Економічні науки /10. Економіка підприємства

Сяська О.В.

(Національний університет водного господарства та природокористування)

Плата за водокористування як інструмент стимулювання раціонального використання водних ресурсів

Концепція „безплатності” природних ресурсів, що панувала до початку 80-х років супроводжувалась нераціональним використанням дарів природи, що в свою чергу, привело до їх дефіциту. Постійний розвиток економіки України вимагає залучення все більшої кількості природних ресурсів, отже, постає потреба в застосуванні їх економічної оцінки.

Проблема економічної оцінки води найбільш гостро стосується комунальних підприємств, оскільки основними платниками за надані послуги з водопостачання та водовідведення є більша частина населення країни. Однією з основних особливостей комунальних підприємств, які використовують близько 18% водних ресурсів від загального водоспоживання, є високі вимоги до якості води та надійності водозабезпечення.

Підприємства водопровідно-каналізаційного господарства є природними монополістами і свою діяльність здійснюють під жорстким контролем органів місцевого самоврядування та держадміністрації. Тарифи цих підприємств більше реагують на розмір витрат, ніж на рівень попиту.

В даній роботі об’єктом дослідження є Рівненське обласне виробниче комерційне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства „Рівнеоблводоканал”, яке надає послуги з водопостачання і водовідведення населенню, бюджетним організаціям та іншим споживачам. Підприємство сплачує до державного бюджету податки в якості збору за геологорозвідувальні роботи (за забір води) та збору за спеціальне водокористування (за втрати води та за використання води на власні потреби).

В 2007 р. підприємством „Рівнеоблводоканал” було реалізовано 13915,5 тис. м³ води. При цьому в державний бюджет було сплачено 794835,88 грн. в якості збору за геологорозвідувальні роботи та 381732,98 грн. – за спеціальне водокористування.

Проаналізувавши фінансово-господарську діяльність РОВКП ВКГ „Рівнеоблводоканал” за період 2005 – 2007 рр., було встановлено, що найбільш вагомими для підприємства витратами є плата за електроенергію (більше 40% від собівартості), яка суттєво впливає на розмір тарифу. Значною проблемою для підприємства є великі втрати води при її транспортуванні (в середньому 30% від об’єму піднятої води).

В 2006 р. на підприємстві „Рівнеоблводоканал” собівартість води становила 1,3549 грн./м³, а базовий тариф – 1,8047 грн./м³. При цьому частка податків (збір за геологорозвідувальні роботи та спеціальне водокористування) складала лише 6,21 коп. за 1 м³ реалізованої води (4,58% від собівартості).

В 2007 р. нормативи плати за воду в порівнянні з 2006 р. були збільшені (збір за геологорозвідувальні роботи – в 1,09 рази, а збір за спеціальне водокористування – в 2,45 рази). Однак, за рахунок зменшення витрат на електроенергію підприємству вдалося залишити тарифи на рівні 2006 р.

В даній роботі ми досліджували як впливає збільшення нормативів плати за воду (які, на наш погляд, є занизькими) на розмір тарифу. На основі розробленої методики [1] були встановлені функціональні залежності між:

– тарифом і нормативами плати за воду, які включають збір за спеціальне водокористування та геологорозвідувальні роботи;

– тарифом і втратами води при її транспортуванні.

Проведене дослідження показало, що збільшення нормативів плати за воду приводить до незначного підвищення тарифу. Наприклад, збільшення нормативів плати за воду (збір за геологорозвідувальні роботи та спеціальне водокористування) на підприємстві „Рівнеоблводоканал” в 2007 р. у 10 разів (при незмінних статтях інших витрат) привело б до збільшення тарифу на 74 коп. за м³. Це підтверджують результати діяльності підприємства в 2007 р., коли нормативи були підвищені в середньому в 1,77 рази.

Головною проблемою для підприємства є великі втрати води при її транспортуванні. Дослідження показало, що якби в 2007 р. підприємству „Рівнеоблводоканал” вдалося зменшити втрати води в 2 рази (з 30% до 15% при незмінних статтях інших витрат), то за рахунок цього можна було б зменшити базовий тариф на 18 коп. за 1 м³.

Великим резервом для покращення діяльності підприємства є економія електроенергії. Реалізація даного заходу дала б можливість направити зекономлені кошти на заходи щодо зменшення втрат води або на інші потреби підприємства. Так, в 2007 р. на РОВКП ВКГ „Рівнеоблводоканал” в порівнянні з 2006 р. споживання електроенергії було зменшено на 7 млн. кВт/год. вартістю 2,8 млн. грн., що дало змогу компенсувати підвищення нормативів плати за воду і отримати прибуток від основної діяльності в розмірі 600 тис. грн.

Сьогодні проблема раціонального використання води та усунення її втрат є актуальною не тільки для підприємства „Рівнеоблводоканал”, але і для всіх водопровідно-каналізаційних підприємств. Вона характерна для промисловості та сільського господарства кожного регіону України. Ця проблема є однією з найважливіших народногосподарських задач, вирішення якої залежить від усіх галузей, причетних до видобування, підготовки, подачі та витрачання води.

В умовах ринкових відносин підвищення ціни водних ресурсів сприятиме їх раціональному та економному використанні. Низька вартість води створює умови для неефективного водокористування. В той же час, реформування водоресурсних платежів не повинно істотно впливати на вартість кінцевої продукції, тому підвищення ціни на воду бажано здійснювати за рахунок зменшення її втрат при транспортуванні. Економія водних ресурсів сприятиме захисту водних джерел від виснаження і забруднення.

Література:

1. Хвесик М.А., Сяська О.В. Актуальні проблеми водогосподарської діяльності водопровідно-каналізаційних підприємств // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економіка: Зб. наук. пр. – Рівне, 2007. – Вип. 4 (40). – С. 360 – 368.