Кирилюк Н.В.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Соціо-історична Етапність становлення та генезис малазійського варіанту англійської мови

Варіативність англійської мови не раз ставала об'єктом досліджень мовознавців різних країн: зокрема, англійських (Д. Кристалл, Т. Мак Артур, Р. Кірк), американських (Ч. Фергюсон, Д. Фішмен, С. Лі Мак Кей, С. Нельсон), німецьких (Е. Шнайдер, М. Горлах ) індійських (Б. Качру та Я. Качру), російських та українських (Виноградов В.А., Попова Л.Г., Швейцер А.Д., Ярцева В.Н., Жлуктенко Ю.А., Семенець О.Є.) та інші. Водночас, українськими дослідниками ще ґрунтовно не проаналізовано історичні, соціальні та економічні аспекти зародження та становлення маловідомого в українській лінгвістиці малайзійського варіанту англійської. Останнє і стало предметом даного дослідження.

Питання просторово-територіальної варіативності та генезису англійської мови набули актуальності, як ніколи в історії людства, що пояснюється стрімкими соціокультурними процесами сучасної епохи, глобалізацією і в поширенні англійської мови, яка на початок ХХІ ст. досягла кульмінації та практично стала базовим компонентом сучасної „мовної революції” [9, 14].

Переконливою є думка член-кореспондента НАН України Акуленка В.: „На початку ХХ століття до світових мов належали французька, німецька, іспанська і частково російська. Після Першої світової війни почали домінувати французька і англійська. А після Другої світової війни поступово створився світ, де домінує одна мова – англійська”[3].

Майже в 100 державах світу англійська є офіційною мовою, нею спілкуються понад 750 млн. жителів, з яких для 400 млн. вона є рідною, а для решти – другою (національною) мовою [3; 7, c. 65].

Водночас, щодо означених 750 млн. мешканців дослідники-лінгвісти дедалі частіше говорять не про англійську мову взагалі, а вже про окремі її узаконені територіальні варіанти. Так, прикладами можуть слугувати наукові і навчальні праці лінгвістів: Менфріда Герлаха під назвою „Englishеs” (Англійські мови) та „More Englishes” (Більше англійських мов), Дженіфер Дженікс „World Englishеs” (Світові англійські мови), Ямуни Качру „Asian Englishes” (Азійські англійські мови), довідник англійської мови Тома МакАртура „Oxford guide to World Englishes” (Оксфордський довідник світових англійських мов).

Зокрема, британський лінгвіст Девід Кристалл відзначає суперництво двох протилежних тенденцій у панівній мові світу: роздрібнення її на множину цілісних національних різновидів і синтез останніх у міжнародні регіональні, при збереженні особливостей місцевого вжитку.

За підрахунками Д. Кристалла в 2002 році носіїв та користувачів англійської мови (національної та іноземної ) налічувалось біля 2,239 млрд. – що становить майже третину всього населення планети [7, 8].

Таке глобальне поширення англійської мови можна пояснити як історичними так і економічними передумовами.

Прийнято, що великі географічні відкриття ХV-ХVІ ст. мали важливий, а багато в чому й драматичний вплив на подальшу долю багатьох народів та мов світу. Практично за відкриттям нових земель настав тривалий період колоніальних загарбань, тобто підкорення та освоєння розвинутими європейськими державами (Португалією, Іспанією, Англією, Бельгією, Францією) значних територій в Америці, Азії, Африці, Австралії, Океанії [4].

Зокрема, наприкінці ХV – початку XVI ст. у Британії почався процес первинного накопичення капіталу. Інтенсивний економічний розвиток сприяв зростанню могутності британської армії і, особливо, військового та торгівельного морського флоту, що для острівної країни мало визначальне значення. Англія однією з перших держав Європи стала на шлях колоніальних загарбань, у ході яких вона насаджувала англійську мову у сфері свого політичного та економічного панування, кардинально впливаючи на національні культури та мови підкорених народів. У процесі жорсткої боротьби з конкурентами за першість у колоніальних загарбаннях Англія поступово виходить на чільне місце щодо масштабів та колоніальних амбіцій [5, c. 93-111].

Першою країною в Азії, куди потрапили англійці, стала Індія. Шлях до неї прокладено Ост-індською компанією, яка була заснована у 1600 р. Завдяки своєму флоту Англія витіснила з Азії інші країни – Португалію, Францію, Голландію та вже у 1877 р. вона повністю підкоряє Індію. Наприкінці XIX та у першій половині XX ст. Англія встановлює владу над Цейлоном, Непалом, Оманом, частиною Бірми, Аденом, Гонконгом. Під її протекторатом на початку XX ст. були Палестина, Південна та Східна Аравія. Вплив Англії був сильним у Туреччині, Ірані та Саудівській Аравії [1, 5].

