Мезенцева Н.М., Шведова А.Г.

Запорізький Національний Університет

Криворізький факультет

АМОРТИЗАЦІЯ - ДЖЕРЕЛО ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Роль основних засобів у господарській діяльності будь-якого підприємства не можна недооцінювати. Без них неможливий жоден господарський процес. Реформування обліку в Україні торкнулося і питань обліку основних засобів. Темпи реформування системи бухгалтерського обліку випереджають темпи реформування інших складових управління. До такого зрушення в реформуванні бухгалтерського обліку відносять облік амортизації на основі концепції затрат. Багато науковців займаються проблемами реформування системи бухгалтерського обліку, а саме обліку амортизації. Вважається, що амортизаційні відрахування мають двояку функцію: вони є розрахунковими витратами в собівартості продукції, а їх сума у виручці від реалізації продукції - джерело фінансування інвестицій підприємства. Амортизація показує в звітності, яка частина первісної вартості основних засобів вже віднесена на витрати.

Існує декілька аспектів у визначенні функцій амортизаційних відрахувань.

Економічний аспект амортизаційних відрахувань був головним поштовхом виникнення цієї економічної категорії. її виникнення належить до глибокої старовини після переходу від натурального обміну до товарного виробництва, виникнення грошових відносин і відповідно відтворення виробництва.

Відомо, що при виробництві товару та його реалізації здійснюється процес відтворення, що виражається в поверненні виробникові вартості витрат і додаткової вартості у вигляді прибутку. Проте якщо витрати матеріалів і нарахованої заробітної плати повертаються за один виробничий цикл повністю, то витрати основних засобів тільки частково, у міру фізичного зносу (амортизації). У сучасній економічній енциклопедії наведено таке визначення: «Амортизація - це процес поступового перенесення вартості основних фондів (зарахування її до витрат виробництва чи обігу) в міру їх зношування на виготовлення продукції і використання цієї вартості для простого або розширеного відтворення зношених засобів праці» [1, С. 6-8]. Відтворювальна функція амортизації основних засобів зберігалася протягом всієї історії товарного виробництва і ринкових відносин. Частина виручки від реалізації виготовленої продукції, яка дорівнює сумі нарахованої амортизації, може бути перерахованою на спеціальний рахунок у банку, може вкладатися в цінні папери, може залишатися в складі оборотних коштів підприємства і враховуватися при розробці фінансового плану підприємства. Однак при будь-якому варіанті накопичення амортизація основних засобів використовується тільки на їх відновлення як джерело інвестицій. Економічний зміст цієї чистини виручки від прийнятого варіанта використання не змінюється. На підприємствах практично не накопичуються кошти амортизаційного фонду для заміни конкретних одиниць устаткування, що вибувають, або інших об'єктів основного капіталу до їх вибуття. Кожне підприємство прагне до розширеного відтворення і це можливо тільки при наявності коштів для інвестицій. І ніякий підприємець не шукатиме додаткового джерела інвестицій для розширення виробництва, а використовуватиме насамперед кошти амортизаційного фонду. Якщо взяти до уваги стан основних коштів в Україні, гостру потребу в інвестиціях, то практично кожне підприємство в поточному порядку використовує кошти амортизаційного фонду і доповнює у разі потреби кредитами банків.

Фінансовий аспект амортизаційних відрахувань на підприємстві найбільш чітко виражений при складанні фінансової звітності. У звіті про рух грошових коштів підприємства відображають амортизацію як одне із найважливіших джерел формування коштів. Нарахування амортизації дає змогу одержати певні додаткові знижки для відновлення вартості основних засобів, яка постійно зменшується. Таким чином, амортизаційний фонд може бути використаний для заміни зношеного та застарілого устаткування та для придбання нових активів або для виплати доходу власникам підприємства. При чому акумулювання цих коштів на окремому банківському рахунку не здійснюється. На кожному діючому підприємстві фізичний стан основних засобів потребує поточних інвестицій для підтримання їх у робочому стані. Для здійснення інвестицій на ці потреби підприємство використовує власні ресурси (амортизація, відрахування від прибутку та виручка за реалізацію діючих основних засобів). Тому незалежно від того, чи відкривається окремий рахунок, чи ні, амортизаційні відрахування фактично використовуються для фінансування інвестицій в основні засоби.

Правовий аспект амортизаційних відрахувань полягає в сутності чинних нормативних актів, які визначають роль цих відрахувань у суспільстві. Одним із основних нормативних актів слід вважати Господарський кодекс України, в якому зазначено: «Основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є:... амортизаційна політика, спрямована на створення суб'єктам господарювання найбільш сприятливих та рівноцінних умов забезпечення процесу простого відтворення основних виробничих і невиробничих фондів переважно на якісно новий техніко - технологічній основі»[2, С.74-81]. Як випливає із розгляду економічного та фінансового аспектів амортизаційних відрахувань, положення Кодексу досить правильно віддзеркалює економічну політику держави. Таким чином, амортизаційні відрахування є способом акумулювання коштів для відтворення зношених основних засобів і важливим джерелом інвестицій в оновлення основних засобів підприємства.

Використана література

1. Економічна енциклопедія: У 3-х т. - Т.1. -К., 2000. -864 с.

2. Чумаченко Н.Г., Мамутов В.К. Экономическое обеспечение правового регулирования хозяйственной деятельности//Вопр.экономики.-1990.-№4.-С.74-81