Піпа Г.О.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

секція "Економічні науки"

підсекція(15)

Деякі питання щодо недоцільності заміни ПДВ податком з обороту

Критика сучасної версії українського податку на додану вартість є ровесницею цього податку в нашій країні, і дуже часто критичні зауваження на адресу системи ПДВ мотивують пропозиції щодо повної відміни цього податку та заміни його іншим видом податку на споживання – податком із продажу або податком на оборот. Найнещодавніша ініціатива таких перетворень була висловлена Прем'єр-міністром в березні 2008 року, коли було оголошено, що урядом наразі розглядається можливість і прораховуються потенційні наслідки для бюджету широкомасштабної податкової реформи із заміною теперішнього 20 % ПДВ податком з обороту зі ставкою на рівні 7-10 % .

В коментарії прем'єр-міністра зазначалось, що такі зміни дозволять збільшити бюджетні надходження і привнести загальне покращення в національну податкову систему.

У цій статті показано, що пропонована заміна ПДВ на податок з обороту навряд чи зможе допомогти у досягненні задекларованих цілей. Як раз навпаки, повернення до оподаткування повного обсягу продажів означатиме великий крок назад у розвитку української податкової системи і відволіче увагу від більш конструктивних і ефективних шляхів її подальшого вдосконалення.

У тому вигляді, в якому ПДВ сьогодні існує в Україні, його справді цілком справедливо вважати чи не найбільшою проблемою у податковій системі і джерелом значних структурних викривлень для економіки. Попри певні недоліки в законодавстві, які потребують відлагодження, істинні причини сьогоднішньої економічної хворобливості вітчизняного ПДВ перебувають за межами його законодавчої бази. Натомість, ці причини полягають у глибоко корумпованому адмініструванні цього податку, що базується на організованій системі шахрайської діяльності з активним залученням державних посадовців з контролюючих, правоохоронних та судових органів.

Податок на продаж або оборот накладається на повний обсяг закупівлі товарів та послуг виробником. Залежно від специфіки обраної моделі, він може стягуватись або виключно з роздрібних цін при продажу кінцевому споживачу, або при кожній операції купівлі-продажу в багатоетапному виробничому ланцюжку. Важливо, що в обох випадках, податок стягуєтсья з повної суми операції купівлі-продажу. Принциповою відмінністю ПДВ від обох цих податків є те, що кожен підприємець в багатоетапному виробничому ланцюжку не лише сплачує ПДВ з усіх операцій продажу, але і має право на відшкодування сум цього податку, сплаченого в сумі своїх закупівель. Таким чином, ПДВ стягується лише з обсягу тої вартості, що була додана до товарів на кожній із стадій виробництва.

Як податок на продаж, так і податок з обороту, мають низку загальновизнаних негативних рис, найдеструктивнішою з яких є їх шкідливий вплив на вітчизняний приватний сектор, і, зокрема, на його міжнародну конкурентоспроможність. Однак такі податки, як правило, не лише створюють перешкоди для розвитку приватного сектора, але і мають негативні макроекономічні та соціальні наслідки. Отже, із впровадженням таких податків виникають проблеми: зниження конкурентоздатності вітчизняного виробництва; специфічні перешкоди для експортного сектору; звуження можливостей для інвестицій; додаткові стимули для уникнення від сплати податків; висока ймовірність подальшого викривлення податкової бази; повернення заборгованості з відшкодування ПДВ; ускладнення бюджетного прогнозування та контролю над збором доходів; євроінтеграційні процеси; міжнародний досвіт.

До адекватності сплати ПДВ ставлять також питання, пов'язане із оцінкою тих адміністративних ускладнень, які він створює для повсякденних операцій ведення бізнесу в країні. Зокрема, ці критичні зауваження часто сфокусовані на тому, що сплата ПДВ тимчасово позбавляє підприємців змоги використовувати частину своїх оборотних коштів, а також на технічних складностях бухгалтерського обліку та інших адміністративних процедур, повязаних з ПДВ.

Є абсолютно очевидним, що жодна з цих проблем не зникне з запровадженням будь-якої із альтернативних форм оподаткування споживання. Податок на оборот скоротить потоки оборотних коштів вітчизняного бізнесу, не залишаючи можливості отримати відшкодування навіть у перспективі. Адміністративні процедури та бухгалтерський облік також не можуть стати простішими.

Отже, зміни у податковій політиці є тривожним сигналом про ймовірність значного кроку назад із економічними втратами як у довготерміновій, так і у короткотерміновій перспективі. Основним каналом негативного впливу при цьому повинно стати погіршення умов для ведення бізнесу та інвестиційного клімату, а також пов'язане з цим зниження конкурентоспроможності українського виробництва, особливо в частині експортної діяльності. Крім того, цей радикальний крок означав би серйозне відхилення від задекларованої Україною стратегічної мети поступової інтеграції до європейських економічних інститутів. Проблеми сьогоднішнього ПДВ повинні активно вирішуватись, однак необхідні для цього кроки є набагато менш радикальними ніж повне знищення цього податку, позитивні якості якого заслуговують на розгляд і збереження.

Література:

1. Иванов П.П. Налоги и экономика.,- М., 2006.

2. Крижановський Б.І. Практика оподаткування в Україні і на Заході // Вісник національної АН України – 2007 р. - №6, №7-8.

3. Катерина Майнзюк. World Tax.- Лондонська школа економіки (Великобританія), 2008 р.

5. Омельченко А. Податкова політика в Україні: перспективи розвитку

// Юридичний вісник України - 2007 - №43.