Становлення малазійського варіанту англійської мови (поряд з відповідною колонізацією), пройшло ряд етапів, зокрема, на першому, який бере свій початок з кінця ХVIII ст., а точніше з 1786 року. Даний етап пов'язаний як з початком формування активних торгівельних операцій британської компанії Ост Індія на чолі з Френсісом Лайтом, який побудував на острові Пенанг свій комерційний центр, так і потребою у розумінні місцевими жителями мови колонізаторів. На дану компанію покладались принципові завдання щодо захисту інтересів імперії в цьому регіоні та оборони стратегічного шляху до Китаю. В 1800 році британці колонізували провінцію Уелслі, в 1819 – Сінгапур, а в 1824 р. – згідно Лондонського англо-голландського договору Британія признає Малайзію своєю сферою впливу. На другому етапі колонізації, а саме в період 1824-1867 рр., відбулося об'єднання малайзійських штатів у Стрейтс – Сетелмент. Пізніше в 1867-1914 роках, тобто завершального етапу колонізації Малайзії, англійці захопили останні малайзійські провінції, а саме: Перак, Селангор, Негрі-Сембілан, Паханг. В 1888 р. встановлюється англійський протекторат у Східній Малайзії – у Сарвах і Сабах [6, c. 3-5].

Британська колонізація також спричинила значний приплив еміграційного потоку до Малайзії – китайців та індійців, що сприяло подальшій поліетнізації суспільства. Водночас, китайці, індійці та малайці (три найпоширеніші етнічні групи) зберігали автохтонні мови в спілкуванні, а саме: малайська мова та різноманітні китайські та індійські мови й діалекти. Хоча, гібридна малайська мова, ще її називають базарна малайська (bazaar Malay), у той час була найуживанішою лінгвою-франкою міжетнічного спілкування в Малайзії [10; 11, c. 73].

Оскільки малайзійська, як міжетнічна мова не покривала весь гетерогенний етнічний простір, то виникла потреба в такій міжетнічній мові спілкування, яка б була зрозумілою для всіх етнічних підгруп суспільства, тобто щоб за її допомогою покращувалась якість спілкування мешканців. До того ж, з метою формування ефективного управління та поширення своєї влади над корінним населенням колонізаторам потрібна була „загальна” мова. Так як колоніальні інтереси британців розширювались, то з’явилась також потреба в формуванні еліти англійсько освічених місцевих кадрів, тобто необхідно було ініціювати зародження нової освітньої інфраструктури, а нею й формування корпусу місцевих службовців, ділових агентів та секретарів [11, c.73].

Практично визріла потреба в спеціалізованій англійській освіті для корінного населення. Виходячи з неї британцями була розроблена відповідна мовна політика. Макколей Т.Б. – один із авторів концепції такої політики та її реалізатор – вважав, що у колоніях необхідно ввести британську систему освіти, яка б передбачала вивчення англійської мови. Така політика в освіті була розрахована переважно на представників заможніх верств місцевого населення [5, c. 97].

Cпочатку (у 1816 р.) відкрилась Пенанзька вільна школа ( Penang Free School). Згодом для студентів, які бажали отримати середню англійську освіту, було організовано декілька інших вільних та місіонерських шкіл. Однак дані школи відвідували лише діти з освічених сімей, особливо з китайських та індійських. Що стосується малайців, то лише членам королівської сім’ї та аристократії вдалось отримати освіту в них. Англійська стала адміністративною мовою влади для місцевих жителів, які приймали участь в управлінні колоніальної Малайзії [24]. Така політика в освіті прискорила появу різногалузевих місцевих факультетів з відносно належним викладанням англійської мови, яка згодом поширилась на інші соціальні групи мешканців, управлінців та працівників гірничої промисловості, юриспруденції, податкових контор, тощо. Отже, чимало робочих місць у вищезазначених секторах стали доступними для місцевих жителів. Їм була надана можливість продовжити навчання в британських університетах. Все це зумовило подальший розвиток англійської мови, розширило можливості для отримання перспективної роботи, співпраці і одночасно покращило рівень життя місцевого населення.

Після другої світової війни почався розпад колоніальної системи та новий етап в поширенні англійської мови.

Англія змушена була покинути територію Індії (1947 р.) після майже 200 річного колоніального панування. Вона також залишає Палестину, Судан, Ірак, Бірму, Йорданію, Цейлон та інші країни. Однак, англійська мова і досі там має значне поширення. Вона є також однією з офіційних мов у колишніх колоніях Великобританії: Гонконзі або Сянгані (офіційні мови – китайська та англійська); в Індії (індуська та англійська) Філіппінах (тагальська та англійська); Пакистані (урдська та англійська); ПАР (африканська або бурська та англійська мови); Мальті (мальтійська та англійська) тощо [1, 2].

