ум.од., вміст цинку в плазмі крові дорівнював – 25 ± 1,2 мкмоль/л. Голодування викликало збільшення вмісту цинку в клітинах на 25 % (р < 0,05) та зменшення його кількості в плазмі на 44 % (р < 0,001). Після ін’єкції глюкози спостерігалось зниження вмісту цинку в клітинах на 33 % (р < 0,001) та в плазмі – на 12 % (р < 0,05). Алоксан також викликав зменшення двох показників: на 42 % (р < 0,001) і 60 % (р < 0,001).

У здорових осіб інтенсивність цитохімічної реакції сульфарсазену складала – 1,3 ± 0,10 ум.од., вміст цинку в плазмі крові дорівнював – 14 ± 0,05 мкмоль/л. При цукровому діабеті відмічалось падіння концентрації цинку в клітинах на 46 % (р < 0,001) і в плазмі крові на – 29 % (р < 0,001). Ці дані відповідають результатам досліджень у інтактних та алоксанових кролів.

Отже, активація інкреторної функції підшлункової залози спричиняє зниження вмісту цинку в гранулоцитах і плазмі крові. Такі ж зміни спостерігаються при виключенні функції інсулярного апарату за допомогою діабетогенного агенту алоксану. Пригнічення секреторної функції інсулярного апарату при голодуванні викликає підвищення вмісту цинку в клітинах і зменшення його кількості в плазмі крові.

У кролів введення адреналіну викликало підвищення вмісту цинку в клітинах на 42 % (р < 0,001) і зниження його кількості в плазмі на 24 % (р < 0,01). При введенні преднізолону й АКТГ отримані дані відповідно: 33 % (р < 0,001), 20 % (р < 0,05) і 33 % (р < 0,001), 28 % (р < 0,001). При іммобілізації вміст цинку в гранулоцитах у кролів був підвищений на 33 % (р < 0,001), а в плазмі – знижений на 20 % (р < 0,01). Подібність результатів, отриманих при голодуванні та іммобілізації, вказує на те, що в обох випадках має місце стрес, при якому активується система гіпофіз-наднирники. Дані досліджень у тварин, яким уводили адреналін, преднізолон, АКТГ, також вказують на роль гіпофізарно-наднирникової системи у регуляції вмісту цинку в клітинах і плазмі крові.

Література:

1. Берегова Т.В., Григорова Н.В., Єщенко Ю.В., Бовт В.Д., Єщенко В.А. Визначення вмісту цинку та інсуліну в острівцевих клітинах при різному функціональному стані інсулярного апарату // Фізіологічний журнал. - 2007. – Т.53, №4. – С.100-104.

2. Соколовский В.В. Гистохимические исследования в токсикологии.- Л.: Медицина, 1971. - 176c.

3. Хейхоу Ф., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия. - М.: Медицина, 1983. - 320с.