Економічні науки / 12

Зеленська О.О.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Зеленський С.М.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Галузеві пріоритети інвестиційної діяльності в соціально-економічному комплексі Чернігівщини

Наслідком сучасної обмеженості реально доступних суб’єктам підприємницької діяльності джерел формування інвестиційних ресурсів, є майже цілковита залежність інвестиційної активності в тих чи інших сферах регіональної економіки від обсягів наявного на сьогодні власного капіталу господарюючих суб’єктів.

Порівняння питомої ваги провідних видів економічної діяльності в обсягах капіталовкладень, прибутку та приросту власного капіталу господарюючих суб’єктів показує, що найбільш активним (серед основних видів економічної діяльності у регіоні) процес інвестування власних коштів в основний капітал є в транспортній галузі та сфері операцій із нерухомим майном. Також досить інтенсивними ці процеси (зокрема і реінвестування прибутку) є в сфері фінансової діяльності.

Натомість промислові та сільськогосподарські підприємства вкладають в основні засоби та інші необоротні активи лише незначну частку отриманого прибутку, що не дає підстав пов’язувати відносно низький рівень інвестиційної активності в цих сферах економіки Чернігівського регіону тільки з їх слабким забезпеченням власними фінансовими ресурсами.

Фінансування необоротних активів не є пріоритетним напрямком використання власного капіталу й для суб’єктів господарювання, які займаються наданням комунальних та індивідуальних послуг (і це при всіх наявних на сьогодні проблемах з оновленням (або хоча б простим відтворенням) основних засобів комунальної сфери регіону).

Таким чином, спостерігається розширення тенденцій до переливу фінансових ресурсів із виробничої в посередницьку діяльність, що відповідним чином позначається на ресурсній забезпеченості інвестиційного процесу в традиційних комплексоутворюючих галузях регіональної соціально-економічної системи.

Незважаючи на деякі винятки, недостатня забезпеченість інвестиційними ресурсами, на нашу думку, повинна розглядатися як одна з ключових причин низького рівня інвестиційної активності в багатьох галузях і сферах економіки Чернігівської області.

Оскільки без забезпечення належної інвестиційної активності на пріоритетних напрямках соціально-економічного розвитку регіону неможливе усунення характерних для економіки Чернігівщини диспропорцій та забезпечення сталого розвитку базових і комплексоутворюючих галузей господарської системи області, сприяння належному ресурсному забезпеченню інвестиційної діяльності суб’єктів зазначених видів економічної діяльності є першочерговим напрямком інвестиційної політики як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях.

Найбільшим приростом обсягів власних фінансових ресурсів, а, отже, і потенційних можливостей нарощування за їх рахунок обсягів інвестицій в основний капітал, відзначаються (з урахуванням наявних розмірів власного капіталу) сфери державного управління та фінансової діяльності (темпи приросту власного капіталу у 2006 році склали, відповідно, 24,8 і 21,4%). Також відносно високими темпами нарощування обсягів власних фінансових ресурсів у Чернігівській області відзначаються такі види економічної діяльності як надання комунальних та індивідуальних послуг (17,0%), оптова і роздрібна торгівля (15,7%).

Натомість підприємства та організації, які належать до сфер освіти, сільського господарства, охорони здоров’я та надання соціальної допомоги відзначаються обмеженими можливостями нарощування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел коштів (темпи приросту власного капіталу складають, відповідно, 2,9, 0,7 та – 11,2%). Враховуючи важливість освітньої галузі з точки зору перспектив забезпечення сталого та ефективного розвитку господарського комплексу Чернігівського регіону (особливо з урахуванням сучасних тенденцій розвитку світової економіки) та місце в його структурі сільського господарства, проблема ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності в цих сферах потребує особливої уваги.

Різна ресурсна забезпеченість галузей регіональної економіки та, відповідно, інтенсивність інвестиційної діяльності не в останню чергу обумовили помітні зміни в структурі господарського комплексу Чернігівщини – підвищення питомої ваги посередницької та управлінської діяльності (торгівля, фінансова діяльність, операції з нерухомістю і т. п.) при суттєвому зниженні частки промисловості, сільського господарства, а також деяких галузей соціальної сфери.

В умовах постіндустріального суспільства підвищення суспільного значення сфери послуг закономірно вважається позитивною тенденцією, але з огляду на реалії вітчизняної економіки (зокрема, поширений спекулятивний характер посередницької діяльності) і стан ресурсного та інфраструктурного забезпечення базових видів економічної діяльності, подібна оцінка наявних структурних трансформацій соціально-економічного комплексу Чернігівщини видається необґрунтованою.

Тому, на нашу думку, нинішні галузеві інвестиційні пріоритети, при їх формальній відповідності світовим стандартам, не сприяють формуванню у відносно близькій перспективі раціональної структури економіки області та забезпеченню комплексного розвитку території регіону.