УДК:332.3:330.131.7:63:338.43:504

Фактори небезпеки кризи в землекористуванні: еколого-соціальні аспекти

Песчанська Ольга Володимирівна - аспірант кафедри економіки підприємства Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили

Неузгодженість антропогенної діяльності з законами Життя Природи призводить до небезпечного використання земель, насамперед сільськогосподарських угідь – основного джерела продукції харчування. За десять років врожайність сільськогосподарських культур знизилась в 2—3 і більше разів, що є показником екстенсивного ведення сільськогосподарського виробництва. Така ситуація безпосередньо впливає на соціальну обстановку в суспільстві та продовольчу безпеку країни і як наслідок населення розплачується суспільним здоров’ям: хворобами, стресами, неповноцінними дітьми, скороченням тривалості життя, про що свідчить від’ємна тенденція загального приросту (скорочення) населення в Україні за роками.

Якщо чисельність населення країни на початок 1992 р. становила 52, 244 млн. осіб, то на 01.07.2003 р. – лише 47, 49 млн. За результатами проведеного нами екстраполяційного прогнозування за умови продовження цієї тенденції чисельність населення України через вісім-десять років знизиться до 36-37 млн. (рис.1.).

Рис. 1. Зміна чисельності населення України у 1990-2003 рр. (на початок відповідного року) та екстраполяційний прогноз до 2015 р.

У щорічному докладі Комітету з європейського населення Ради Європи про демографічну ситуацію зазначається, що найменшу тривалість життя зафіксовано у Росії (59 років чоловіки і 72 - жінки), України та Білорусі (63 роки чоловіки і 74 - жінки). Середня тривалість життя мешканців України менша, ніж громадян країн Євросоюзу майже на 10 років.

Звертають на себе увагу зміни в структурі хвороб за останні десятиріччя. За даними ВООЗ, 80% екологічно зумовлених захворювань – тяжкі і майже невиліковні .

В Україні щороку виявляється більше 160 тис. нових випадків злоякісних новотворень, майже 100 тис. жителів умирають від раку (табл. 1.), причому 35% померлих - особи працездатного віку.

Таблиця 1.

Динаміка померлих осіб в Україні

	Всього померлих, тис.осіб	з них від хвороб:
		новоутворень
		всього	у тому числі злоякісних
1990	629,6	102,3	101,4
1991	669,9	105,1	104,3
1992	697,1	105,8	105,0
1993	741,7	104,6	103,8
1994	764,6	104,7	103,8
1995	792,6	102,5	101,7
1996	776,7	99,2	98,4
1997	754,2	97,9	97,3
1998	719,9	97,8	97,0
1999	739,2	98,5	97,8
2000	758,1	97,8	97,1
2001	745,9	95,6	94,9
2002	754,9	95,1	94,3
2003	765,4	93,2	92,5

* За даними Національного банку

Щогодини реєструється більше 20 нових випадків захворювання, а 10 жителів України вмирають від раку. За розрахунками фахівців, до 2020 року кількість уперше захворілим раком в Україні перевищить 200 тис. у рік. В 2003 році рівень онкозахворюваності в цілому по Україні склав 325 на 100 тис. населення. На засадах кластерного аналізу статистичних даних щодо захворюваності людей в окремих областях, нами було досліджено (рис. 2), що даний вид захворювання тісно пов'язаний з несприятливими процесами антропогенного характеру.

Рис. 2 Захворюваність населення в областях України в 2005 р (на 100 тис. наявного населення)

За даними медико-соціальних досліджень проведених Українським інститутом суспільного здоров'я основною причиною високої смертності в Україні є забруднювачі навколишнього середовища. Наприклад, більше 30% продуктів харчування, які вживають жителі постраданського простору отруєні нітратами, фосфатами, пестицидами, ртуттю, радіоактивними речовинами.

Виявляється також, що і структура захворювань безпосередньо пов’язана з характерними ознаками забруднюючих речовин в ґрунті (табл. 2).

Таблиця 2

Найпоширеніші екозалежні хвороби людини

Хвороби	Чинники
Хвороби системи крообігу (серце, судини)	Забруднення продуктів харчування токсинами, ендемічність території за мікроелементами (кальцій, магній, мідь, фтор, йод та ін.)
Хвороби органів дихання	Забруднення атмосферного повітря пилом
Хвороби органів травлення	Забруднення продуктів харчування отрутохімікатами
Хвороби ендокринної системи	Забруднення солями важких металів
Хвороби крові	Ендемічність території за мікроелементами (хрому, кобальту, заліза)
Хвороби сечостатевих органів	Нестача або надлишок мікроелементів
Злоякісні новотворення	Забруднення с/г продукції нітратами і нітритами, пестицидами, ендемічність місцевості за мікроелементами

При цьому вчені відзначають, що деякі забруднювачі, які безпосередньо не викликають чи інших змін в організмі, можуть служити фоном, що обумовлює підвищену чутливість до інших одночасних чи більш пізніх впливів, змінювати характер і важкість патологічного процесу. Крім того, неракові ефекти, на відміну від ракових, можуть носити зворотний характер. Також деякі зміни у функціональному стані організму виникають негайно, інші запізнюються. Цей факт свідчить, що необхідним є ретельний облік факторів впливу на здоров’я людини в сфері землекористування, у тому числі дії фонових факторів, прямий вплив яких сам по собі важко виявити. Завдання стає ще більш складним у зв'язку з тім, що спектр змін у стані здоров'я, зумовлений також іншим впливом факторів середовища: соціальними, житлово-побутовими і матеріальними умовами життя, рівенем медичного обслуговування та ін. медико-біологічними факторами.

Відзначимо, що Всесвітня організація здоров'я визначає термін «здоров’я» як стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад. Показник умовного здоров’я, який відображає питому вагу осіб, визначених умовно здоровими, в загальній кількості населення, зменшився з 62,6% у 1990 р. до 34,2% − в 2003 р.

Стан здоров’я населення країни, який є інтегральною характеристикою загального стану суспільства, переконливо свідчить про необхідність переоцінки звичних, традиційно засвоєних норм антропогенної діяльності, пошуку і практичного втілення нетрадиційних підходів і рішень та зміни встановленої шкали моральних оцінок, способу життя й культури людини.