Подорога Н. О.

Науковий керівник: Камінський П.Д., доцент кафедри міжнародної економіки.

Інтеграція України до ЄС.

Інтеграція України в міжнародні економічні структури в глобальному вимірі має своєю стратегічною метою створення найбільш сприятливих умов для ефективної, виходячи з її національних інтересів, участі країни у процесах економічної глобалізації, і органічного входження України у систему глобального економічного регулювання.

Україна ще на початку свого становлення, як суверенної держави, проголосила курс на європейську інтеграцію, що є стратегічною метою зовнішньої політики України. Втіленням цієї мети стала Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, яке вступило у дію з 1 березня 1998 року. Але існує ціла низка причин, завдяки яким Україна не має можливості потрапити до списку країн-кандидатів вступу до ЄС. Реальність сьогодні така, що Європейська Комісія не має наміру розглядати Україну, як потенційного кандидата вступу до ЄС. Цей факт засвідчено у Документі під назвою «Розширена Європа – сусідство: нові рамки взаємин зі східними та південними сусідами». Головна мета документа – створення у торгівлі зі вказаними країнами зони процвітання та дружніх відносин. Але про підписання європейських угод чи про асоціацію з країнами-сусідами мова в цьому документі не йде. Необхідно зазначити, що Україна насправді не відповідає більшості критеріїв Європейського союзу. Так за розрахунками аналітичного центру «Ітекс» для виконання економічного критерію вступу до ЄС (ВВП країни-кандидата повинен бути не менше 25 – 35% ВВП найбільш розвинених країн ЄС) Україні, при сьогоднішніх темпах росту економіки 8%, знадобиться 25 – 27 років.

Поки що найбільш перспективною для України є її співпраця з ЄС у енергетичній сфері. Одним з найбільш реальних кроків на шляху інтеграції є створення Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору Одеса-Броди-країни Західної Європи (ЄАНТК). Важливим інтеграційним фактором залишається і співпраця України з ЄС в транспортуванні природного газу.

Найбільш приоритетним напрямком розвитку економічної співпраці України з ЄС є активізація промислової кооперації в машинобудівництві та металообробці, сільському господарстві та легкій промисловості, електроенергетиці тощо. Це буде потребувати невідкладної адаптації українських підприємств до умов і потреб ЄС.

Українські політики неодноразово заявляли, що кінцевою метою концепції «сусідства» має стати підписання угоди про створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Але в цьому питанні представники ЄС наголосили, що спочатку Україна має вступити до Світової Організації Торгівлі (СОТ), а потім вже стане можливим розгляд ідеї створення єдиного економічного простору.

Треба відмітити, що Україна вже зробила значні кроки у цьому напрямку. Україна стане 152-ю країною – членом СОТ 16 травня 2008 року. Документ був підписаний президентом України Віктором Ющенко й гендиректором СОТ Паскалем Лами 5 лютого цього року. Парламент України ратифікував протокол про приєднання країни до СОТ 10 квітня, а президент підписав закон про ратифікацію протоколу 16 квітня. За правилами СОТ, країна, що підписала протокол про вступ, стає повноправним членом організації через 30 днів після його ратифікації. Проголошений Україною курс на інтеграцію до ЄС має бути підкріплений діями відносно створення належних передумов цієї інтеграції. Прогрес налагодження тісних інтеграційних відносин України з ЄС передбачає:

§ вирішення Україною всього комплексу проблем, пов’язаних зі вступом до ВТО;

§ погодження торгівельного режиму України у відповідності до норм ЄС;

§ встановлення дієвого кордону України з РФ, Білорусією та Молдовою;

§ досягнення домовленостей з ЄС щодо спрощення візового режиму між Україною та ЄС, загального контролю над кордонами та поступового переходу до режиму вільного перетину кордонів між Україною та ЄС;

§ реформування бухгалтерської системи згідно з міжнародними стандартами та стандартами ЄС;

§ зняття перешкод, що стримують розвиток транспортної інфраструктури, створення бази для реконструкції дорожнього господарства;

§ створення митного союзу Україна – ЄС;

§ забезпечення поступового впровадження встановлених у ЄС критеріїв вступу України до валютного союзу ЄС.

Окремо потрібно звернути увагу на такий ключовий критерій отримання тією чи іншою країною статусу асоційованого члена ЄС, як рівень доходу на душу населення. Країна, яка має за мету стати членом ЄС, потрібна забезпечити такий рівень доходу на душу населення, який був би не менше половини середнього рівня доходу на душу населення в країнах ЄС. На сьогоднішній день середній доход на душу населення складає приблизно 10 тис. дол. на рік. В Україні у 2007 році дохід на душу населення складаю приблизно 550 дол. на рік. За годину роботи робітник в Україні отримує менше половини долара в той час, як у країнах ЄС погодинна оплата робітнику приблизно складає 62 дол. Це означає, що для досягнення рівня європейських стандартів щодо рівня доходу на душу населення його рівень в Україні повинен зрости не менше ніж у 20 разів.

Таким чином, державна політика інтеграції України до Європейського Союзу відповідає життєво важливим інтересам українського народу. Європейська інтеграція є найбільш визначним фактором, як міжнародної діяльності України, так і її внутрішньої політики на тривалу перспективу, закріплює безпеку та позитивно впливає на відносини України з усіма країнами світу. Невідхильна реалізація курсу на інтеграцію у Європейський Союз забезпечить гарантії прав людини, розвиток в Україні громадянського суспільства, побудову соціально орієнтованої ринкової економіки.

Список літератури.

1. Тристоронній підхід до Європейської та Євроатлантичної інтеграції. Аналітична доповідь підготовлена Україно-молдавсько-румунською аналітичною групою. – Київ-Кишинев-Бухарест 2007 р.

2. Международное сотрудничество: евроинтеграция и евроатлантическая интеграция: Учебное пособие/ В.И. Дубницкий, В.Ю. Королев, В.Ю. Паршакова – Донецк: 2007. – 436 с.

3. Україна – ЄС: від плану дій до посиленої угоди/ К: 2007. – 244 с.

4. Політика європейської інтеграції: навч. посібник/ За ред. В. Г. Воронкової. – К.: 2007. – 509 с.

5. Міжнародні організації: навч. псібник/ О. С. Кучик. К.: 2007. – 749 с.