УДК 338.439

Булат Марія Андріївна

аспірантка ННЦ «Інститут аграрної економіки»

Української академії аграрних наук

Теоретико-методологічні підходи щодо визначення сутності бюджету, як економічної категорії

В умовах ринкових відносин і особливо в перехідний період до ринку бюджетна система є найважливішим економічним регулятором. Від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин. Постійно зростаючий інтерес до проблем, пов’язаних з формуванням найбільшого державного фонду та напрямків витрачання значних загальнонародних коштів спрямувало вчених на обґрунтування найважливіших засад складання , виконання бюджету та визначення його економічної сутності. Дані питання порушувалися декілька останніх століть у багатьох працях відомих економістів, а саме : В. Федосова, В.І. Кравченко, С.А. Буковинського, С. Хегрута.

Сам термін «бюджет» набув розповсюдження в офіційних документах лише на початку 19 століття. Повсюдне використання цього терміну вимагало більш точного пояснення. Французький економіст Рене Штурм у своїй праці «Бюджет» відобразив еволюцію поглядів на сутність бюджету. Найбільш характерними у другій половині 19 століття були визначення бюджету як: рівноваги державних потреб та засобів; акту, що передбачає та дозволяє щорічні доходи та видатки держави; офіційного звіту про публічні доходи та видатки, щорічної відомості державних доходів та видатків [5, с.75-76]. Занадто спрощеним і статичним було тлумачення економічної сутності бюджету як відомості державних доходів і видатків, що передбачаються на певний період. Сам перелік доходів і витрат, їх абсолютні розміри відображають лише окремі аспекти великої і складної роботи, яка проводиться в процесі формування бюджету. За межами цього визначення лишаються процеси, в результаті яких бюджет набуває характеру особливого законодавчого акту.

Подальший розвиток суспільних наук, в тому числі права, фінансів вплинув на еволюцію поглядів про економічну сутність і роль бюджету. Все частіше уявлення про бюджет суто як правовий документ, як закон піддавалися практиці. Так, наприклад, Г.І. Тіктін неодноразово підкреслював, що бюджет у чистому вигляді не слід розглядати як фінансово-установчий закон і що взагалі це не правова норма. Бюджет як господарський акт, може набувати зовнішньої форми закону, може поєднуватись з законом, з періодичним фінансовим законом, але ні за яких умов не може стати законом [1, с. 81].

У вітчизняній науковій думці кінця 19 початку 20 століття бюджет часто ототожнювався з державним розписом доходів та видатків. Так, наприклад, професор І.Х. Озеров в «Основах фінансової науки»(1910р.) детально зупинився на розбіжностях поняття «бюджет» і «розпис» та помилковістю їх ототожнення. Він виходив з того, що бюджет - це план ведення державного господарства на даний період часу. А розпис - цифровий вираз плану ведення господарства, який розглядається законодавчими установами та затверджується законодавчою владою[1,с. 87-89].

Фінансова думка за радянської доби надала нам різноманітні приклади визначень державного бюджету, який розглядався як : 1) економічна категорія, 2) фінансовий план держави, 3) централізований фонд грошових коштів, 4) центральна ланка фінансової системи. В умовах Союзу державний бюджет України виконував підпорядковану роль у розподільчих процесах. Він був інструментом перерозподілу ресурсів між галузями республіканського господарства і різними соціальними групами населення на територіях України, а також між територіями всередині республіки.

Суттєвою особливістю формування бюджетів вже на 1991р. був розвиток принципово нових фінансових взаємостосунків між центром та суверенними державами[4, с. 55-57]. Практично було ліквідовано єдину бюджетну систему країни, яка розпалась більш ніж на 55 тис. автономних бюджетів. В результаті загальнодержавний грошовий фонд був поділений за сферами ведення Союзу РСР та суверенних республік. В сучасній українській економічній літературі бюджет трактується як: 1) економічна категорія, 2) правова категорія, 3) фінансовий план, 4) централізований фонд грошових засобів, 5) розпис доходів і видатків.

На думку автора, систему теоретико - методологічних підходів щодо визначення сутності бюджету можна розглядати як складну економічну категорію. Як категорія, бюджет являє собою систему економічних відносин, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу та використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб. Іншими словами, державний бюджет - це грошові відносини, що виникають у держави з фізичними та юридичними особами у зв’язку з розподілом та перерозподілом національного доходу, призначеного для фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів та установ, управління державою, укріплення обороноздатності країни. Будучи частиною бюджетних відносин, державний бюджет як категорія характеризується тими ж рисами, які притаманні фінансам в цілому, але в той же час має свої особливості, які відрізняють його від інших сфер та ланок фінансових відносин. Наприклад, за допомогою бюджету здійснюється перерозподіл національного доходу (національного багатства) між найважливішими сферами суспільного виробництва (промисловістю, сільським господарством, транспортом, будівництвом і т.д.), в межах галузей народного господарства, між сферами суспільної діяльності (виробничою і невиробничою сферами економіки), між регіонами країни та територіями.

Треба зазначити, що важливою умовою успішного функціонування бюджетної системи має стати поглиблення реформи бюджетних відносин між центральними та регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за вирішення економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністративно-територіальних утворень шляхом відповідного розподілу державних видатків та доходів. Реалізація цього положення вимагає визначення розміру адміністративно - територіальних утворень. Це має здійснюватись з урахуванням сукупності відносин щодо розподілу і використання фінансових ресурсів, створюваних на відповідній території, перерозподільних міжрегіональних процесів.

Наша країна має потребу в сильному державному бюджеті, оскільки він повинен істотно впливати на економічний розвиток усіх регіонів, мати реальні інвестиційні зв’язки із народним господарством, забезпечувати регіональну стратегію економічного розвитку країни.

Список використаних джерел

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. -К.: Знання-Прес, 2001.

2. Мочерний С.В. політична економія: навч. посібник – К.: Знання-Прес, 2002. – с.322.

3. Саблук П.Т. Аграрна економіка і політика в Україні: підсумки минулого та погляд у майбутнє. Науково-популярні нариси у трьох томах. Т.ІІ Аграрна економіка в умовах демократичного державотворення. - К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2001. - 484с.

4. Щекович О.С. Ефективність використання бюджетних коштів підприємствами агропромислового комплексу // Матер. VII Міжнар. наук. практ. конф. „Наука і освіта ’2004”. – 2004. – Т. 16. – С. 75-76.

5. Юрчишин В.В., науково-методологічні та організаційні основи розвитку системи управління аграрним сектором економіки // Економіка АПК, 2003, № 1, с. 17-25.