Бакуменко О.О.

Кафедра українознавства і політології

Українська інженерно-педагогічна академія

м. Харків

Соціально-господарча діяльність органів земського самоврядування як фактор формування громадянського суспільства в Російській імперії ІІ пол.ХІХ- поч. ХХ ст.

Ідея громадянського суспільства на сучасному етапі переживає період активного обговорення в вітчизняній та закордонній науковій літературі. Серед елементів громадянського суспільства все більше уваги приділяється місцевом самоврядуванню як сфері прояву громадянської активності і засобу самоорганізації та самореалізації громадян. Розглядаючи проблему існування елементів громадянського суспільства в Російській імперії межі ХІХ-ХХ ст. ряд авторів відзначають такі його інститути й атрибути як динамізм розвитку ринкових відносин, нові міські еліти, публіцистичну активність громадськості, наявність тенденцій громадянства й парламентаризму, особисте звільнення селян, а також наявність сільського, міського й земського самоврядування.

Оцінюючи значення органів місцевого самоврядування Російської імперії кінця ХІХ- початку ХХ ст. варто особливо зупинитися на органах земського самоврядування, що виникло внаслідок реформи 1864 р. Стаття Положення 1864 р. яка відзначала, що земства створюються для відання «місцевими пользами й потребами» стала тією правовою основою на якій виникли й розвилися земська народна освіта, медицина, статистичні дослідження, агрономічна допомога населенню, ветеринарія, дорожня справа, страхування, економічна допомога селу й т.ін. На наш погляд, господарська діяльність земств мала просвітницьке, економічне і, безумовно, громадянське значення.

Просвітительська діяльність земств у сфері народної освіти особливо показова в цьому плані. Людина стає громадянином тоді, коли починає усвідомлювати свої цивільні права й обов'язки. Іншими словами в процесі своєї соціалізації, у тому числі й політичної. Величезну роль у процесах соціалізації грає освіта. Саме освіта населення в різних галузях і стала однієї з основних заслуг земського самоврядування.

Земства створили розгалужену шкільну й позашкільну програму освіти: що базувалась на принципах самодіяльності населення, загальнодоступності і безкоштовності всіх освітніх заходів, їх систематичності і планомірності. Слід зазначити, що процесом освіти були охоплені не тільки представники молодшого покоління російського села, але й старшого, не тільки чоловіки, але й жінки. Земства використовуючи різні форми роботи з населенням - школи, народні бібліотеки, бібліотеки-читальні, народні читання, кінематографічні сеанси, музеї, недільні й вечірні курси для дорослих, народні будинки, багато в чому домоглися здійснення найважливішого завдання - виховання людини свідомої - громадянина, звільнення вчорашнього кріпака від забобонів, несамостійності, відсталості. Безумовно, ця робота відбувалася далеко не завжди гладко, усередині самого земства часто не було одноголосності в питанні про фінансування просвітніх заходів, школи як відкривалися так і закривалися, але з кожним роком число письменного населення імперії зростало.

Свій вклад в просвітництво широких мас населення внесла діяльність земств в галузі забезпечення охорони здоров'я. Індивід, особистість – є однією з цінностей громадянського суспільства. Фізично і розумово здорове населення, позитивний рівень приросту населення одна з ознак будь-якого розвиненого суспільства. Земства з перших років існування зіштовхнулися із проблемою антисанітарії, високої дитячої смертності, епідемій заразних захворювань. Ставлення населення до власного здоров'я за принципом «Бог дав - Бог взяв», багато в чому було наслідком відсутності культури загалом. Створення земствами мережі лікарень, фельдшерських пунктів, поширення просвітительських брошур, інформації про захворювання, проведення вакцинацій - не тільки привчало населення до турботи про своє здоров'я, але й підвищувало освітній рівень населення, формувало уявлення про індивіда і його життя як певну суспільну цінність.

