Экономические науки / 11.
Логистика
БАБІЙ І.В., МОТУЗ Т.Я.
Хмельницький національний університет
Взаємозв’язок логістики
з виробництвом
Виробнича логістика — найскладніша та
найменш вивчена, а тому все ще мало застосовувана на практиці в нашій країні.
Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків всередині
підприємств які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги.
Оскільки логістика є господарським
мисленням, керівною концепцією, яка характеризується розглядом загальної підприємницької
оцінки, а, отже, пов’язана з усіма сферами діяльності, то проблема
взаємозв’язку логістики з виробництвом на даний час є досить актуальною.
Головним напрямком, в якому логістика
повинна розглядатися, це логістика саме в середині фірми. І специфічність у
тому, що вона може впливати на формування місії фірми. Мікро- чи внутрішньо
фірмове середовище розглядається в таких аспектах: по-перше, з точки зору
визначення і формування таких понять, як конкурентна перевага і логістичний
ланцюг; по-друге, ідентифікація відносин між логістичним та іншими напрямами
діяльності фірми, які входять елементами в логістичний ланцюг. По-третє,
великого значення надається факторам, які впливають на формування витрат, в
тому числі логістичних. Такий розгляд ініціює необхідність встановлення
взаємозв'язку між логістикою і виробництвом.
Принципово важливою тут є діяльність,
яка має відношення до виробництва чи складання матеріалів (частин) в готовий
продукт або напівфабрикати. Це в свою чергу включає такі допоміжні види діяльності,
як планування виробничого процесу, ремонт обладнання, випробування тощо.
Класична модель логістичного інтерфейсу
і виробничого менеджменту стосується тривалості виробничого циклу з нечастими
змінами самої структури виробництва чи переналадки (зміни) самої виробничої
лінії, оскільки це може впливати на зберігання кінцевих продуктів, параметри
постачання тощо. Таким чином, основне виробництво вимагає дбайливого вивчення
всіх переваг і недоліків тривалого виробничого циклу на противагу короткому.
З іншого боку, керівник виробництва
зацікавлений в мінімальному впливі сезонного попиту на товари на режим
виробництва, позаяк це впливатиме на ефективність використання потужності
підприємства та витратні характеристики виробництва. Отже, це вимагає впровадження
певних, компенсаційних засобів для вирішення цієї проблеми, а саме - зниження
витрат на виробництво.
Менеджер з логістики в сфері постачання
відповідає за рух і складування матеріалів і сировини, які використовуються для
виробництва, а це означає, що логістика і виробництво тісно пов'язані з
постачанням. Зв'язок між логістикою і виробництвом стає актуальнішим на
сучасному етапі, коли постачання сировини і матеріалів все частіше здійснюється
з-за кордону.
Іншим напрямком діяльності фірми, який
пов'язаний з логістикою і виробництвом, є пакування, яке в багатьох фірмах
трактується як логістична діяльність. В даній ситуації і виробництво, і
логістико-менеджмент суттєво впливають на пакування, оскільки саме воно захищає
товари від пошкоджень.
Логістичні системи, які досліджує
виробнича логістика, називаються внутрішньовиробничими логістичними системами.
Якщо виходити із зазначеної раніше просторової декомпозиції логістики, то
внутрішньовиробничу логістичну систему слід віднести до мікрологістики. У той
же час внутрішньовиробничі логістичні системи .можна розглядати на макро - і
мікрорі вні.
Роль внутрішньовиробничих логістичних
систем (ВЛС) на макрорівні визначається такими факторами:
• ВЛС
підприємств є джерелами матеріальних потоків і первинної інформації;
•
ВЛС підприємств задають певний ритм
всьому логістичному ланцюгу. Решта його елементів, у тому числі система
постачання і збуту, транспортна система повинні функціонувати відповідно до
ритму ВЛС;
•
логістика виступає координатором,
стимулятором і організатором зв'язку між усіма суб'єктами підприємства і його
клієнтурою. Тому основна мета ВЛС полягає в координації планування й управління
виробництвом, реалізації оперативних і стратегічних планів;
•
можливість адаптації макрологістичних
систем до змін навколишнього середовища істотною мірою визначається здатністю
вхідних внутрішньовиробничих логістичних систем швидко змінювати якісний і
кількісний склад вихідного матеріального потоку, тобто асортимент і кількість
продукції, що випускається;
•
ВЛС у мініатюрі є системою, у рамках
якої функціонують підсистеми постачання і збуту, промислового транспорту,
виробничі ділянки підприємства. Моделювання процесів ВЛС дозволяє отримати
цінну інформацію для дослідження закономірностей роботи всієї логістичної системи
- про гнучкість, стійкість, надійність і т.п.
На мікрорівні внутрішньовиробнича
логістика виступає центром управління, планування, координації та контролю всіх
основних потоків, наявних на промисловому підприємстві: матеріальних,
інформаційних та інших. Тут внутрішньовиробничі логістичні системи є рядом
підсистем, що перебувають у відносинах і зв'язках одна з одною, утворюють певну
цілісність, єдність. Ці підсистеми: закупівля, склади, запаси, обслуговування
виробництва, транспорт, інформація, збут і кадри - забезпечують входження
матеріального потоку в систему, проходження всередині неї та вихід із системи.
Таким чином, завдання виробничої логістики відображають
організацію управління матеріальними та інформаційними потоками не просто
всередині логістичної системи, а в рамках процесу виробництва.
Оскільки виробнича логістика є
найскладніша та найменш вивчена наука, а тому все ще й і мало застосовувана в
нашій країні, її потрібно вивчати та активно впроваджувати отримані результати
досліджень на практиці.