Кравець Тетяна Сергіївна

Науковий керівник: Бєляєва Катерина Валерівна

80504703831

ryjaya87_@mail.ru

Донецький національний університет економіки та торгівлі

Імені Михайла Туган-Барановського

Економічні науки (3)

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СТРАХУВАННЯ ІПОТЕКИ

Основне завдання сьогодні в іпотечній сфері полягає у створенні такої системи іпотечного кредитування, яка забезпечувала б доступ якомога більшого числа громадян до іпотечних банківських продуктів на довгостроковій основі та за прийнятними цінами. Але з подовженням терміну дії кредитного договору суттєво зростають ризики, як для кредитора, так і позичальника. У зв'язку із цим, актуальною є проблема створення ефективних механізмів упередження та мінімізації прояву таких ризиків невід’ємною складовою яких виступає система страхування.

Проблема страхування іпотеки постійно знаходиться в центрі уваги багатьох науковців та практиків О.Євтуха, Г.Дорофій, В.Черняхівського, А.Бовкуна, В.Фурмана та інших.

Швидкими темпами страхування іпотеки розвивається і в України, чому сприяє як чинне законодавство, так і практика іпотечного кредитування з притаманними йому ризиками. Іпотечні кредитори на сьогодні в якості обов'язкової вимоги визначають різні види страхування. Такими основними, зокрема, є страхування нерухомості, страхування життя позичальника, страхування від втрати позичальником працездатності та роботи, страхування прав власності на предмет іпотеки. Слід зазначити, що страхові послуги за іпотечними кредитами в різних банках як за асортиментом, так і за ціною суттєво різняться.

Як можна побачити, нині пропозиція страхових послуг на вітчизняному ринку характеризується досить широким їх асортиментом як за видами, так і за умовами надання та вартістю. Позичальник, таким чином, має досить широкі можливості для вибору страховика. Хоча на практиці здійснення такого вибору досить обмежене, головним чином, співпрацею іпотечних кредиторів з конкретними страховими інституціями. Звернення до будь-якого іншого страховика, який випадає з такої зв'язки, своїм наслідком може мати відмову іпотечного кредитора у наданні кредиту.

Існують також проблемні питання, що виникають в процесі правозастосування відповідних норм чинного законодавства, у першу чергу Закону України "Про іпотеку":

1. Закон не визначає термін страхування іпотеки, внаслідок чого не можна чітко визначити, чи має іпотека підлягати обов'язковому страхуванню упродовж усього періоду чинності договору іпотеки;

2. Закон також не врегульовує питання розірвання договору страхування іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекоутримувача;

3. Закон недосконало визначає об’єкт страхування, що призводить до виникнення цілої низки проблем з отримання прав власності на об’єкти незавершеного будівництва та інше нерухоме майно;

4. Законом, не врегульоване питання, за якою вартістю щороку має страхуватися заставлена нерухомість, яка будується впродовж терміну іпотечного договору (адже у такому разі її оціночна вартість постійно зростає), і чи може іпотекодавець у такому випадку розраховувати на додатковий іпотечний кредит, якщо у нього виникає потреба в додаткових коштах для фінансування будівництва цієї заставленої нерухомості.

Виникають певні труднощі і при встановленні конкретних вимог до страхувальників з метою запобігання виникненню в майбутньому конфліктів на предмет спроможності малопотужного страховика відшкодувати вартість предмета іпотеки при настанні страхового випадку. Особливо це стосується регіонів з високою ціновою пропозицією та якісними характеристиками нерухомості, які прямо впливають на її вартість, в тому числі й ту, що підлягає страховому відшкодуванню. До того ж позичальник нині фактично позбавлений можливості вибору страхувальника, який пропонує дешевші послуги, на свій розсуд, оскільки кожний банк, що займається іпотечним кредитуванням, як правило, має "карманну" страхову компанію.

На сьогодні дискусійним є питання обов'язкового характеру страхування предмету іпотеки. На практиці іпотекоутримувачі, а це, як правило, банки, вдаються до формального страхування застав, аби понизити розмір витрат на кредитну операцію за рахунок скорочення переліку страхових ризиків. Разом із тим, кредитор з метою мінімізації можливого ризику втрати предмета застави може підвищити ціну іпотечного кредиту (хоча й у такому разі не виключений варіант зниження привабливості його як кредитора для потенційного позичальника та зниження конкурентних позицій на ринку іпотечного кредитування).

Введення страхування предмета іпотеки в ранг обов'язкового сприятиме також посиленню рівня контролю з боку страхових інститутів за дотриманням іпотекодавцем законодавчих вимог щодо збереження предмета іпотеки.

Слід також враховувати і той факт, що в Україні дедалі гостріше ставиться питання розширення іпотечного кредитування як основного інструменту вирішення житлової проблеми для переважного контингенту громадян, які відчувають потребу у покращенні власних житлових умов. Очікувати розширення кількості іпотечних кредиторів, передусім серед банківських установ, можна лише за умови страхування предмета іпотеки, останнє, у свою чергу, сприятиме збільшенню кількості страхових інституцій, які займатимуться саме таким видом страхування [10].

Таким чином, визначене коло дискусійних питань у сфері іпотечних відносин, які нині в Україні знаходиться на етапі становлення, потребують врегулювання на владному рівні. Апробація різних моделей страхових систем у вітчизняних умовах дозволить визначити найбільш ефективні із них, які в подальшому можуть успішно використовуватися при поширенні іпотечних механізмів у дедалі ширші сфери суспільних відносин.

Література

1. Закон України «Про страхування» // Урядовий кур’єр.-2007.- №11.

2. Дорофій Г. Страхова справа. – К.: Знання, 2008.- 561 с.

3. Осадець. Організаційні форми страхування кредитів. – Львів: Діло, 2007.- 239с.

4. Бовкун А. Страхові компанії побоюються обов'язкового страхування предметів іпотеки // Контракти.-2007.-№10.

5. Черняхівський В. Страхування квартир (будинків), придбаних в кредит // Економіка.-2007.-№6.

6. Страхування предмету іпотеки. – http:// www.insur.avionika.ua/.