Педагогічні науки / 1.Дистанційне навчання

Починкова Марія

Аспірантка кафедри української мови Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка

Критерії якості дистанційних курсів філологічного спрямування у педагогічних ВНЗ

Розвиток дистанційної освіти викликає інтерес у науковців, тому з’явилася необхідність у «створенні особливої дидактики й спеціальної методології освіти як складової частини загальної педагогіки» [И.В.Сергиенко. Дидактический подход к реализации системы дистанционного обучения // Инновации в образовании. − 2005. − № 1. − С.29-39]. Дослідниками здійснено спробу визначити функції, можливості, переваги та недоліки, характерні риси, загальнодидактичні характеристики, психолого-педагогічні особливості, засоби та технології дистанційної освіти, (О.Бондар, Г.Брянцева, М.Бухаркіна, В.Демкін, О.Іє, О.Крутько, М.Моїсєєва, С.Переяславська, Є.Полат, Т.Руденко, Н.Серкова, С.Онопченко, А.Шабанов та ін.). Однак вивчення наукової літератури дозволяє стверджувати, що на сьогодні не визначено критерії якості дистанційних курсів, зокрема дистанційних курсів філологічного спрямування.

У роботі Вільяма Дж. Хассона та Елен К. Вотермен (Вільяма Дж. Хассон, Елен К. Вотермен. Критерії якості дистанційної освіти (Джерело: Higher Education in Europe. − Vol. XXVII. − 2002. − № 3.). − Вища школа. − 2004. − № 1. − С.92-99.) представлено розробку критеріїв якості підготовки онлайнового навчання, не висвітлюючи питань, пов’язаних з оцінюванням ефективності процесу онлайнового навчання в цілому. Авторами розглянуто визначено групи традиційних критеріїв якості в технологічній вищій освіті: 1) кваліфікований викладацький склад; 2) педагогічна майстерність; 3) розробка курсу з додаванням елементів, зумовлених застосовуванням технологічних засобів навчання; 4) робота студентських служб.

Ці критерії є оптимальними для технологічної вищої освіти, але не повною мірою задовольняє потреби філологічних курсів у педагогічному ВНЗ.

Критерії якості дистанційних курсів філологічного спрямування доцільно, на нашу думку, поділити на дві великі групи: загальні, загальнодидактичні, технічні, змістові − це група критеріїв, які необхідно враховувати до початку введення курсу; група критеріїв ефективності − група, яку можна оцінити лише після того, як курс буде вивчено студентами експериментальної групи.

Розглянемо першу групу критеріїв: загальні, загальнодидактичні, технічні, змістові.

Під загальними критеріями ми розуміємо відповідність курсу нормативно-правовим документам, зокрема: Положенню про дистанційне навчання [Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ м-ва освіти і науки України від 21.01.04. №40 // Інформ. вісн.: Вища освіта. − 2005. − № 17. − С.21-29.]; уніфікованим вимогам до дистанційних курсів вищого навчального закладу; навчальним програмам з дисципліни, затвердженим у вищому навчальному закладі (відповідність тематики, погодинного розподілу тем та ін.).

Технічні критерії − це інсталяція мінімально необхідних апаратних і програмних засобів з одного боку (на жаль, у зв’язку зі стрімким розвитком техніки ми не можемо представити уніфіковані вимоги до апаратних і програмних засобів, кожного разу це питання треба розглядати окремо); з іншого боку, це стиль реалізації (оформлення інтерфейсу курсу, кольорова палітра), доречність, відповідність змісту, простота та зрозумілість використання сучасних засобів дистанційного навчання: електронної пошти, електронної бібліотеки, електронних підручників, телеконференцій, мультимедійних та гіпертекстових технологій застосовуваних у курсі.

Загальнодидактичні критерії − це відповідність / невідповідність курсу загальнодидактичним нормам: відповідність оптимального добору методів і прийомів навчання загалнодидактичним та специфічним принципам навчання мови, використання міжпредметних зв’язків, урахування вимог особистісно зорієнтованого навчання, доцільність засобів навчання, використаних у курсі.

