Хищенко Олег

студент VI курсу

ДВНЗ „Переяслав-Хмельницького педагогічного університету

імені Григорія Сковороди”

Аналіз складових мислительного процесу учнів на уроках креслення

В Україні досить швидкими темпами відбуваються зміни як у суспільстві, так і в економіці. В таких умовах освіта спрямовується не лише на надання знань, а більшою мірою на вміння мислити, міркувати, думати. Слід зазначити, що унікальні можливості для мислительної діяльності на основі сприйняття й оперування графічною інформацією розкриваються в процесі шкільного навчання лише на уроках креслення. Тому одним з напрямків удосконалення методики викладання креслення в загальноосвітній школі повинна стати спрямованість на мислительний розвиток учнів, що досягається всебічною систематичною активізацією мислительної діяльності школярів у процесі сприйняття та оперування графічною інформацією.

Мислення, як процес, відбувається завдяки мислительним діям та операціям.

На думку Г.С.Костюка, мислительні дії – це дії з об’єктами, що відображені в образах, уявленнях та поняттях про них. Результати мислительних дій складаються у формі суджень, понять, умовиводів. Кожна мислительна дія включає в себе операції, за допомогою яких вона здійснюється [3, С.207]. Основними мислительними операціями є порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація й класифікація.

У процесі графічної роботи учням доводиться постійно порівнювати ідеальні й матеріальні об’єкти. Дуже часто помилки школярів у виконанні завдань пов’язані з недостатньою сформованістю операції порівняння. Отже, виникає необхідність у проведенні систематичної роботи з формування і вдосконалення в учнів уміння порівнювати різні об’єкти.

Велике значення надавав порівнянню ще К.Д.Ушинський. “... В дидактиці, – писав він, – порівняння повинно бути основним прийомом. Якщо ви хочете, щоб якийсь предмет зовнішньої природи був чітко зрозумілим, то відрізняйте його від найсхожіших з ним предметів і знаходьте в ньому схожість з найбільш віддаленими від нього предметами: тоді лише ви поясните собі всі суттєві ознаки предмета, а це й означає зрозуміти предмет [5, С. 332].

У процесі створення образу за кресленням необхідно вміти подумки об’єднувати окремі зображення (види, розрізи, перерізи) між собою, “переводити” площинне зображення в об’ємне. І лише після цього утвориться образ зображеного на кресленні об’єкта.

Стосовно аналізу та синтезу, як основних мислительних операцій, то можна сказати, що аналіз – мислене розподілення предмета, явища, ситуації й виявлення елементів, частин, моментів, сторін, які його складають.

Синтез - це мислене співвідношення, співставлення, встановлення зв’язку між різними елементами; мислене поєднання до єдиного цілого частин предмета або його ознак, отриманих у процесі аналізу [4, С.9].

Щоб уявити предмет за його ортогональними проекціями, потрібна складна аналітико-синтетична діяльність. Уявлення про предмет у цьому випадку складається не в результаті безпосереднього впізнавання чи припам’ятовування, а в результаті цілої системи мислительних дій, спрямованих на перетворення даних сприйняття та мислене відтворення форми предмета.

Докладно дослідивши дане питання, Б.Ф.Ломов виділив послідовність створення образу за ортогональними проекціями. Спочатку з’ясовується кількість зображень та їх призначення, потім визначається загальна форма предмета. Потім предмет подумки розчленовується на частини і розглядається форма кожної з них; далі встановлюються розміри предмета і метричні співвідношення його елементів [1]. Отже, читання креслення передбачає значне мислительне напруження. Учень постійно порівнює зображення і виділяє на цій основі особливості конструкції предмета, а також його розміри.

М.Ф.Четверухін визначив три способи виконання учнями такого складного мислительного процесу, як синтез двох площинних зображень фігури в одному просторовому образі [6, С. 14]:

- спосіб зворотного проектування. Через точки обох проекцій проводять проектуючі лінії, які у своїй сукупності утворюють певні проектуючі поверхні. Точки перетину обох поверхонь утворюють форму оригіналу.

- спосіб коригування. Сприйняття однієї з проекцій сприяє створенню певного образу об’ємного предмета. Інша проекція дозволяє внести корективи в уявлення форми оригіналу.

- спосіб відповідності. Він полягає в тому, що на проекціях комплексного креслення знаходяться точки, яким у натурі відповідають точки оригіналу.

О.М.Кабанова-Меллер зазначає, що створення образу на основі проекцій складається з двох взаємопов’язаних процесів. По-перше, учень мислено поєднує три проекції, тобто синтезує їх, і, по-друге, він мислено “наповнює” проекції третім виміром, що являє собою своєрідний процес “конкретизації”. Ці два процеси є протилежними тим процесам аналізу й абстракції, які мають місце при уявлянні проекцій і які також здійснюються уявою [2, С. 80].

Абстракція є конструюючим компонентом узагальнюючої мислительної діяльності учнів. У процесі вивчення одиничних предметів або явищ спочатку виділяються і відокремлюються, тобто абстрагуються від несуттєвих загальні, суттєві властивості і зв’язки; лише потім шляхом синтезу й узагальнення останніх отримують узагальнені, абстрактні знання у формі понять, законів чи правил.

Експериментально встановлено, що вже в момент пред’явлення креслення воно підлягає активній мислительній переробці, в результаті якої виділяються найбільш значимі для розв’язування задачі елементи. Вони включаються в різні фігури, зображені на кресленні, підлягають переосмисленню, при цьому фіксуються зором семантично найбільш значимі елементи (точки й лінії перетину).

Література

1. Ботвинников А.Д., Ломов Б.Д. Научные основы формирования графических знаний, умений и навыков школьников.–М.:Педагогика,1979.–255 с.

2. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов воображения в курсе черчения //Формирование и развитие пространственных представлений у учащихся / Под ред. Н.Ф. Четверухина – М.: Просвещение, 1964. – 155 с.

3. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад. шк., 1989. – 608 с.

4. Лукьянова М. Развитие мышления школьников в учебном процессе // Учитель. – 2001. – №1. - С.8. – 14.

5. Ушинский К.Д. Сочинения: - М.: Изд. АПН РСФСР, 1944. – Т.7.

6. Четверухин Н.Ф. О развитии пространственных представлений и понятий у учащихся в святи с выполнением и чтением чертежей // Формирование и развитие пространственных представлений учащихся. – М.: Просвещение, 1964. – 154 с.