Юр’єва Т.В.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського

Керівник Бєлоусова І.М.

Оцінка інноваційного потенціалу підприємства

Інноваційна діяльність підприємства залежить від його інноваційного потенціалу, який розглядають як сукупні можливості підприємства щодо ефективного впровадження нових технологій у господарський обіг.

Важливу роль у підвищенні інноваційної активності підприємств відіграє вибір і реалізація відповідної стратегії інноваційного розвитку підприємства. Для визначення майбутньої стратегії підприємства потрібна інформація щодо величини інноваційного потенціалу та рівня його використання. Оцінка рівня інноваційного потенціалу є актуальним завданням, оскільки його розв’язання дає змогу приймати стратегічні й тактичні рішення щодо інноваційного розвитку підприємства й розвитку його стійких конкурентних переваг [2].

Питанням оцінки інноваційного потенціалу підприємства займаються такі науковці як А. Гриньов, О. Федонін, В. Чабан, Н. Чухрай, Л. Федулова та інші. Але й досі не сформувався загальний підхід до сутності інноваційного потенціалу підприємств, розробки методів і критеріїв його оцінки. Тому метою дослідження є уточнення поняття „інноваційний потенціал”, визначення методичних підходів до його аналізу та оцінки.

Термін „інноваційний потенціал” нещодавно увійшов до економічної науки як економічна категорія, але в сучасній економічній літературі відсутнє однозначне його визначення. Більшість авторів уявляють інноваційний потенціал як сукупність ресурсів, виділяючи найчастіше такі його елементи, як наукова, інформаційно-технологічна, організаційна, матеріально-технічна, фінансова складові. При цьому усі складники мають бути узгоджені між собою й виконувати певні функції. Інші автори роблять наголос на можливості використання ресурсів.

Ґрунтуючись на викладених варіантах визначень поняття інноваційного потенціалу підприємства, можна сказати, що інноваційний потенціал являє собою наявні та приховані можливості залучення та використання ресурсів, спрямованих на сприйняття, впровадження нововведень, які можуть бути залучені для досягнення цілей економічних суб’єктів.

Для вирішення завдань з аналізу економічних можливостей підприємств широко використовують методику оцінки фінансової стійкості, яка характеризує здатність економічного суб’єкта забезпечувати виробничий процес [3]. Найзагальнішим показником фінансової стійкості є надлишок або недостатність джерел, коштів для формування запасів і витрат, для характеристики яких використовують:

· наявність власних оборотних коштів, яка визначається як різниця величини джерел власного капіталу та величини необоротних активів:

ОЗвл =Двлк – Ан,

де ОЗвл – власні оборотні засоби, Двлк – джерела власного капіталу, Ан – необоротні активи;

· наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ОЗвл) – отримується збільшенням попереднього показника на суму довгострокових кредитів і позичкових засобів:

ОЗвлд =(Двлк + Дк) – Ан,

де Дк – довгострокові забов’язання;

· загальна величина основних джерел формування запасів і витрат дорівнює сумі попереднього показника та величини короткострокових кредитів і позичкових засобів: Оз =(Двлк + Дк + Ккр) – Ан,

де Оз – загальна величина джерел формування запасів і витрат; Ккр – короткострокові кредити і позичкові засоби.

Цим показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники рівня забезпечення запасами і рівня витрат:

· надлишок (+) або недостатність (–) власних оборотних коштів:

ОЗвл = ОЗвл – Ао,

де Ао – запаси і витрати;

· надлишок (+) або недостатність (–) власних і довгострокових позичкових джерел формування запасів і витрат: ОЗвлд = ОЗвлд – Ао;

· надлишок або недостатність загальної величини основних джерел формування запасів і витрат: ОЗ = ОЗ – Ао;

Розрахунки цих трьох показників дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їхньої стійкості. Для визначення фінансової стійкості використовують тривимірний показник:

, де = ОЗвл; =ОЗвлд; =ОЗ.

Функцію S(x) визначають так: S(x) = 1, якщо х 0; S(x) = 0, якщо х < 0;

Такий підхід дає можливість проаналізувати деякою мірою інноваційний потенціал підприємства. Адже комплексну оцінку інноваційного потенціалу провести досить складно. Тому наявність фінансових ресурсів і можливість підприємства до їх залучення відіграють дуже важливу роль у формуванні та використанні інноваційного потенціалу [1].

Оцінка інноваційного потенціалу дає можливість проаналізувати фінансову стійкість підприємства до інноваційного розвитку та визначити інноваційну стратегію. Впровадження нових технологій на підприємствах без попередньої оцінки його інноваційного потенціалу може спричинити негативні наслідки.

Література:

1. Чабан В.Г. Інноваційний потенціал підприємства та його оцінка // Фінанси України. – 2006. – № 5.

2. Сидорова А., Курносова О. Процессные инновации в системе управления развитием предприятий // Економіст.- 2008. – № 1.

3. Стадник В.В., Петрицька О.С. Складові та чинники формування потенціалу розвитку малого підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 12.