Экономические науки / Банки и банковская система

Добаріна Г.Є.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Прозорість банківської системи

Потреба в якісній, своєчасній та достатній інформації завжди існувала та існує на будь-якому фінансовому ринку, як міжнародному, так і вітчизняному.

Пріоритетними завданнями для інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір є підвищення якості корпоративного управління в банках, забезпечення прозорості функціонування банківської системи, продовження роботи з адаптації банківського законодавства України до законодавства Європейського Союзу та рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду та інших міжнародних організацій.

Забезпечення стабільності банківської системи та довіри до неї передбачає впровадження в банківську практику стандартів прозорості та відкритості інформації.

Для досягнення прозорості банки повинні надавати інформацію про кредити – розшифровувати кредитний портфель з урахуванням строків погашення кредитів за видами кредитів, секторами економіки, регіонами, обсяги прострочених та проблемних кредитів. Також необхідно висвітлювати організацію управління кредитним ризиком: резерви під знецінені кредити; політику щодо використання забезпечення та гарантій; використання методів оцінки кредитів; інструменти портфельних ризиків.

Сьогодні в банківській системі України спостерігається недостатній рівень розкриття інформації, потрібної користувачам.

Наразі існує лише декілька факторів, які стимулюють українські банки оприлюднювати більший обсяг інформації про свою діяльність, як фінансового, так і не фінансового характеру:

- по-перше, це активна експансія на ринок банківських послуг і поява нових власних продуктів. Без розуміння сутності ризиків і переваг нового банківського продукту клієнт банку не стане його використовувати. Аналогічне нерозуміння з боку інвестора збільшує ризики банку в очах такого інвестора, що неминуче негативно позначається на вартості капіталу та бажанні вкладати кошти в банк. Тому банки проводять активну політику інформування потенційних клієнтів та інвесторів про свою діяльність, тактику та стратегію розвитку;

- по-друге, вихід банків на ринок облігаційних позик, здійснення первинної емісії або продаж акцій на фондовому ринку, що більшою мірою впливає на розкриття інформації. Так, згідно з вимогами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо реєстрації публічних випусків облігацій, емітенти повинні включати в проспект випуску значний обсяг інформації, необхідної як для потенційного інвестора в боргові цінні папери, так і для власників акцій та клієнтів банку.

З усього обсягу інформації, що підлягає розкриттю банками, достатньо повно оприлюднюється фінансова інформація в щорічній фінансовій звітності, яка надається Національному банку України. Така інформація повинна містити: організаційну структуру банку; види діяльності, стратегічну мету та спеціалізацію банку; характеристику банківської діяльності; результат від банківських та інших операцій; злиття, приєднання, поділ, перетворення банків; управління ризиками, а саме: основні завдання та функції спостережної ради, правління, профільних комітетів щодо управління ризиками, наявність та повноваження підрозділу з управління ризиками, методи оцінки ризиків, які використовуються банком, наявність внутрішньої нормативної бази з управління ризиками; управління банком; відповідальність і функції спостережної ради та правління банку; частку керівництва в акціях; інформацію про іноземних інвесторів та їхню частку в статутному капіталі.

Державне регулювання покликане збільшити обсяги інформації, що надається банками. НБУ було зроблено багато кроків для покращення ситуації у сфері підвищення прозорості банківської системи: були суттєво доопрацьовані вимоги до інформації, яка має міститись у фінансовій звітності банків згідно з рекомендаціями Міжнародного стандарту фінансової звітності.

Підвищенню рівня інформаційної прозорості банків буде також сприяти постанова Правління Національного банку «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28 березня 2007 р. № 98. у ній враховані принципи Базельського комітету з питань банківського нагляду щодо вдосконалення корпоративного управління в банках і принципи корпоративного управління Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Існує нагальна потреба у подальшому доопрацьовуванні нормативної бази в частині запровадження рекомендацій Базельського комітету щодо розкриття банками кількісної та якісної інформації.

У результаті процесів інтеграції інформаційна прозорість і, як наслідок, якість послуг на ринку банківських послуг поступово зростатиме. Тому важливо заздалегідь вживати заходів щодо адаптації банківського законодавства України до законодавства Європейського Союзу, рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду та інших міжнародних організацій. Успіх цього процесу значною мірою залежить від ефективності співпраці органів державної влади з банківською системою. В майбутньому виникатиме необхідність у більш широкій співпраці, координації роботи із забезпечення прозорості функціонування банківської системи України. Такі події сприятимуть більш послідовному впровадженню стандартів і приведенню вимог щодо інформаційної прозорості і відповідність до найкращої міжнародної практики.

Література

1. В. Крилова, А. Незнакова. Світовий досвід та українські перспективи прозорості банківської системи. // Банківська справа – 2007. - № 3. с. 20 – 34.

2. Кротюк В., Куценко О. Базель II: нова концептуальна редакція Базельської угоди про капітал. // Вісник Національного банку України ю 2006. - № 3.