Економічні науки /6.Маркетинг і менеджмент

Кахович О.О.

Дніпропетровський університет економіки та права, Україна

Маркетингове управління конкурентоспроможністю регіону

Маркетингові методи традиційно застосовуються в організаціях, орієнтованих на отриманні прибутку, і до недавнього часу вважалось, що весь маркетинг – це маркетинг сфери бізнесу. В наш час сфера застосування маркетингу значно розширилася, Узагальнення сучасних підходів до трактування терміну “маркетинг”, аналіз його концептуальних та методологічних питань дозволили зробити висновок, що його концепції носять універсальний характер. Слід зауважити, що в умовах регіоналізації економіки країни, коли перед регіонами постала проблема розробки та реалізації ефективної регіональної політики, спрямованої на реконструкцію економіки, залучення інвестицій, підвищення конкурентоспроможності, необхідність використання маркетингу стрімко зростає. Сучасна теорія розглядає маркетинг з позиції мікро-, мезо- та макрорівня. Мікрорівень є підсистемою системи управління підприємством, функціонування якої забезпечує взаємозв’язок між споживачами та виробниками; мезорівень маркетингової діяльності є підсистемою регіону, яка створює умови для пристосування регіонального відтворення до вимог ринку, що підвищує конкурентоспоспроможність регіону та якість життя населення; макрорівень маркетингової діяльності є підсистемою економічної системи управління уряду. Отже, маркетинг може бути успішно використаний як на рівні окремого підприємства, так і на рівні регіону та країни, в якості ефективного інструменту орієнтації діяльності на задоволення потреб споживачів. Важливим питанням використання маркетингу на рівні регіону є визначення критерію та показника ефективності його функціонування. В ролі такого показника можна використати конкурентоспроможність регіону.

Поняття „конкурентоспроможність регіону” останнім часом достатньо часто використовується в наукових публікаціях, однак не має загальноприйнятого визначення. До речі дехто з авторів визначають як причину подібної ситуації очевидність змісту категорії „конкурентоспроможність регіону”, її подібність до категорії ефективності. [1]. Меркушов В.В. у своїх дослідженнях вказує на те, що сутність конкурентоспроможності визначається її властивостями. Такими властивостями він називає наступні [2]:

· багатоваріантність (конкурентоспроможність може оцінюватися за самими різними характеристиками, що залежать від цілей дослідженням);

· відносність (конкурентоспроможність зберігається лише в певних ситуаціях);

· системність (конкурентоспроможність не може бути визначена за одним параметром);

· розмаїття підходів до оцінки конкурентоспроможності на різних її рівнях

Маркетингове управління конкурентоспроможністю регіону передбачає:

· аналіз можливостей регіону;

· проведення системи маркетингових досліджень;

· вивчення кон’юнктури ринку;

· аналіз потреб в регіоні;

· дослідження регіонів-конкурентів;

· вибір ринку збуту товарів;

· розробку стратегій дії на ринках регіону;

· розробку комплексу маркетингу;

· розвиток інфраструктури регіону;

· проведення виставок,ярмарок та PR-кампаній;

· створення та підтримка позитивного іміджу регіону;

· здійснення контролю за функціонуванням комплексу маркетингу.

При розробці програм маркетингу, які включають розробку та реалізацію довгострокової концепції комплексного розвитку економіки та соціальної сфери регіону, призначеної для поступового усунення його негативних сторін та вирішення складних соціально-економічних проблем, одночасно посилюючи його переваги у порівнянні з іншими регіонами, слід дотримуватися принципів маркетингового управління, зокрема, принципу вивчення особливостей та закономірностей розвитку ринку, моніторинг та формування єдиної інформаційної бази, принципу пристосування до рухливих умов зовнішнього середовища та принципу максимального впливу на внутрішній ринок. У дослідженнях С. Силіної пропонується приймати до уваги наступні принципи регіонального маркетингу [3]:

· цільової орієнтації;

· комплексності;

· злиття до єдиного процесу управлінських зусиль усіх господарюючих суб’єктів регіону.

Дотримання цих принципів сприятиме забезпеченню конкурентоспроможності регіону.

Література

1. Гальвановский М., Жуковская В., Трохимова И. Конкурентоспособность в микро- мезо и макроуровневом измерении. // Российский экономический журнал. - №3. - 2003

2. Меркушов В.В. Кластерный анализ в исследовании конкурентоспособности регионов. – Самара: Изд-во Самар. гос. экон. акад., 2004

3. Силина С. Маркетинговая концепция управления региональным развитием. // Маркетинг.- №1(74). – 2004