Кафедра педіатрії та медичної генетики Буковинського
державного медичного університету, *Ківерцівський медичний коледж
Гелікобактерна інфекція в дітей Буковини
Мета
роботи -
визначити поширеність гелікобактерної інфекції в дітей. Об’єктом
дослідження стали 150 дітей, хворих на гастродуоденальну патологію віком від 7
до 18 років.
Всі діти
ретельно обстежувалися з проведенням езофагогастродуоденоскопії (ЕГДС)
фіброскопом “Olympus”
GIF типу
PQ-20 з прицільною біопсією слизової
оболонки щлунку (СОШ) та ДПК. Для підтвердження гелікобактерної інфекції при
досліджуваній патології використовували біохімічний (уреазний) тест,
бактеріоскопічний (дослідження мазка-відбитка біоптату для визначення ступеня обсіменіння слизової)
та імуноферментний (визначення антитіл) методи.
Аналіз нозологічної структури захворювань органів травлення серед дітей
Чернівецької області за останні 5 років показав, що виразкова хвороба займає 4
місце після гастродуоденітів, функціональних розладів шлунку, холециститів.
Оцінка динаміки гастро дуоденальної патології в дітей області за останні 5
років не виявила тенденції до зменшення розповсюдженості захворювань. У цілому
поширеність виразкової хвороби серед дітей області складає 0,21‰. Серед дітей
області та м. Чернівці виразкова хвороба достовірно частіше зустрічається серед
дітей м. Чернівці порівняно з дітьми області (0,26±0,03‰ та 0,21±0,02‰
відповідно, р‹0,05). Впродовж 2002-2007рр. відмічається тенденція до зростання
розповсюдженості захворювань гастродуоденальної ділянки серед дітей м.
Чернівці.
Виявлено, що тривалість захворювання менше 1 року склала у 18,4% випадків,
від 1 до 3 років – у 36,6%, більше 3
років – у 45,0%. В клінічній картині переважали три основні синдроми: больовий, диспептичний та інтоксикаційний.
Вірогідної різниці в частоті виявлення гелікобактерної інфекції в дівчаток
та хлопчиків нами не виявлено.
При аналізі вікових особливостей виявлені деякі відмінності. Так, найчастіше гелікобактерна інфекція виявлялася в дітей молодшого шкільного віку та в дітей періоду
пубертату.
Цитологічне обстеження
виявило у 34,6% випадків патології гастродуоденальної зони позитивний тест на гелікобактерії. Найчастіше
гелікобактерії виявлялися в дітей із виразковою хворобою шлунку і ДПК (36,3%) та з ерозивними (34,7%) і атрофічними гастродуоденітами
(29,0%).
Цікавим є той
факт, що серед дітей із
дуоденогастральним рефлюксом
не виявлено жодного
позитивного аналізу на кампілобактерії.
Це можна пояснити здатністю жовчі розчиняти оболонку, яка захищає бактерії від фагоцитозу. Можливо, що саме
дуоденогастральний рефлюкс є захисним механізмом
слизової оболонки від інфікованості
гелікобактеріями.
Вивчення функції шлунку показало, що у 34,6% дітей із гелікобактеріозом гастрити і гастродуоденіти перебігають
без порушення кислотоутворюючої функції шлунку, у 89,6% без порушення
секреторної функції шлунку і у 92,4% без порушення евакуаторної функції. Підвищення кислотоутворюючої
функції шлунку за даними аналізу шлункового вмісту зареєстровано у 31,4% дітей, зниження - у 34,0% дітей. Варто зауважити, що у дітей
із зниженою кислотоутворюючо функцією шлунку частіше виявлялись гелікобактерії.
Свіжі виразки ДПК виявлені нами у 19 дітей.
Домінуючою локалізацією виявлялася задня стінка (53,4%) та передня стінка
(36,6%), поєднаний характер дефекти носили значно рідше (10,0%). Виразковий
дефект поєднувався з множинними ерозіями у 1 дитини.
Свіжа виразка характеризувалась округлою або
овальною формою дефекту слизової оболнки з набряклими, гіперемованими краями,
вкритою фібрином, а також виразки зі стихаючими запальними явищами та початком
епітелізації чи часткового загоєння. До неактивних виразок відносили дефекти
слизової оболонки з грануляційною
тканиною.
Гастроезофагальний рефлюкс діагностований у 31,8% випадків, дуоденогастральний рефлюкс – у 23,6%.
Найчастіше у дітей із гелікобактерною інфекцією спостерігалися наступні
енкоспопічні ознаки: гіперемія і гіпертрофія слизової оболонки шлунку та ДПК
(67,8%), пастозність та легкоранимість слизової облонки (58,7%), потовщені
складки слизової ДПК (34,2%), капілярит за типом “скарлатинозної висипки”
(28,7%), слизова оболонка за типом “манної крупи” (26,9%), потовщені складки
слизової шлунку (18,9%), вибухання слизової облонки у вигляді великої та
дрібної “бруківки” (23,5%).
При дослідженні
шлункового вмісту виявлено гіперсекрецію, мутний вміст, інколи
з домішками жовчі. Зміни слизової
оболонки частіше виявлялися в антральному відділі шлунку та в ділянці цибулини ДПК. Бактеріоскопічне дослідження виявило у 85,6% випадків S- та
U-подібні форми гелікобакетрій, у 14,6% випадків – кокові форми. Всі вони мають
по 2-4-6 джгутиків на одному кінці,
що дозволяє бактеріям переміщуватися спіралеподібними рухами в слизу шлунку.
Аналіз сезонного ритму виявлення
виразкової хвороби в дітей шкільного віку не показав будь-якої залежності від періоду року. Загострення гелікобактерасоційованих виразок шлунку та ДПК носив рівномірний
характер впродовж року.
Спостерігається паралелізм між ступенем деструктивних змін слизової
оболонки шлунково-кишкового тракту та інфікованістю гелікобактеріями. При виявленні
гелікобактерій ендоскопічна
картина ураження гастродуоденальної
зони має ознаки гострого
запального процесу.
Висновок: перебіг гелікобактерасоційованих виразок у дітей не має
загальних закономірностей перебігу, що властиві
інфекційним процесам, тому профілактику і лікування даної патології необхідно проводити впродовж всього року.
Дані про авторів
58000
Театральна
пл..,2
М. Чернівці
Сорокман Т.В.
Сорокман Т.В.
–д.мед.н., проф., зав. кафедри педіатрії та мед .генетики БДМУ
Сокольник С.В. –
доцент кафедри
Куцобіна Н.Є. –
аспірант кафедри
Тел.80372 542682
80506642667