Башкірова.С.А.
ДОННУЄТ
Україна та СОТ: проблеми та перспективи.
Глобалізація — об'єктивний процес, і без
участі в міжнародних інтеграційних процесах вирішити завдання соціально-економічного розвитку
неможливо. На сьогодні, система
світової економіки не може стабільно
розвиватись без втілення в життя
спільних дій та механізмів| співпраці
для усіх країн світу. Саме це
стало причиною утворення
міждержавних економічних організацій| та інституцій, орієнтованих|, окрім
благодійних завдань, на
спостереження за світовим економічним| розвитком.
Однією із таких організацій в сфері міжнародної
торгівлі та інвестиційного
розвитку є Світова організація торгівлі.
Для Україні у сфері
зовнішньоторговельного
співробітництва дискусійним є не сам факт вступу до розвинутих
європейських та світових
структур, а чи є готовою
Україна до рівноправного
співробітництва і який момент або етап її
розвитку є найбільш вчасним для цього
кроку. Вступ Україні до
Світової організації торгівлі має статі потужним
стимулом для
здійснення макроекономічних, структурних| та інституційних реформ. Ринкова конкуренція сприятиме зростанню
загальної ефективності економіки, підвищенню
якості товарів та послуг.
СОТ — організація, сприяюча вільнішому
обміну товарами, послугами, правами інтелектуальної власності. Проте вона лише побічно сприяє
розвитку сучасних внутрішніх ринків капіталу і праці, з|із| чим в
України йдуть справи
значно гірше, ніж із
зовнішньою торгівлею.
Для України має бути прийнятна тільки та модель участі в процесах
глобалізації, яка дозволить значно прискорити її інноваційний розвиток, сприяти
органічному входженню в сучасні високотехнологічні структури на основі
послідовного формування і зміцнення високотехнологічної моделі
конкурентоспроможності.
Верховна Рада 10 квітня ратифікувала
протокол про приєднання України до Усесвітньої торгівельної організації, і з 16 травня наша країна стане
152-м членом цієї організації. Україна узяла на себе зобов'язання з 1 січня
2009 року понизити
ввізні мита на легкові автомобілі з 25 до 10%. Відповідні зміни в Митні тарифи
знаходяться на
розгляді у Верховній Ради.
Будь-яка
інтеграція завжди має прикладне значення, служить одним з інструментів
реалізації державою своїх інтересів на міжнародній арені. Згідно із вимогами СОТ буде удосконалено
систему стандартизації,
сертифікації, застосування санітарних заходів.
Зокрема, це дозволити
оптимізувати терміни видачі та дії
сертифікатів відповідності, усунути дублювання
функцій кількох державних органів
із цього питання.
Після набуття Україною членства СОТ українські
виробники отримають можливість захисту
своїх інтересів відповідно до процедури| розгляду
торговельних суперечок, яка
є потужним механізмом захисту малих
країн-учасників міжнародної торгівлі. Це дає
змогу виробникам, навіть у разі виникнення загрози
факту недобросовісної
конкуренції та запровадження відповідних| обмежувальних заходів, здійснити географічну диверсифікацію ринків збуту своєї
продукції або переорієнтувати виробництво на випуск іншої продукції. Система
Світової організації торгівлі заохочує конкуренцію
і зменшує торговельні бар'єри, внаслідок
чого виграють, насамперед|, споживачі.
Найочевиднішою вигодою вільної торгівлі для споживача
є зниження вартості товарів, робіт
та послуг, що надаються у результаті зниження торговельних
бар'єрів дешевшають готові імпортовані товари і послуги, а
також вітчизняна продукція, у
виробництві якої використовуються імпортні комплектуючі. У середньостроковій перспективі членство
в цій організації має
надзвичайно сильний вплив на українську економіку. Імпорт перш за все Головна небезпека від вступу нашої
країни у СОТ полягає у
низької конкурентоспроможності українського бізнесу перед лицем
транснаціональних корпорацій.
Найголовніша новація — заміна
специфічних імпортних ставок (зафіксованих в іноземній валюті сумі за одиницю
імпортного товару) адвалорними
(у відсотках від
вартості). По розрахунках Державної митної служби, зменшення тарифу повинне
привести до зниження надходжень
до держбюджету на 186 млн доларів в рік.