Нами представлено такі змістові критерії якості дистанційного курсу філологічного спрямування:

· наявність /відсутність авторської презентації;

· структурованість / неструктурованість курсу;

· наявність /відсутність організаційно-методичної частини, яка пояснює «правила» роботи з курсом, умовні позначки, яким чином можна отримати консультацію, представляє кваліфіковані вимоги з предмета;

· наявність /відсутність гіперпосилань або зносок;

· наявність /відсутність бібліографії;

· наявність /відсутність глосарію до курсу;

· наявність /відсутність тестових завдань;

· наявність /відсутність контрольних заходів, які включають в себе вхідний, поточний, рубіжний та підсумковий контроль;

· наявність /відсутність обґрунтованої мотивації оцінювання знань слухача / студента;

· доцільність /недоцільність застосовуваних форм навчання − лекцій, консультацій, семінарів, дискусій, практичних занять;

· наявність /відсутність можливості отримання балів після кожного модуля або завдання;

· наявність /відсутність персонального щоденника успішності;

· наявність /відсутність необхідного мінімуму для розуміння й засвоєння матеріалу;

· наявність /відсутність можливості спілкування з викладачем;

· відповідність /невідповідність навчального матеріалу сучасному розвиткові науки;

· доцільність /недоцільність відбору понятійного апарату курсу;

· урахування /неврахування індивідуальних можливостей студента / слухача (різнорівневе навчання).

· відповідність матеріалу курсу нормам літературної мови.

Окремо хотілось би визначити критерії, яким повинні відповідати практичні завдання курсу:

· можливість застосовування матеріалу вправ у повсякденному житті;

· можливість використання матеріалу в подальшій професійній діяльності;

· наявність лексико-фразеологічних одиниць етнокультурознавчого, українознавчого матеріалу;

· вплив на світогляд студентів;

· здатність матеріалу впливати на формування національної свідомості студентів;

· здатність матеріалу репрезентувати естетичну функцію мови;

· сприяння збагаченню словникового запасу студентів насамперед професійно орієнтованою термінологією, на основі засвоєння мовних взірців.

Друга група критеріїв − це критерії оцінки ефективності навчання. Такими критеріями виступають ступінь і міцність засвоєного навчального матеріалу та час, який було витрачено на його засвоєння.

Ступінь засвоєння характеризується оцінками, що були отримані студентами групи під час модульного контролю. Міцність засвоєння визначається стабільністю оцінок, отриманих студентами під час двох перевірок: одразу по закінченню навчання й за деякий час, наприклад, у наступному семестрі.

Розподіл витрат часу на вивчення кожного кадру курсу характеризує відносну трудомісткість кадрів.

Під час аналізу навчання за дистанційним курсом філологічного спрямування необхідно визначити, такі важливі питання:

1. Чим відрізняються знання, уміння й навички, виявлені студентами експериментальної групи на екзамені, від знань, умінь і навичок, які відповідають цілям навчання, що сформульовані під час створення програми.

2. Чим відрізняються знання, уміння й навички, виявлені на екзамені студентами експериментальної групи, від знань, умінь та навичок студентів паралельних груп, які навчалися за традиційною методикою.

3. Яким є співвідношення різних екзаменаційних оцінок з предмета в експериментальній групі й у паралельних групах.

4. Яким є співвідношення оцінок з інших предметів у експериментальній та в паралельній групах.

5. Якою є мінімальна й максимальна тривалість роботи над курсом.

6. Скільки годин займалися предметом студенти паралельних груп.

7. Які корективи треба внести до курсу з метою її оптимізації.

8. У чому необхідно покращити попередню підготовку студентів з інших предметів.

Перші шість пунктів спрямовані на з’ясування впливу дистанційного курсу на терміни і якість підготовки з предмета. Останні два пункти мають сприяти визначенню напрямків подальшого вдосконалення курсу.

Таким чином, ураховуючи завдання оптимізації навчального процесу, спираючись на ґрунтовні методичні праці дослідників, нами визначено основні критерії якості дистанційних курсів філологічного спрямування у ВНЗ. Серед актуальних та домінуючих відзначаємо змістові й загальнодидактичні, як такі, що відповідають етнолінгвістичним та лінгводидактичним засадам сучасної вищої освіти.