Маракіна Л.Д., Нікітін В.І.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Організаційно-методичні аспекти кредитно-модульної системи навчання дисципліни “Хімія”

Одним із найважливіших стратегічних завдань на сучасному етапі інтеграції України в Європу є створення єдиного освітянського простору та впровадження кредитно-модульної системи в вищих навчальних закладах. Це не тільки новий устрій всієї системи освіти України, це нові принципи організації навчального процесу, новий тип відносин між викладачем і студентом, нові технології оцінювання знань, прозорість навчального процесу та ін. Навчальна дисципліна "Хiмiя " відноситься до циклу фундаментальних дисциплін підготовки фахівців з напрямку 0708 “Екологія”, спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища” за освітньо-кваліфікаційним рівнем 6.070800 – Бакалавр.

Місце і роль “Хімії”, як навчальної дисципліни ВНЗ, визначається такими педагогічними засадами як: “Хімія” – це теоретичне і прикладне підґрунтя матеріально-технічної культури суспільства; “Хімія” – це також теоретична база вивчення широкого колу спеціальних дисциплін; “Хімія” – це фундаментальна навчальна дисципліна, що призначена для формування наукового світогляду, творчого мислення та професійного інтелекту спеціаліста, формування у студентів сукупності знань, вмінь і уявлень з основних хімічних законів, процесів і властивостей хімічних речовин при вивченні характеру хімічних забруднень довкілля і застосування ціх знань на практиці

Джерелом захоплення є інтерес до предмета і спроможність навчання. Інтерес пробуджується демонстрацією корисності предмета. Спроможність досягається, якщо не пригнічувати студента надмірною кількістю матеріалу, добиватися зменшення труднощів застосування раціональної дидактики.

Але, незважаючи на розуміння фахівцями, науковцями та педагогами призначення важливої ролі цієї дисципліни у професійної підготовці фахівців (спеціалістів) останнім часом виникає ряд чинників, які негативно впливають на якість засвоєння змісту дисципліни “Хімія”.

По-перше, спостерігається тенденція скорочення аудиторного часу курсів хімії; коли більшість навчального часу (до 2/3) переноситься на самостійну роботу студентів. Безумовно, що самостійна робота – це ефективна форма навчання студентів, але вона вимагає достатнього рівня їх фундаментальної попередньої шкільної хімічної підготовки. На жаль, останнім часом цей рівень дуже низький. За підсумками “нульового” вхідного контролю середній бал складає лише 2,92.

По-друге, існує негативна мотивація щодо ігнорування хімії як важливішої ланки фундаментальної освіти з боку самих студентів. А це викликає безсистемність формування точних знань про природу, що неминуче приведе до девальвації професійного інтелекту та компетенції тощо.

Наведені приклади передбачають необхідність оновлення змісту курсу “Хімія”, які повинні бути адаптовані до навчальних та творчих можливостей тих, хто прийде до навчання у ВНЗ у найближчому майбутньому. Такі перебудови курсу “Хімія” необхідно також розглядати у поєднанні з новими технологіями навчання, якою, наприклад, є кредитно-модульна технологія.

Нагадуємо, що кредитно-модульна система організації навчального процесу – це така сучасна модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та залікових кредитів і охоплює зміст, форми та види навчання, а також форми контролю знань та вмінь з навчальної діяльності студента в процесі як аудиторної, так і самостійної роботи. Модульна система навчання забезпечує: нові можливості проблемного викладання навчального матеріалу та його самостійного вивчення; індивідуалізацію навчання; безперервність і більш об’єктивну оцінку знань. Кредитно-модульна система базується також на різноманітних сучасних та відомих методах навчання.

Але на шляху впровадження кредитно-модульної системи у навчальний процес з курсу “Хімія” на цей час виникає низка питань педагогічного, методичного та організаційного характеру. Серед них є такі: навчальна дисципліна складається із змістовних та залікових модулів, кількість яких визначається метою, завданням, змістом та формами організації навчального процесу. Змістовний модуль містить у складі цільову програму дій, банк навчальної інформації, методичні заходи та рекомендації щодо досягнення поставленої мети. При цьому головним є формування алгоритму у діяльності студентів при вирішенні професійних завдань на підставі засвоєння навчального матеріалу. При цьому роль викладача може варіюватися від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої. Кількість змістовних модулів з конкретної дисципліни залежить від її загального обсягу.

Розробка сукупності змістовних модулів починається з визначення структури модульної навчальної програми, яка містить комплексну дидактичну ціль, яка реалізується в модулях. Необхідно відзначити, що в модулі інтегрується навчальна та методична інформація, а також інформація для контролю засвоєння модуля дисципліни.

Для досягнення високої якості підготовки спеціалістів повинні формуватись різні за складністю типи тестових завдань. Доцільно використовувати дві форми тестових завдань. Тестові завдання закритої форми (студент вибирає одну вірну відповідь) і відкритої форми студент доповнює відповідь вписуючи в текст відсутні робочі операції, механізми або технологічні процеси). Контроль знань студентів з послабленою підготовкою доцільно починати з тестів закритої форми. Тестові завдання закритої форми повинні складатися так, щоб вдавалося оцінити знання студентів за різними вимогами ”груба” перевірка знань; повнота знань і умінь; повнота і глибина знань і умінь. Тестові завдання різної складності для кожного виду занять об’єднують в комплект тестів для кожного змістовного модуля, а потім – в пакет тестів контролю знань дисципліни.

Кредити є числовим еквівалентом оцінки, яка окреслює обсяг навчального навантаження студентів, необхідного для засвоєння модулю.

Модульно-рейтингова система оцінювання знань та рівня набутих вмінь – це система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи.

Контроль знань з дисципліни “Хімія” здійснюється таким чином:

- поточний (для кожного семінарського або практичного заняття розроблені комплекти задач різні за складністю). Крім того, кожне заняття передбачає звіт у будь-якій формі (наприклад, робочий зошит);

- проміжковий, тобто модульний контроль, що передбачає уточнення на більш високий рівень оцінювання знань;

- підсумковий. Підсумкова (загальна) оцінка знань з навчальної дисципліни визначається як середньозважена результатів оцінювання з окремих залікових модулів.

Авторами створена робоча учбова програма по дисципліні “Хімія”, яка передбачає ділення дисципліни із загальним об'ємом підготовки 6 кредитів в 2-х семестрах на 6 блоків змістовних модулів. Кожен блок складається з 3-4 модулів тих, що включають лекційний курс, тематику лабораторних і практичних занять, самостійну роботу студентів. Вивчення блоку модулів завершується тестовим контролем.