«Педагогические науки» 2

Мартьянова Ганна

Інститут професійно-технічної освіти АПН України

Теоретичний аспект реалізації системного підходу до контролю знань студентів з навчального предмету „Інформатика. Інформаційні технології”

Зміна пріоритетів у системі загальної середньої освіти зумовило розробку нових підходів до впровадження раціональних методів і технологій контролю знань учнів з навчального предмету „Інформатика. Інформаційні технології”. Якщо колись цінувалися знання самі по собі, то тепер на перше місце вийшли загально-навчальні вміння - вміння здобувати й ефективно використовувати знання. Нині знання швидко застарівають або їхній обсяг виявляється недостатніми, що зумовлює прагнення опанувати способами їхнього відновлення і поповнення. Від того, як учень застосовує ці знання, наскільки він компетентний у широкому позашкільному контексті, залежить його майбутнє самовизначення. Це не тільки вміння здобувати і застосовувати знання, а і володіння комунікативними навичками, методами самоконтролю і самооцінювання, надбання учнями технологій розвитку творчих здібностей [2].

Контроль знань і умінь учнів – обов'язкова умова забезпечення результативності навчально-виховного процесу. Вимоги до рівня підготовленості студентів повинний знати не тільки викладач, але і студент. За умови правильно організованій системі обліку успішності оцінні бали повинні бути об'єктивними сигналами до доробки обов'язкового навчального матеріалу. Водночас, важливо враховувати особливості вивчення предмету «Основи інформатики», зокрема такі:

- навчальний предмет „Основи інформатики” вивчається в двох напрямах: інформаційні технології об основи інформатики й обчислювальної техніки, де комп'ютер виступає, як пристрій збору, збереження, обробки інформації, що застосовує нові інформаційні технології. У той же час, комп'ютер використовується на уроках інформатики як сучасний дидактичний засіб, за допомогою якого реалізуються ефективні педагогічні технології навчання;

- „Основи інформатики” як навчальний предмет розширює можливості вчителя розв'язувати навчальні задачі через різноманітні підходи: проведення комп'ютерного експерименту; включення до календарного плану практичних і лабораторних робіт; добір доречних логічних задач тощо [1].

Оцінка знань учнів з навчального предмету розглядається як «оцінка-перевірка» (набір показників і процедури оцінки розробляються і приймаються як державні стандарти) і „оцінка-механізм” діалогу і саморозвитку (основними споживачами інформації про освітні результати є безпосередні учасники освітнього процесу).

Усе активніше використовуються тести, множинний вибір навчальних завдань, запровадження нетрадиційних творчих робіт студентів, використання результатів навчальних моніторингів. За умови будь-яких форм моніторингу якості навченості студентів на перший план виступають діагностика і корекція. Викладач і студент, будучи суб'єктами освітнього процесу, взаємно впливають на процес навчання і його якісні показники. Основними показниками педагогічної майстерності викладача є:

• якість знань і високий рівень практичних навичок студентів;

• задоволеність студентів і педагогів процесом навчання [3].

Одним із головних завдань проведення ефективного контролю якості знань учнів на уроках інформатики є його раціональне планування, якісна розробка змісту завдань, використання раціональних форм і методів його проведення, об'єктивний аналіз результатів цього контролю. Розв'язання цих завдань сприяє корекції змісту навчання, вибору раціональних методичних прийомів, форм організації діяльності учнів на уроках інформатики та у позаурочний час.

Під час аналізу результатів контролю особливо важливим є інформація щодо динаміки якості знань. Це є основою для вироблення заходів для усунення типових помилок, труднощів при засвоєнні матеріалу. Тому одним з аспектів реалізації системного підходу до контролю знань студентів з навчального предмету «Інформатика. Інформаційні технології» може бути об’єктивна оцінка. З огляду на це якість знань не завжди визначається обсягом вивченого матеріалу, скоріше це уміння оперувати засвоєним матеріалом. Усе це вимагає визначеної системи контролю. Існує кілька видів і форм контролю (див. табл. 1.).

Таблиця 1.

Класифікація видів і форм контролю знань учнів

Основа класифікації	Форми контролю	Форми реалізації. змістове наповнення
Навчально-пізнавальна діяльність учнів	Урочно-традиційна форма	Контрольна робота Практична робота Лабораторна робота Тести Самостійна робота Залік з навчальної теми Реферат
	Позаурочні форми	Конкурс. Захист (рефератові, творчої роботи тощо)
	Урочно-нетрадиційні форми	Круглий стіл. Дидактичні багатофункціональні ігри
Функціональність	Констатуючий контроль	Відстежує фактичний рівень засвоєння навчального матеріалу
	Корегуючий контроль	Виправлення педагогічних недоліків прорахунків, небажаних результатів.
	Формуючий контроль	Констатує зміни. Відбувається аналіз відповідності одержаних результатів вимогам програми, виявлення факторів впливаючих на навченість студентів

Список використаної літератури:

1. Аванесов В.С. Научные проблемы тестового контроля знаний. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 1994. – 135 с.

2. Ефремова Н.Ф. Современные тестовые технологии в образовании. – Ростов н/Д: Издательский центр ДГТУ, 2001. – 187 с.

3. Кузьмінський А.І., Єфіменко В.І. Тест навчальних досягнень особистості як засіб педагогічного вимірювання: Навч. Посібник для викладачів ВНЗ, вчителів ЗОШ. – Черкаси: Видавничий відділ Черкаського держ. Університету імені Богдана Хмельницького, 2002. – 64 с.