Экономические науки/ 2. Внешнеэкономическая деятельность
Сазонова О.О.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського, Україна
СТРАХОВИЙ
РИНОК УКРАЇНИ – ІНТЕГРАЦІЯ У СВІТОВИЙ ПРОСТІР
Сьогодні Україна опинилася в ситуації,
коли в найкоротший термін їй треба обрати найраціональніший шлях переходу до
нової, більш ефективної економіки, здатної забезпечити добробут країни, успішно розвивати соціальну сферу,
підвищити рівень життя усіх громадян. Водночас трансформування української
економіки має враховувати значні зміни у геополітичній і геоекономічній
ситуації, які пов’язані з процесом глобалізації. Глобалізація світової
економіки, об’єктивна реальність кінця ХХ – початку ХХІ ст., не минула і
системи страхових відносин. Актуальність теми полягає у тому, що більшість
страхових компаній, які функціонують на ринку України є компаніями з іноземним
капіталом. Тому треба розглянути позитивні та негативні наслідки інтеграції
страхового ринку України до світового співтовариства для вибору найбільш
оптимальної політики держави в цій сфері.
В Україні дослідженню процесу
глобалізації вітчизняного страхового ринку присвячені праці таких науковців, як
Базилевича В.В., Внукової Н. М., Волого К. Г., Заруби О. Д., Лутака М. Д.,
Осадця С.С. та інших.
Метою дослідження є виявлення негативних
і позитивних наслідків інтеграції українського страхового ринку до світового
простору та розробка рішень, які допомогли б ефективно використовувати переваги
глобалізації світової економіки.
Сучасний стан та процеси розвитку
страхового ринку в Україні показують, що цей сегмент ринкової економіки має
певні позитивні перспективи формування подальшого вдосконалення структури і
інфраструктури. [3]
Говорити про сформований і тим паче
конкурентний страховий ринок України поки що передчасно. Рівень покриття
потенційних ризиків становить не більш як 10% (у більшості розвинутих країн –
не менш як 90 – 95%). Обсяг наданих страхових послуг в Україні у 2006 р. менший
від такого ж показника у Німеччині у 626 разів, у Франції – у 589, у Росії – у
20, у Польщі – у 19 разів.[4]
Як було зазначено раніше, основна
більшість страхових компаній, які функціонують на ринку України є компаніями з
іноземним капіталом. Групу лідерів за даними 2007 р. очолили страхові компанії
«РОСНО Україна», «Альфа-Гарант», «ИНГО Україна», «Граве Україна», «Alico AIG Life».
Російська група «РОСНО», яку контролює
німецький фінансовий холдінг Allianz Group і російська
АФК «Система», почала працювати в Україні у вересні 2005 р., придбавши страхову
компанію «Геліос». Основний показник,
який характеризує прибутковість роботи страховика – комбінований коефіцієнт
«РОСНО Україна» на 2007 р. складає 0,85 при середньоєвропейському стандарті
0,95. Компанія «Граве Україна» належить австрійському холдінгу Grazer Wechselseitige Versicherung AG. Страхові
платежі компанії склали 38,1 млн грн. за минулий рік. Страхова компанія «Alico AIG Life» належить компанії «Alico», яка входить у найбільший у
світі страховий холдінг AIG. Страхові платежі компанії склали 46,1 млн грн. за
минулий рік.[2]
Скажемо кілька слів відносно головних
переваг та недоліків відкритих страхових ринків. До числа перших відносяться
підвищення конкурентоспроможності, а відповідно і рівня цін, надходження
іноземних інвестицій і нових технологій, збільшення страхових зборів.
Серед можливих негативних наслідків
необхідно виділити захоплення ринку іноземними страховиками, використання ними
української економіки тільки для отримання фінансових коштів з подальшим їх
вивезенням закордон, активний вплив на державну політику, в тому числі в
області страхового нагляду.
Проблема залежності українського бізнесу від
іноземних страховиків активно розглядається багатьма українськими аналітиками,
які негативно ставляться до цього процесу. Але, беручи до уваги існуючу різницю
між темпами росту українського страхового капіталу і страхових премій по
добровільному страхуванню, стає очевидним, що наш страховий бізнес вже давно
залежить від міжнародного ринку перестрахування. Відмова іноземних
перестраховиків приймати на перестрахування українські ризики призведе
вітчизняний ринок до банкрутства.[3]
В процесі глобалізації українського
страхового ринку, головним завданням уряду є залучення іноземних страховиків
шляхом здійснення цілого комплексу заходів (перш за все спрямованих на
підвищення платежеспроможного попиту). Тільки після досягнення певних успіхів в
вирішенні цього завдання можна буде казати про введення більш жорстких заходів
регулювання діяльності іноземних страхових компаній, таких як особливий
механізм оподаткування; спеціальний порядок розміщення страхових резервів;
внесення грошового депозиту в Центральний банк на весь період діяльності (як це
робиться в Китаї); дотримання відповідного співвідношення в апараті іноземного
страховика іноземних і вітчизняних службовців (як в США, Італії); розміщення
грошових коштів статутного капіталу тільки в Україні у відповідних формах.[4]
Аналіз причин, форм, тенденцій
глобалізації страхової світової системи допоможе оптимально сформувати напрями
розвитку страхового ринку України. Великі зусилля знадобляться для адаптації
національних страхових продуктів до вимог страхового ринку, підвищення їхніх
параметрів до конкурентоспроможного рівня.
Таким чином, у процесі глобалізації
світового страхування розвиток страхового ринку України може відбуватися шляхом
орієнтації страхової політики на
підвищення конкурентоспроможності національної страхової системи.
Для України, як незалежної держави, яка
сьогодні здійснює глибоку трансформацію національної економіки, важливим
завданням є вирішення питання про те, яким чином міжнародна страхова система
може допомогти їй вийти на шлях стабільного розвитку. У світі, де окремі
держави все більше залежать у своєму економічному розвитку від стану всієї
світової економіки, кожна країна відіграє певну роль у вирішенні глобальних
проблем. Україна може і має зайняти належне, гідне місце у міжнародній
страховій системі і світовій економіці в цілому, увійти в універсальну страхову
систему, яка поєднує разом високорозвинені країни, країни, що розвиваються і
країни з перехідною економікою на основі базових міжнародних правил і
дисциплін.
1. Осика С. Г., Страховий ринок України/ 3-є видання,
перероблене і доповнене. – К.: “К.І.С.”. - 2006. – 514с.
2. Медведєва Т. Развитие отечественного рынка страховых
услуг // Экономист. – 2006. - №11. – С 87.
3. П’ятницькій В. Т. Концептуальні засади страхування //
Вісник УАДУ. 2007. – №2. - С. 329 – 343.
4. Шиман М. Глобализация как источник конкуренции, конфликтов
и возможностей // Проблемы теории и практики управления. – 2007. - №1. – С. 53.