Ще більш важливим у громадянському плані стала діяльність земств в області статистичних досліджень. Інформація зібрана й оброблена земськими статистиками мала не тільки господарське, але й величезне соціально-політичне значення. Їхні дані допомагали розкрити причини й наслідки селянського малоземелля, голоду, низького рівня освіти. По-суті ця інформація розкривала соціально-господарську сутність імперії, показуючи її найчастіше в непривабливому вигляді. Природно, що матеріали земської статистики активно використовували у своїх цілях опозиційні владі сили, що у свою чергу часто тягло нападки на земство з боку влади й обвинувачення в крамолі. Саме спираючись на відомості отримані в ході статистичних досліджень земства збуджували різноманітні клопотання до влади - тим самим виконуючи одну з основних функцій громадянського суспільства - захист групових інтересів, упорядкування вимог і прагнень індивідів.

Основними напрямками роботи земств в галузі розвитку сільського господарства - були агрономічна допомога, поширення сортових посівних матеріалів, породистої худоби, боротьба зі шкідниками сільського господарства, з неврожаями, кооперативна діяльність й т.д. Саме в галузі сільського господарства земства усе впевненіше стали заявляти про себе як органи місцевого самоврядування. Створення агрономічних організацій покликаних працювати з усім сільським населенням, послідовна лінія поводження земств у їхніх відносинах з урядовими агрономами й землевпорядними установами, активне використання новітніх для того часу досягнень сільськогосподарської науки й агрономічної практики, демонстрували громадянську альтернативу державній політиці в цій галузі.

Сільськогосподарська діяльність земств набула нових соціальних рис в роки столипінської аграрної реформи. Громадянське суспільство, як відомо не тільки опонує державі, але й сприяє його починанням, якщо це відповідає інтересам суспільства. Так і земства взяли активну участь у переселенській діяльності в рамках столипінської аграрної реформи. Ними була створена ціла мережа агентур по супроводу, благоустрою переселенців, вивченню областей для переселення, з метою чого була створена Південно-російська обласна земська переселенська організація. Участь земств у проведенні аграрної реформи сприяло прискоренню виділення селянина із громади, формування самостійного хазяїна, особистості, громадянина. Але на відміну від держави громадські органи, якими були земства, прагнули захищати інтереси всіх шарів сільського населення. Тому, земства активно виступали проти того, щоб обмежити свою допомогу селянству лише районами столипінського землевпорядження. Починаючи з 1909 р. стала оформлятися земська опозиція урядовій аграрній реформі, вимагаючи надання допомоги й общинному селянству, а не тільки хутірським відрубним господарствам. Треба зауважити, що політика земств в галузі сільського господарства була науково обґрунтована, спиралася на місцеві господарські традиції й досвід. Тому, на відміну від державних програм пропонувала помірний прогресивно-еволюційний тип капіталістичного розвитку сільського господарства з кооперативною специфікою. Сама розробка земствами програми кооперативизации в сільській місцевості, зрозумілої для рядового сільського мешканця - була кроком уперед у розвитку громадянських відносин. Кооперативи - самі по собі інститути громадянського суспільства - оскільки є способом самовираження індивідів у неполітичній сфері, їхньої самоорганізації й самостійної реалізації ними власних інтересів. Створення ж кооперативів у російському селі було чинником формування громадянських ініціатив, спонукало до розвитку самостійності індивідів.

Далеко не повний огляд основних напрямків практичної діяльності земств показує, що на рівні земського самоврядування наприкінці ХІХ початку ХХ ст. вирішувалася значна частина суспільно-важливих проблем, реалізувалася безліч завдань пов'язаних із забезпеченням відповідного рівня життя громадян, соціокультурного розвитку регіонів. Діяльність земств пробуджувала громадську думку, сприяла дискусіям щодо майбутнього країни, допомагала формувати механізм забезпечення передачі суспільних настроїв, бажань, вимог від суспільства до владних структур. Але даний процес так і не був завершений.