В 1957 році Малайзія також отримує незалежність і проголошує себе як Незалежна багатонаціональна федерація Малая. В 1963 р. Малая стає Малайзією. До її складу входять Північний Борнео та Сінгапур. Малайзійська мова отримала статус національної. Проте, англійська, все-ж, продовжує бути офіційною до 1967 року хоча її функції поступово почали зменшуватись в багатьох галузях, окрім юридичної, торгівельної та наукової. Малайзійська почала витісняти англійську з різних сфер соціо-політичного та адміністративного життя [11, c.74]. Але попри швидкісне зменшення, як зазначає сінгапурський дослідник Джон Плат, вона, все-ж, залишалась першою мовою для деяких регіонів [13, c. 390].

Різновидом малайзійського варіанту англійської мови є cінгапурська англійська, яка заявляє про себе з часом після того як малайзійське місто Сінгапур в 1965 р. проголошує себе незалежною державою (Republic of Singapore). Після цієї історичної події англійська Сінгапуру також починає виділятись як окремий варіант малайзійської англійської мови[6, 13, 15]. Нині, Сінгапурська англійська мова отримує статус однієї з чотирьох сінгапурських офіційних мов: англійська, малайзійська, тамільська та мандаринська китайська мова). Як подібний варіант малайзійської англійської мови – сінгапурський варіант характеризується своїми особливостями. На відміну від Малайзії, де домінуючою етнічною групоє є малайці – 47%, китайці – 32%, то в Сінгапурі китайців – 76%, а малайців – 15% [12]. Саме ця етнічна обставина дає підстави стверджувати, що Сінгапурський варіант зазанав значних інтерференцій, запозичень з китайської мови, а саме мандаринського різновиду, передусім це стосується фонетики і лексики.

Отже, iсторично виникнення варіантів англiйської було зумовлено розпадом колоніальних імперій i відходом від мовних норм колишніх метрополiй, що пов’язано з усвідомленням своєї ідентичності новоутвореними національними спільнотами.

В Малайзію англійська потрапила в XVIII ст. як зародок колонізації країни англійцями. В процесі формування малайзійська англійська долає континуум від мови колонізаторів, до мови місцевої еліти та згодом стає національною мовою держави.

Oкремим різновидом малайзійської англійської стає сінгапурський варіант. Останній починає варіювати як окремий варіант малайзійської англійської мови після проголошення малайзійського міста Сінгапур у 1965 році незалежною державою.

Література

1. Бондаренко Н., Панін Ю. Історико-соціальні аспекти поширення англійської мови у країнах світу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2005-1/05bvfotw.html

2. Кузьменко Д. Англійська мова: http://www.mova.info/page2.asp?1=49

3. Радчук В.Д. Глобалізація і переклад: http://www.novamova.intp.org.ua/htm/radchuk/pereklad_1.htm

4. Семенец О.Е. Социальний контекст и языковое развитие. Териториальная и социальная дифференциация английского языка в развивающихся странах. – К.: Вища школа, 1985. –173 с.

5. Семенец О.Е. Английский язык в развивающихся странах Азии и Африки //Варианты поли-национальных литературных языков. Отв ред. Ю.А. Жлуктенко. – К.: Наукова думка, 1981. – C. 93-111.

6. Baskaran Loga Mahesan. Malaysian English Primer: Aspects of Malaysian English Features. – Kuala Lumpur: University of Malaya Press, 2005. – 190 р.

7. Crystal David. English as a global language. – Cambridge University Press. Second edition, 2003. – 228 p.

8. Crystal David. The Cambridge Encyclopedia of the English language.– Cambridge University Press, Second edition. 2003. – P. 104-113.

9. Crystal David. The language revolution. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 152 р.

10. Kachru Y., Nelson C. Asian Englishes Today: World Englishes in Asian context. – Hong Kong University Press, 2006. – 412 p.

11. Lowenberg P.H. Sociolinguistic Context and Second Language Acquisition: Acculturation and Creativity in Malaysian English// World Englishes. – 1986. – Vol. 5.– No.1. – P. 71-83.

12. Mc Arthur. Oxford guide to world Englishes. – Cambridge: Cambridge university press, 2002. – 528 p.

13. Platt J. & Weber. English in Singapore and Malaysia – Status:Features:Functions. – Kuala Lumpur: Oxford University Press, 1980. – 292 p.

14. Schneider Edgar W. Postcolonial Englishes: Varieties around the world. – UK.: Cambridge University Press, 2007. – 367 р.

15. Tongue R. K. The English of Singapore and Malaysia. – Singapore: Eastern University Press, 1974. – 130 p.

Вичленено та систематизовано етапи і причини поширення англійської мови в країнах колонізованих Великобританією. Розглянуто політичні та соціо-економічні передумови трансформації англійської в мову міжнародного спілкування та зародження нових варіантів англійської в пост-колоніальних країнах. Проаналізовано етапність історичних, соціальних та економічних аспектів зародження і становлення маловідомого в українській лінгвістиці малайзійського варіанту англійської.

Ключові слова: етапність, генезис, варіант англійської мови, малайзійська англійська, сінгапурська англійська, базарна малайська, автохтонна мова, лінгва франка.