На деякі сектори зниження імпортних
тарифів може мати серйозний вплив. Зокрема, мита на м'ясо і м'ясну продукцію
знизяться з сьогоднішніх середніх 21,5 до 12,3%, на молоко і молочну продукцію
— з 24,9 до 10%, на муку
і крупи — з 23,4 до 10,3%. А мита на готові до вживання|вжитку| продукти з м'яса і риби впадуть з 17,3 до 8,9%. Отже найближчим
часом об'єм імпортного м'яса, молока і
риби на полицях продуктових магазинів повинен серйозно вирости, а ціни —
небагато зменшитися. Помітне зниження ставок станеться також на автомобільну
техніку (з 10,6 до 6,3%) і меблі — з 9,6 до 3,9%. Проте|однак| не варто забувати, що значна частка імпорту (21% продовольчих і
59% промислових товарів) поступала
з країн СНД, з якими у нас діє зона вільної
торгівлі і ставу мита (за деякими.
Однак вступ до СОТ може привести і до
негативних наслідків до яких слід віднести посилення впливу коливань світової
кон'юнктури на українську економіку. Можливе погіршення динаміки ВВП в перший
період після вступу у СОТ
унаслідок
непідготовленості окремих підприємств і галузей до жорсткішої конкуренції, яку
несе з собою лібералізація
торгівлі і обмеження надання субсидій. В період адаптації механізмів державного
регулювання до міжнародних правил може тимчасово знизитися керованість
економіки.
Свідченням
погіршення торговельної позиції більшості центрально- і східноєвропейських
країн, що інтегрувалися до СОТ, стало зростання від’ємного сальдо їх
зовнішньоторговельного балансу протягом 1999-2003 рр. (табл. 1).
Таблиця 1.
Динаміка сальдо торгівельного балансу окремих Європейських країн, що
приєдналися до СОТ у 1995-1996р. млн.євро.
|
Країна |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
|
Болгарія |
-234,4 |
6,8 |
-789,1 |
-16043,4 |
-21564,0 |
|
Чехія |
-2902,0 |
-41140,3 |
-2174,5 |
-1987,7 |
-25421,0 |
|
Угорщина |
-1933,0 |
-1869,5 |
-2394,4 |
-2796,8 |
-4311,7 |
|
Польща |
-4781,1 |
-14686,5 |
-16393,9 |
-17421,8 |
-18739,2 |
|
Румунія |
-1810,1 |
-2511,9 |
-3156,9 |
-1773,8 |
-2909,1 |
|
Словаччина |
-148,1 |
-1820,0 |
-2094,2 |
-1025,5 |
-994,5 |
З
огляду на дані таблиці можна твердити, що за п’ятирічний період після
інтеграції до системи СОТ жодній із зазначених держав Центральної і Східної
Європи не вдалося кардинально наростити обсяги експорту та зберегти відносно
сталі обсяги імпорту. Фактично це демонструє суттєве розширення ринків збуту
торговельних партнерів СОТ за рахунок нових членів організації.
При
формуванні державної політики України щодо вступу до СОТ необхідно:
-
визначити чіткий термін
остаточного вступу до СОТ і з урахуванням вимог щодо мінімізації негативних
наслідків від такого вступу;
-
виявити потенційні вигоди
та загрози від вступу, на підставі котрих виробити послідовну та узгоджену стратегію прийняття
Україною угод СОТ;
-
визначити умови та терміни
системного захисту пріоритетних галузей економіки із максимальним використанням
механізмів, дозволених системою СОТ;
-
вжити максимально можливих
заходів щодо узгодження вимог СОТ з угодами, укладеними у рамках СНД, які
стосуються міждержавної співпраці та режимів вільної торгівлі;
-
здійснювати гармонізацію
системи стандартів у суворій відповідності із вимогами технологічної,
екологічної безпеки та безпеки життєдіяльності, а також технологічної та
економічної доцільності;
Література:
1.
http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1956
2.
http://rus.newsru.ua/finance/05feb2008/v_vto.html
3.
http://www.expert.ua/articles/7/0/5050/
4.
Пархоменко В. Д.,
Бодяковська Г. «Україна в сучасних інтеграційних процесах. Україна – СОТ» — К.
: УкрІНТЕІ, 2006. — 26с. — (Серія "Сучасні інтеграційні процеси"). —
Бібліогр.: с. 25-26.