Медицина/9. Гигиена и эпидемиология

Рублевська Н.І., Бєльська Т.М., Капустян І.М., Шабельня Н.О.

Дніпропетровська державна медична академія

Дніпропетровська районна СЕС *

ДОНОЗОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ ЩОДО ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ

Встановлено, що характерний для сучасних населених міст комплекс факторів навколишнього середовища в поєднанні з рядом соціальних факторів може викликати відхилення у функціональному стані організму дітей, погіршення показників фізичного розвитку, істотно впливати на збільшення показника загальної захворюваності населення, на зростання розповсюдженості хвороб ендокринної системи, порушень обміну речовин та імунітету, психічних розладів, хвороб нервової системи та органів чуття, гострих респіраторних інфекцій, хронічних неспецифічних хвороб органів дихання, хвороб органів травлення, вроджених аномалій розвитку (В.Я. Уманський, 1998; Н.С. Полька, 2003; І.В. Сергета, 2004; Є.А.Деркачов і співавт., 2001; В.О. Коробчанский і спіавт., 2007; Н.І. Рублевська, 2006; Н.І. Рублевська і співавт., 2007).

Раннім проявом впливу чинників навколишнього середовища на стан здоров’я населення є зміни імунологічної реактивності організму, на тлі якої може формуватися алергія, аутоімунні захворювання, підвищується сприятливість до інфекцій, виникають онкологічні хвороби (Л.Б. Огір, 2000; О.І. Вінарська, 2002; Г.Н. Дранник, 2004, В.Е. Казимирчук, 2005).

Своєчасне, саме на етапі донозологічних змін (імунологічних, функціональних, тощо), впровадження гігієнічних та медико-профілактичних заходів дозволяє попереджувати розвиток захворювань.

Преморбідні зміни можна встановити за допомогою функціональних, біохімічних, імунологічних та інших тестів. Саме на стадії формування неспецифічного імунного захисту та адаптаційного напруження організму можливо продіагностувати та попередити подальший розвиток захворювання.

Враховуючи вищенаведене, метою наших досліджень було встановлення (на підставі вивчення гематологічних показників та вмісту специфічних забруднювачів навколишнього середовища у біологічних субстратах) донозологічних змін у стані здоров’я дітей дошкільного віку – мешканців двох промислових міст Дніпропетровської області: Дніпропетровська та Дніпродзержинська.

Проведений аналіз отриманих результатів свідчить за те, що кількість еритроцитів у практично здорових 4 – 6 – річних дітей, як з експериментальних районів (4,11±0,03Т/л), так і з умовно-контрольних районів (4,23±0,02Т/л), відповідає нижній границі середнього нормативного значення - 4,2 - 4,8 Т/л (В.А. Доскин и соавт., 1997). Встановлено, що вміст гемоглобіну у здорових дошкільнят становить 122,00±1,02 г/л – 125,36±1,32 г/л, що також наближується до нижньої границі норми (120 - 140 г/л).

Кількість лейкоцитів у практично здорових дошкільнят відповідає нормативному показнику (6 –8 Г/л) і становить 6,50±0,30 Г/л –7,25±0,18 Г/л. За результатами наших досліджень підвищена у порівнянні з нормою (2 – 3 %) відносна кількість еозинофілів в лейкоформулі дошкільнят з районів спостереження: від 2,36±0,27 % (умовно-контрольний район) до 3,69±0,44 % (експериментальний район), що може свідчити про алергізацію організму дітей. Кількість моноцитів, навпроти, вірогідно (р<0,01) менша за нормативне значення ( 8 - 9 %) і коливається від 4,04 ±0,40 % до 5,67±0,50 %, що можна розцінювати як показник інтоксикації організму ксенобіотиками.

Визначення вмісту специфічних забруднювачів навколишнього середовища у біологічних субстратах є найбільш специфічним методом на відміну від більшості методик ранньої гігієнічної діагностики і можуть бути доказом впливу конкретних об’єктів довкілля на стан здоров’я населення (Є.А.Деркачов, Л.Б. Огір, 2004). Результати дослідження вмісту важких металів свідчать, що в волоссі дітей всіх зон спостереження не визначаються токсичні елементи – кадмій, свинець і нікель, принаймні, їх концентрації були нижчими за чутливість методу (< 0,1 мг/кг). Це говорить про те, що надходження цих важких металів не перебільшує елімінаційні можливості організму досліджених дітей. З визначених елементів – марганцю, цинку та міді, найбільші концентрації характерні для марганцю, вміст якого в волоссі дітей всіх зон перебільшує середньо статистичні показники в 1,3 - 4,7 рази (Б.А. Ревич, 1990). При цьому найменші концентрації елементу та нижчий відсоток його визначення (у 22,2 % дітей) характерні для промислових районів. Цинк та мідь визначались у волоссі всіх обстежених дітей. Концентрації міді у всіх зонах достатньо близькі до середніх нормативних значень. Слід відмітити нижчий в 1,4 рази вміст цинку при порівнянні з даними, які отримані в інших регіонах.

Проведені дослідження та аналіз їх результатів щодо впливу факторів довкілля на стан здоров’я дітей дошкільного віку дали змогу обґрунтувати необхідність застосування комплексу профілактичних заходів, які спрямовані на усунення несприятливого впливу навколишнього середовища та підвищення опірності дитячого організму.

З метою формування груп ризику та застосування своєчасних профілактичних заходів рекомендується:

впровадити у практику обстеження дітей комплекс доступних імунологічних та функціональних досліджень;

у рамках моніторингу здоров’я дитячого населення створити систему спостереження та аналізу донозологічних змін, у тому числі імунологічних, у стані здоров’я дітей, що проживають у несприятливих екологічних умовах;

збільшити питому вагу лабораторних досліджень серед дітей, що часто і тривало хворіють, дітей з неясним клінічним діагнозом (розгорнутий аналіз крові, визначення показників імунного статусу).