УДК:332.3:330.131.7:63:338.43:504
Фактори небезпеки
кризи в землекористуванні: еколого-соціальні аспекти
Песчанська
Ольга Володимирівна - аспірант кафедри економіки підприємства Миколаївського державного
гуманітарного університету ім. Петра Могили
Неузгодженість
антропогенної діяльності з законами Життя Природи призводить до небезпечного використання земель, насамперед сільськогосподарських
угідь – основного джерела продукції харчування. За десять років врожайність
сільськогосподарських культур знизилась в 2—3 і більше разів, що є показником
екстенсивного ведення сільськогосподарського виробництва. Така ситуація
безпосередньо впливає на соціальну обстановку в суспільстві та продовольчу
безпеку країни і як наслідок населення розплачується суспільним здоров’ям:
хворобами, стресами, неповноцінними дітьми, скороченням тривалості життя, про
що свідчить від’ємна тенденція загального приросту (скорочення) населення в
Україні за роками.
Якщо
чисельність населення країни на початок 1992 р. становила 52, 244 млн. осіб, то
на 01.07.2003 р. – лише 47, 49 млн. За результатами проведеного нами
екстраполяційного прогнозування за умови продовження цієї тенденції чисельність
населення України через вісім-десять років знизиться до 36-37 млн. (рис.1.).

Рис. 1. Зміна чисельності
населення України у 1990-2003 рр. (на початок відповідного року) та
екстраполяційний прогноз до 2015 р.
У щорічному
докладі Комітету з європейського населення Ради Європи про демографічну
ситуацію зазначається, що найменшу тривалість життя зафіксовано у Росії (59
років чоловіки і 72 - жінки), України та Білорусі (63 роки чоловіки і 74 -
жінки). Середня тривалість життя мешканців України менша, ніж громадян країн
Євросоюзу майже на 10 років.
Звертають
на себе увагу зміни в структурі хвороб за останні десятиріччя. За даними
ВООЗ, 80% екологічно зумовлених захворювань – тяжкі і майже невиліковні .
В Україні щороку виявляється
більше 160 тис. нових випадків злоякісних новотворень, майже 100 тис. жителів
умирають від раку (табл. 1.), причому 35% померлих - особи працездатного віку.
Таблиця 1.
Динаміка померлих осіб в Україні
|
|
Всього померлих, тис.осіб |
з них від хвороб: |
|
|
новоутворень |
|||
|
всього |
у тому числі злоякісних |
||
|
1990 |
629,6 |
102,3 |
101,4 |
|
1991 |
669,9 |
105,1 |
104,3 |
|
1992 |
697,1 |
105,8 |
105,0 |
|
1993 |
741,7 |
104,6 |
103,8 |
|
1994 |
764,6 |
104,7 |
103,8 |
|
1995 |
792,6 |
102,5 |
101,7 |
|
1996 |
776,7 |
99,2 |
98,4 |
|
1997 |
754,2 |
97,9 |
97,3 |
|
1998 |
719,9 |
97,8 |
97,0 |
|
1999 |
739,2 |
98,5 |
97,8 |
|
2000 |
758,1 |
97,8 |
97,1 |
|
2001 |
745,9 |
95,6 |
94,9 |
|
2002 |
754,9 |
95,1 |
94,3 |
|
2003 |
765,4 |
93,2 |
92,5 |
* За даними Національного банку
Щогодини реєструється більше 20
нових випадків захворювання, а 10 жителів України вмирають від раку. За
розрахунками фахівців, до 2020 року кількість уперше захворілим раком в Україні
перевищить 200 тис. у рік. В 2003 році
рівень онкозахворюваності в цілому по Україні склав 325 на 100 тис. населення.
На засадах кластерного аналізу статистичних даних щодо захворюваності людей в окремих областях,
нами було досліджено (рис. 2), що даний вид захворювання тісно пов'язаний з несприятливими процесами антропогенного характеру.

Рис. 2 Захворюваність населення в
областях України в 2005 р (на 100 тис. наявного населення)
За даними медико-соціальних
досліджень проведених Українським інститутом
суспільного здоров'я основною причиною високої
смертності в Україні є забруднювачі навколишнього середовища.
Наприклад, більше 30% продуктів харчування, які вживають жителі постраданського
простору отруєні нітратами, фосфатами, пестицидами, ртуттю, радіоактивними
речовинами.
Виявляється також, що і структура
захворювань безпосередньо пов’язана з характерними ознаками забруднюючих
речовин в ґрунті (табл. 2).
Таблиця 2
Найпоширеніші
екозалежні хвороби людини
|
Хвороби |
Чинники
|
|
Хвороби системи крообігу (серце, судини) |
Забруднення продуктів харчування токсинами, ендемічність
території за мікроелементами (кальцій, магній, мідь, фтор, йод та ін.) |
|
Хвороби органів дихання |
Забруднення атмосферного повітря пилом |
|
Хвороби органів травлення |
Забруднення продуктів харчування
отрутохімікатами |
|
Хвороби ендокринної системи |
Забруднення солями важких металів |
|
Хвороби крові |
Ендемічність території за мікроелементами
(хрому, кобальту, заліза) |
|
Хвороби сечостатевих органів |
Нестача або надлишок мікроелементів |
|
Злоякісні новотворення |
Забруднення с/г продукції нітратами і нітритами, пестицидами,
ендемічність місцевості за мікроелементами |
При цьому вчені відзначають, що
деякі забруднювачі, які безпосередньо не викликають чи інших змін в організмі, можуть служити фоном,
що обумовлює підвищену чутливість до інших одночасних чи більш пізніх впливів,
змінювати характер і важкість патологічного процесу. Крім того, неракові
ефекти, на відміну від ракових, можуть носити зворотний характер. Також деякі
зміни у функціональному стані організму виникають негайно, інші запізнюються.
Цей факт свідчить, що необхідним є
ретельний облік факторів впливу на здоров’я людини в сфері землекористування, у
тому числі дії фонових факторів, прямий вплив яких сам по собі важко виявити.
Завдання стає ще більш складним у зв'язку з тім, що спектр змін у стані
здоров'я, зумовлений також іншим впливом факторів середовища: соціальними,
житлово-побутовими і матеріальними умовами життя, рівенем медичного
обслуговування та ін. медико-біологічними факторами.
Відзначимо, що Всесвітня
організація здоров'я визначає термін «здоров’я»
як стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не
лише відсутність хвороб чи фізичних вад. Показник умовного
здоров’я, який відображає питому вагу осіб, визначених умовно здоровими, в
загальній кількості населення, зменшився з 62,6% у 1990 р. до 34,2% − в
2003 р.
Стан здоров’я населення країни,
який є інтегральною характеристикою загального стану суспільства, переконливо
свідчить про необхідність переоцінки звичних,
традиційно засвоєних норм антропогенної діяльності, пошуку і практичного
втілення нетрадиційних підходів і рішень та
зміни встановленої шкали моральних оцінок, способу життя й культури
людини.