Макарова Артур Юрійович
економіки й торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського,Україна
Сьогодні загальний економічний потенціал ЄС величезний. По чисельності населення, частці у світовій торгівлі ЄС є регіоном-лідером серед розвинених країн. Населення Європейського Союзу постійно збільшується, незважаючи на демографічні проблеми, і це говорить про те, що внутрішній ринок та економічний потенціал постійно зростають [1].
В
економічної незалежності Європа поступається лише США, та помітно випереджає
Японію. Економічний потенціал ЄС приблизно дорівнює сумарному економічному
потенціалу США і Японії. На частку ЄС припадає 1/3 світового промислового
виробництва й науково-технічного потенціалу, 25% патентного фонду світу, 25%
світової торгівлі. У галузевій структурі економіки ЄС переважає третинний
сектор, тобто нематеріальне виробництво, яке створює 60-80% ВВП [1].
За обсягом експорту ЄС випереджає США, а за обсягом
імпорту вони приблизно рівні. Більша частина європейських країн мають чітко
виражену експортну орієнтацію. Більш ніж 70% їхньої зовнішньої торгівлі
припадає на торгівлю зі своїми партнерами по ЄС. Для порівняння - взаємна
торгівля країн інтеграційного блоку НАФТА (США - Канада - Мексика) не перевищує
поки що 40% . Цей факт демонструє, що ЄС - єдине в економічних відносинах,
утворення [3].
Не можна не відзначити, що економічний потенціал нових членів ЄС (NMS-10)
досить невисокий, це насамперед додаткова робоча сила для ЄС. За даними Евростату, сукупний ВВП десяти нових
членів за 2006 р. оцінюється в 5,3% обсягу ВВП Європейського Союзу до
розширення. Частка ж населення нових країн членів ЄС досягає 20%. Таке
співвідношення основних параметрів привело до погіршення середніх показників на
душу населення й має негативне значення [2].
Крім того, із приєднанням нових членів безробіття в
ЄС, за оцінками експертів, зросло з 8% до 9% активної частини населення.
Найбільший рівень безробіття зафіксовано у Польщі (19,2%) і в Словаччині
(17,1%). Сформована економічна ситуація в зазначених державах, безумовно,
призвела до певного погіршення положення в економіці всього Європейського Союзу
[1].
З метою подолання негативних тенденцій в
економічному розвитку ЄС, Європейською Комісією було розроблено відповідні
заходи щодо проведення погодженої структурної політики. Важливим фактором економічного
розвитку країн Європейського Союзу є проведення керівними органами ЄС спільної
регіональної політики, реалізація якої повинна сприяти подоланню розходжень в
економічному потенціалі окремих держав ЄС і скороченню розриву між рівнями
їхнього розвитку.
Місце Європейського Союзу і його економічний
потенціал у світовій економіці визначається новими умовами конкуренції, що
припускають постійне формування й удосконалення науково-технічного потенціалу й
трудових ресурсів, адекватних вимогам інформаційного суспільства, розвиток
спроможності господарюючих суб'єктів до модернізації виробництва, безперервне
перетворення наукових знань в інноваційні продукти, реалізовані на ринку. Із
цією метою наднаціональні органи управління ЄС і національні уряди формують правові,
організаційні й економічні умови й механізми для створення інформаційних
систем, проводять активну освітню, науково-технічну й інноваційну політику.
У стратегії розвитку країн ЄС,
прийнятої в Лісабоні у 2000 р., було поставлено завдання побудови до 2010 р. у
Європі найдинамічнішої й конкурентоспроможної економіки, заснованої на знаннях.
Економічний
потенціал ЄС-15 забезпечив зростання економіки Європейського Союзу завдяки
трьом групам факторів - праця, капітал і залишкові фактори. Відзначено зростання
ролі залишкових факторів, які в сучасних моделях економічного росту оцінюються
за допомогою освітнього рівня працівників, інвестицій в освіту, накопичення
знань і науково-технічного досвіду, що є складовими інтелектуального
потенціалу.
Нові країни-члени ЕС
(NMS-10), на сучасному етапі економічного розвитку мають найважливіші фактори
стійкого економічного росту: якісна робоча сила, здатна створювати й
застосовувати нові знання; розвиток науки й техніки; формування інноваційного
сектору, розвиток сектору послуг.
Темп росту економіки прямо залежить
від економічного потенціалу. Середній темп росту для 17 країн ЄС (серед яких 15
старих країн-членів ЕС) та Кіпру і Словенії склав 6,75%, а для Угорщини, Мальти, Чехії,
Естонії, Латвії, Литви, Польщі й Словаччини, середній темп росту склав лише
2,49%. Перше місце за цим показником
серед країн ЄС і друге місце у світі займає Фінляндія [2].
Таким чином, ЄС сьогодні -
це наймогутніше об'єднання країн, що має важливе значення для економічного
розвитку Європейського регіону. Економічний потенціал ЄС характеризується
високим рівнем розвитку продуктивних сил, динамічністю й пропорційністю росту
економіки, що підвищується ефективністю виробництва, його комплексною
механізацією й автоматизацією, ростом кваліфікації кадрів, перевагою третинного
сектора в галузевій структурі економіки ЄС.