М.Ф.Сумцов
про організацію самостійної роботи студентів
Аналіз
літератури за темою дослідження показав, що питання організації самостійної
роботи студентів було актуальним в кінці XIX – на
початку XX ст. Так, видатний учений, етнограф,
педагог М.Ф.Сумцов у період викладання в Харківському
університеті великого значення при організації самостійної роботи
студентів (СРС) надавав: читанню
додаткової літератури як однієї з форм самостійної роботи; навчанню студентів
методам і прийомам науково-дослідницької роботи студентів; активізації СРС за
допомогою наочності тощо. Особливу роль в організації СРС він відводив
викладачеві.
Видатний учений
вважав читання додаткової літератури однією з форм самостійної роботи, що
сприяє розвитку наукового мислення, формує навички та уміння пошуку потрібної
інформації. Одним з методів організації цієї самостійної форми роботи він
вважав створення викладацьким складом спеціальних рекомендацій для студентів
при виборі джерел і посібників для самостійного вивчення предмета. Він настійно
рекомендував викладацькому складу університету при створенні навчальних
посібників використовувати бібліографічний метод,зауважуючи, що бібліографічний
метод - найбільш міцний, довговічний і плідний із всіх літературних методів за
міцністю досягнутих результатів.[1;7]
Крім того, М.Ф.Сумцов
рекомендував викладачам не давати студентам великі бібліографічні списки, а
вибирати лише деякі, найбільш корисні для студентів, оскільки “студенти не
мають ні часу, ні можливості ознайомитися з бібліографією самостійно”. Корисним
у цій площині він вважав також вироблення плану, згідно якого студенти могли б орієнтуватись при
виборі літературних джерел. Викладачам професор рекомендував виробити
систематичні предметні покажчики, де на першому місці були б основні джерела і
головні посібники.[1;23]
Аналіз «Звіту про публічні лекції в Полтаві, Ростові
на Дону й Новочеркаську весною 1899р.»
показав, що методами активізації самостійної роботи студентів М.Ф Сумцов. вважав також метод наочності, що сприяв виникненню
у студентів інтересу до наукових досліджень. Сам він доповнював власне
спілкування при читанні публічних лекцій демонстрацією картин на екрані за
допомогою “чарівного ліхтаря”. Учений відзначав, що під час публічних лекцій при такій організації
наочності слухачі можуть користуватися на лише знанням і досвідченістю
лекторів, незалежно від теми лекції, але встановити за їхньої допомогою живі зв'язки з діючими
громадсько-просвітницькими центрами, з видатними просвітніми установами
університетських міст, установити обмін річними звітами, виданнями тощо.[2;4]
Аналіз літератури за темою дослідження показав, що,
як і інші вчені, М.Ф.Сумцов вважав, що студенти
повинні навчатися методам і прийомам науково-дослідницької роботи студентів, в
процесі якої вони розвивають наукове мислення, уміння і навички самостійно
робити висновки, обгрунтовувати їх . Особливу увагу
він приділяв такому прийому цієї роботи як порівняльний аналіз. У цій площині
цікаві не лише роботи М.Ф.Сумцова етнографічного
характеру, де він самою структурою або порадами навчав студентів порівняльному
аналізу.
Так,
«Наукове вивчення колядок і щедрівок» є наочним засобом, що навчає студентів
порівняльно-літературному аналізу, при якому колядки й щедрівки розкладені на
окремі елементи, побудовані за певними мотивами
зі зразковою науковою чіткістю, як в обґрунтуванні висновків -
перевірені факти. [3]
Аналіз «Досвіду пояснення малоруської пісні про
Журила» професора М.Ф. Сумцова показав, що автор
радив вивчати староруські слова в історико-культурному відношенні й повідомляв
про прийом уособлення неживих предметів, як це часто зустрічається в старих
піснях. Він радив проводити порівняльний аналіз значення слова і його вживань у
той час, про який іде мова, задавати при аналізі питання як?, де?, з якого
приводу?, у яких районах Росії виникло й
уживалося досліджуване слово. [4]
А в «Замітках про малоруські думи й духовні вірші»
М.Ф.Сумцов рекомендував при аналізі стародавніх дум
вивчати заспіви, повторення, епітети, оскільки вони, на його погляд, можуть
багато чого сказати про вплив писемності на народну поезію. Крім того, він
пропонував студентам обов’язково складати план аналізу твору. [5;83]
Як бачимо, погляди видатного М.Ф.Сумцов були спрямовані на питання про організацію різних форм і методів самостійної роботи студентів у ВНЗ наприкінці IX- початку XX століть. Вважаємо, що цей досвід може мати велике значення для підготовки фахівців у наш час.
Література:
1. Сумцов Н.Ф.Заметки о народной словесности(
по поводу Сумцов Н.О. «Введения в историю русской
словесности» проф. И.В.Владимирова, -Варшава, Тип.Варшавского
учебного округа.Краковское Предместье №3.,1905.
2. Сумцов Н.Ф. Отчет о публичных лекциях в
Полтаве, Ростов на Дону и Новочеркасске весною 1899 г.,-Х.,
типо-Литография «Печатное Дело» кн.
К.Н.гагарина.,-1899.
3. Сумцов Н.Ф. Научное
изучение колядок и щедривок.,-К,Типогр.А.Давиденко,
1886.
4.
Сумцов Н.Ф. Опыт объяснения малорусской песни о Журиле
( Оттиск)., 1885 (тип. Г.Т.Корчак- Новицкого).
5.
Сумцов Н.Ф. Заметки о малорусских думах и духовных виршах : Из ХХIV кн. «Этнографического обозрения».- М.:Тип. Левенсон, 1895.
( Договоренность с директором оргкомитета)
Ф.И.О.: Карасёва
Елена Вячеславовна
(Карасьова
Олена Вячеславівна)
Место работи: НФаУ, кафедра иностранных
языков- 1
Должность: старший преподаватель
Домашний адрес:
61105 г.Харьков,
пр. Героев Сталинграда,
д.5, кв.112
Карасёвой
Е.В.