Экономика/10. Экономика предприятия

Чмир Ю.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ АСПЕКТІВ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Розвиток ринкових відносин в Україні приводить до відповідальності та самостійності підприємств та інших суб'єктів ринку у розробленні та ухваленні управлінських рішень. Їх ефективність значною мірою залежить від об'єктивної, своєчасної та всебічної оцінки фінансового стану підприємства загалом і ділової активності зокрема.

Метою дослідження статті є розкриття сутності й економічного змісту ділової активності та її аналіз на прикладі ТОВ „Ланком”.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності, значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу ділової активності - основи, на якій грунтуються оптимальні рішення про обсяги майна підприємства та раціональність його використання.

Необхідно зауважити, що ділова активність мінімізує ризик неуспіху в умовах економічної нестабільності ринкового середовища та конкуренції.

"Ділова активність" доволі широке поняття й охоплює практично всі аспекти роботи підприємства. За економічним змістом ділову активність підприємств можна розглядати як у широкому, так і вузькому значенні. У широкому розумінні вона означає весь спектр зусиль підприємства, спрямованих на просування на ринках продукції, праці, капіталу. Тому для підвищення ділової активності керівники підприємств повинні докладати максимум зусиль для поліпшення договірної роботи, умов бізнесу, розширення інформаційного поля. У вужчому розумінні, тобто при аналізі фінансово-господарської діяльності, ділова активність підприємства означає його виробничу й комерційну діяльність.

Інакше кажучи, виділяють ділову активність підприємств щодо мобілізації внутрішніх ресурсів економічного зростання та активність у зовнішньому економічному середовищі. Внутрішня активність виражається у зростанні економічного потенціалу підприємств чи підвищенні ефективності його використання. Активність підприємства у зовнішньому економічному середовищі оцінюється сукупністю кількісних та якісних параметрів, серед яких частка ринку підприємства, обсяги поставок на експорт, динаміка фондової активності, імідж підприємства, його соціальна й природоохоронна активність тощо.

Система показників ділової активності втілюється у додержанні так званого золотого правила економіки підприємства, яке виражається таким співвідношенням (1):

Тп >Тр >Та>100%, (1);

де Тп — темп зростання (зменшення) прибутку;

Тр — темп зростання (зменшення) обсягу реалізації:

Та — темп зростання (зменшення) вартості активів (валюти балансу)

Ця залежність означає, що економічний потенціал підприємств зростає, виручка від реалізації (дохід) випереджає приріст активів, а приріст фінансового результату випереджає приріст виручки від реалізації.

Показники ділової активності доцільно розділити на два рівні: ключові показники (для експрес-аналізу) і додаткові (для поглибленого аналізу). Ключовими показниками є: коефіцієнт стійкості економічного зростання, коефіцієнт оборотності оборотних активів, коефіцієнт оборотності власного капіталу, коефіцієнт ділової активності, тривалість фінансового циклу.

Для визначення резервів зростання ділової активності доцільно визначити
додаткові показники оборотності: коефіцієнт оборотності запасів, тривалість
оборотності запасів, коефіцієнт оборотності коштів у розрахунках, тривалість обігу коштів у розрахунках, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, тривалість оборот кредиторської заборгованості та тривалість операційного циклу.

У процесі аналізу ділової активності проведемо оцінку темпу зміни вартості активів, обсягу реалізації та фінансового результату ТОВ „Ланком” за 2005-2007 роки (табл. 1).

Таблиця 1 – Темпи зміни прибутку, виручки від реалізації і валюти балансу ТОВ „Ланком” за 2005-2006 рр.

Рік	Прибутку	Виручки від реалізації	Валюти балансу
2005-2006	0,3	1,18	0,98
2006-2007	-2,4	0,85	0,96

Аналіз даних табл. 1 дає змогу затверджувати, що на підприємстві „Ланком” співвідношення між темпами зміни цих основних показників діяльності свідчить про скорочення економічного потенціалу, неефективне використання ресурсів та незначний розмір прибутку чи збиткову діяльність.

Основними причинами зниження цих показників є зменшення обсягів виробництва, зростання собівартості та низька конкурентоспроможність виробів, перенасиченість ринку. ТОВ "Ланком" має усі виробничо-фінансові можливості для нарощування обсягів виробництва. На ринку збуту його виробів досить гостра конкуренція. Отже, основний напрям розширення діяльності підприємства й зростання ділової активності полягає в оптимізації асортименту, підвищенні конкурентоспроможності виробів, інтенсифікації маркетингової діяльності.

Таким чином, ділова активність – доволі широке поняття й охоплює майже всі аспекти роботи підприємства. Ділову активність можна розглядати в широкому аспекті, тобто як економічну ділову активність, і у вузькому – як фінансову ділову активність. Основними напрямами зростання ділової активності, залежно від призначення продукції підприємства, є забезпечення в необхідних обсягах високоякісною сировиною, оновлення матеріально-технічної бази, підвищення конкурентоспроможності виробів, пошук нових ринків збуту.

Література:

1. Фінанси підприємств: Підручник / Кер.авт.кол. і наук.ред.проф. А.М Поддєрьогін.-К.:КНЕУ.-2002.- 437 с.

2. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа.-М.:ИНФРА, 2001.-286 с.

3. Бланк И.А. Управление капиталом предприятия.-М., 2003 г.-482 с.